План Б на букву Ж. Як змінився освітній бізнес за час локдауну

3 жовтня 2021, 08:47

У перші місяці 2020 року наш фінансовий потік просів утричі. Плюс ми повернули оплати за заморожені проєкти — коворкінг, івенти та інші. Як ми змогли викрутитися?

Якось позаминулої весни донька сказала, що в Китаї чума і люди вмирають прямо на вулицях. Як доказ вона показала відео з ТікТок, ніби зняте прихованою камерою десь в Ухані. Я посміявся та провів міні-лекцію про фейк-ньюз і критичне мислення.

Відео дня

Через кілька тижнів подзвонив бізнес-партнер і стурбовано запитав, чи бачив я, що відбувається в Китаї. Йому я вже лекцію про фейк-ньюз не читав. Ми обоє розуміли, що у бізнесі час переходити до планів Б та С. А тим часом ситуація стрімко розгорталась і дуже скоро міцно асоціювалась у підприємців з дев’ятою літерою української абетки — Ж.

План Б на букву Ж

Коли в Україні оголосили локдаун, Проджектор був майже повністю офлайновим. Ми мали приміщення на 1 000 квадратів. Коворкінг. Філії в Одесі та Львові. Курси та конференції на тисячі людей. А ще команду, яка на 90% заточена під офлайн.

Все це зупинилось в один день, ніби водій на величезній швидкості втиснув гальма в підлогу.

У перші місяці 2020 року фінансовий потік просів утричі. Плюс ми повернули оплати за заморожені проєкти — коворкінг, івенти та інші.

До коронавірусу майже весь прибуток ми інвестували та не були готові до суперкризової історії, коли потрібні великі грошові запаси. Режим виживання було введено офіційно. Ми нікого не звільнили, але зарплати довелось тимчасово знизити. Команді на 25%, а топам і партнерам — до 50%. Всі знали, що резервів вистачає ледь-ледь. З одного боку, це стимулювало команду, а з іншого, на такому адреналіні довго не пропрацюєш.

У перші місяці було відчуття, що ми мусимо замінити двигун на охопленому полум’ям літаку, пролітаючи над бермудським трикутником посеред торнадо. Але ми не тільки протримались, а ще й виросли. У ковідному 2020 році, після кількох місяців падіння у безодню, вдалося вирівнятись і вийти на фінансові результати 2019-го. Тобто річны ріст/падіння становили 0%. А вже за 7 місяців 2021-го дохід Проджектора виріс на 80%.

Далі про наш шлях героя.

Крок 1. Переоцінити онлайн та отримати фейл

Коли почався карантин, я собі уявив фантастичний світ, в якому люди працюють, вчаться та спілкуються виключно в онлайні. Здавалося, що й великі івенти в онлайні розкачувати буде легко.

Криза — чудовий момент знайти нові відповіді на питання «щоб що?»

І ми запустили міжнародну англомовну конференцію What about із дуже крутим складом спікерів. Серед яких, наприклад, була всесвітньо відома дизайнерка Paula Scher, партнерка в Pentagram. Окрім серйозних тем і спікерів, у програмі були майстер-класи з йоги, воркшопи з виготовлення коктейлів та інші розваги. Ми вклали у підготовку багато сил і ресурсів. Продукт, який вийшов, мені дуже подобався. Ми були впевнені, що формат крутих креативних онлайнових івентів злетить, а конференція What about стане глобальною подією на міжнародному ринку.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Але зробити продажі за кордоном у нас не вийшло. Ми розраховували на декілька тисяч слухачів, та за фактом було 150. Серед них іноземців — людей зо 20. То був повний фейл.

Я виділив для себе дві причини, чому так сталося.

Перша — наш бюджет на просування був у кілька разів менший, ніж потрібно для проєктів у цьому сегменті. В Україні основна частина студентів приходить до нас через сарафанне радіо. Поза Україною такої сітки рекомендувачів у нас немає та й масштаби були б потрібні значно більші, ніж для набору курсів. Впливу, існуючих на той момент лампових ком’юніті у Лондоні, Берліні та Празі, для продажів конференції, не вистачило.

Друга причина — люди не сприймають онлайн-конференції, як повноцінні, бо на них немає тусовки, спілкування, нетворкінгу. Зараз я бачу, що й в інших організаторів, зокрема великих, онлайнові конференції зайшли зовсім не так, як очікувалось. Добре збираються безкоштовні події. Платні ж дуже сильно просіли.

Крок 2. Перейти у діджитал

До карантину Проджектор був ламповою офлайн-школою. Ми цінували час, проведений у коридорах і біля кава-машин. Там народжувались партнерства та засновувались проєкти. Епідемія все змінила. Ми не мали ілюзій, що скоро все закінчиться. Одразу готувалися до того, що ця ситуація на роки.

Ми зібрали людей, обговорили ситуацію і вирішили, що всі переключаються на розвиток онлайн-школи. В один день онлайн-команда збільшилася з 3 до 35 людей. А інші скоротилися до нуля.

У нас були серйозні побоювання, що діджиталізація не сподобається багатьом студентам. Творчу та затишну кавову атмосферу наших кімнат в онлайні не відтворити ніяк.

Але перехід у діджитал розсунув кордони. Завдяки чому розширилася географія викладачів. Тепер заняття проводяться не тільки з Києва, а і з Амстердама, Берліна, Каліфорнії, Нью-Йорка тощо. Тепер студент отримує доступ до топ-спеціалістів з усього світу. А на подіях, що ми за цей час організували в онлайні, виступили такі зірки, як Paula Scher (Pentagram), Mirco Borsche (Borsche), Rachel Denti (Nike).

У підсумку, лише 1% студентів, які передплачували навчання офлайн, забрали гроші.

Крок 3. Стати EdTech-компанією

Ми перевели компанію на продуктові tech-процеси.

До карантину ми працювали за сервісною моделлю. Був сервіс дизайнерів, копірайтерів, менеджерів курсів — кожен спеціаліст так чи інакше був задіяний у багатьох проєктах. У локдаун ми створили продуктові команди, в яких люди об'єднані за проєктами — команда школи фотографії, команда бібліотеки, команда ще чогось. Сервіси продовжують існувати, але виконують допоміжну функцію.

Продуктова модель дозволила відбудувати систему, в якій ми можемо масштабувати програми, витримуючи якість, яка була в офлайні. За останній рік ми подвоїли кількість навчальних програм з 50 до 100. І до кінця року плануємо 150 курсів на 8 факультетах.

Зараз, коли минуло півтора року, я бачу, що NPS, показники завершення курсів та якість студентських проєктів, залишилися на тому ж рівні, що й були в офлайні.

Крок 4. Зробити апгрейд портфельних проєктів

Бібліотека. Ми перезапустили Бібліотеку конференцій і лекцій, перетворивши її з просто архіву на цифровий підписний сервіс. Зараз у ній більше ніж 350 відеолекцій з дизайну, маркетингу, менеджменту тощо та 10 дводенних конференцій, а до кінця року додамо ще 11. У Бібліотеці регулярно з’являються нові фічі, нещодавно ми додали туди ще й живі конференції. Купивши за невеликі гроші передплату на рік, можна отримати безлімітний доступ.

Такі передплатні історії зараз тільки з’являються. Зараз Бібліотека — самостійний бізнес-юніт зі своєю командою розробки, проджект-менеджером і маркетинговими задачами. Вона приносить 20% сукупного доходу Проджектора. Це успішний проєкт. У мене є відчуття, що довгострокові результати будуть цікаві.

Telegraf.Design. У нас є медіа про дизайн — Telegraf.Design. Це неприбутковий проєкт і завжди таким був. З ним була епічна історія. Коли почався локдаун, я зробив публічну заяву, що ми його закриваємо. Було дуже прикро. Але сотні читачів висловили готовність донейтити на нього. Ми перевели Телеграф на краудфандингову модель і власним коштом покриваємо лише 20% витрат. А минулого місяця ми навіть надрукували перший паперовий Telegraf Mag.

Крок 5. Сфокусуватися на дизрапті професійної освіти

Криза — чудовий момент знайти нові відповіді на питання «щоб що?». Після роздумів ми вирішили сфокусуватися на дизрапті професійної освіти. Ми хочемо створити приклад нової освіти, якою вона мала би бути в 21 сторіччі.

Освіта має бути цифровою та кастомізованою, навчати мусять викладачі-практики, а студенти у фіналі повинні мати достатньо скілів, щоб працювати та заробляти.

У колаборації з одним із найкращих вишів, Українським католицьким університетом, ми запустили сертифіковану онлайн-програму Product Management Fundamentals. Вони круті, нам сподобалося працювати разом. Тож розробляємо нові колаборації, та плануємо запускати спільні з університетами магістратури.

Запустили Humanitarium. Це прототип гуманітарного факультету майбутнього університету, який розробляє теми мистецтва, культури, соціології, політики, філософії.

З вересня перезапускаємо у Проджекторі річні програми — Професіуми. Це модульні гнучкі курси з дизайну, маркетингу, Data Science, менеджменту, анімації. Їхнє завдання — дати студентам комплексне уявлення про професію, а не розірвані мікрознання.

А через кілька років плануємо зробити такі програми своїм основним продуктом. Проджектор фактично стає неформальним інститутом.

Показати ще новини
Радіо НВ
X