5600: Чому «Антиахметівський» законопроект змін до податкового кодексу не такий вже й анти-
Найближчим часом Верховна Рада у другому читанні розгляне законопроект 5600, який встигли охрестити «ресурсним» та «антиахметівським».
Одразу зазначу, що як проект закону щодо внесення змін у Податковий кодекс, такий, що змінює податкові правила гри, він мав би бути прийнятий до 1 липня цього року, однак на цю дату Верховна Рада з тих чи інших причин спромоглася проголосувати його лише у першому читанні.
Щоб вийти із цієї делікатної ситуації, Мінфін не включив додаткові доходи за цим законопроектом у проект Держбюджету на 2022 рік, поданий на розгляд парламенту. Однак пообіцяв це зробити, якщо депутати підтримають зміни до податкового законодавства та їх підпише президент Зеленський. Обрана стратегія спілкування з депутатами — оригінальна, але цинічна, на грані з шантажем. Оскільки гарантовані витрати, висловлюючись мовою Мінфіну, вже «закавичили» у проекті, а витрати, які залежать від «ресурсу» 5600, є для цього міністерства, м’яко кажучи, факультативними.
Загалом законопроект 5600 неодноразово трансформувався під час розгляду спочатку на рівні Кабміну, а далі - Верховної Ради. Можливо, тому, що Мінфін не залучив до його розробки інші міністерства. Це й не дивно, зважаючи на ту кількість та коло інтересів, яку він зачіпає. Зокрема, на рівні Уряду з тексту законопроекту зникла низка норм, які ускладнювали адміністрування ПДВ. Наприклад, Мінфін пропонував зменшення строку реєстрації податкових накладних до пів року.
Які ж норми найбільше збурили суспільство у цьому законопроекті, підготованому до першого читання?
По-перше, введення ПДВ на перший продаж квартир, що автоматично призвело б до здорожчання нерухомості на ринку щонайменше на 20%.
По-друге, ціла низка норм щодо так званого мінімального податкового зобов’язання, раніше відомого як «поставлений податок на землю». На сьогодні це — 2 га землі. Таким чином вони зачіпають усіх малих фермерів, цілий пласт українського суспільства, що живе за рахунок сільського господарства.
По-третє, це — акциз на зелену електроенергію, а також рента на руду, ціна на яку цього року б'є рекорди. Це дійсно спроба зазирнути у кишеню великому бізнесу. Ба більше, це — відповідь на загальносвітовий тренд, відповідно до якого країни, зокрема розвинені, оподатковують екологічно нечисті виробництва, прибутки (і особливо надприбутки), отримані за рахунок надр.
Зважаючи на те, що відповідні норми прямо зачіпають бізнес-інтереси найбагатшої людини України, законопроект 5600 з очевидних пропагандистських цілей охрестили як «антиахметівський». Що з цього лишилося до другого читання, поговоримо далі.
Окремо варто розглянути деякі «фантазії» фіскальних органів, які вирішили скористатися монолітністю влади для того, щоб їх «пропихнути».
По-перше, це — податкова застава на майно підприємства з неузгоджених податкових зобов’язань. Розглянемо, що це означає, на конкретному прикладі. Припустимо, що ви — власник компанії. За результатами перевірки податкова донарахувала вам 1 млн грн. Зараз якщо ви незгодні з цим рішенням, ви можете його оскаржити в адміністративному порядку, далі - звернутися до суду. Поки триває розгляд справи, подібне податкове зобов’язання вважається неузгодженим і не підлягає сплаті.
Натомість документ пропонує змінити цю систему, що діяла багато років, а саме одразу після перевірки забирати майно у податкову заставу за відсутності сплати донарахувань.
По-друге, пропонується заборонити виїжджати за кордон власникам та керівникам підприємств, що мають податковий борг. Такий розвиток подій, що прямо зачіпає право людини на свободу пересування, може наступити за наявності неузгодженого податкового зобов’язання.
Однією рукою ми вводимо нові податки, ще більш зарегульовуємо ринок, а іншою — пільги, що очевидно суперечить елементарному здоровому глузду
Зважаючи на те, що в Україні під перевірками знаходиться добра половина бізнесу, податкова б враз вирішила значні проблеми з ефективністю контрольно-перевірочної діяльності. Зважаючи на подібні «новели», чи захоче іноземний інвестор вкладати гроші в Україну — питання, яке залишають без відповіді.
По-третє, це відновлення давно забутої практики направлення запитів про надання інформації «без підстав» до суб'єктів господарювання, що тільки розширить можливості перевірок, а значить тиск на бізнес.
Крім того, ще один достатньо великий блок норм стосується проблеми врегулювання сплати акцизу з продажу тютюну. У законопроекті пропонується перенести зобов’язання по його сплаті з кінцевих споживачів на оптовиків. Подивимося, що з цього вийде, однак станом на зараз спостерігаємо жахливу ситуацію зі сплатою акцизів на тютюн та алкоголь. Бюджет за відповідними статтями не виконується.
Ну і вишенька на торті - це, звісно ж, податкові пільги.
Зокрема, на металобрухт. Це — давня проблема українського бюджету. Ніхто не може навести лад з цією чорною дірою так, ніби всіх влаштовує неоподаткування операцій з металобрухтом. Хоч цей законопроект назвали антиахметівським, але чітко бачимо, що одна із частин виробничого ланцюга металургії продовжує грати за правилам із 90-их.
Але це — ще півбіди. Справжній привіт із 90-их — це норма, якою пропонується на 15 років ввести пільги для новостворених підприємств, які знаходяться у шахтарських регіонах, зокрема від сплати ПДВ на імпорт обладнання, податку на прибуток, земельного податку. Отож, за цими незрозумілими словами криється не що інше, як офшор, — практика, якої наполегливо радить уникати МВФ.
На минулому тижні фінкомітет активно готував законопроект до другого читання. Чи дослухалися нардепи до позитивної критики громадськості? Давайте розбиратися.
Серед плюсів — норму про 20% ПДВ на перший продаж квартир було відхилено. Акциз на зелену електроенергію — забрали. По руді пішли на компроміс і до розрахунку ренти додали витрати на логістику. Це означає, що в рівняння додали змінну, якою бізнес може керувати, а держава отримає своє. А отже, попереду спори з податковою стосовно вартості такої логістики. Також була знята норма про податковий борг, однак норма про заборону виїзду за кордон за наявності податкового боргу — лишилася.
Що стосується норми про мінімальне податкове зобов’язання — критерій землі замінили на критерій реалізації товарів, що дорівнює 12 мінімальним заробітним платам. Мінус у тому, що це штовхатиме фермерів продавати продукцію за готівку.
Зважаючи на сказане вище, не думаю, що великий бізнес буде чинити опір цьому законопроекту під час фінального голосування у парламенті. Все тому, що чутливі для нього норми по ренті, акцизу, відшкодуванню ПДВ забрали із документа, який готують до другого читання. Тому, схоже на те, що цей набір сильних, але ослаблених норм, а також норм для всієї «решти» депутати таки приймуть під «антиахметівськими» гаслами та перспективою наповнити бюджет на додаткові 30 млрд грн (хоча податковий ефект до цих пір неочевидний, а сам міністр Марченко губиться у цифрах). Чи хороший цей закон чи поганий? Однозначно, він — у дусі часу.
Хоча, як на мене, цим документом депутати не вирішують принципових речей у взаєминах держава-бізнес, а продовжують ступати на ті ж самі граблі, що і «попередники».
По-перше, і далі підвищують податковий тягар для «білих» учасників ринку. За відсутності фантазії тих, хто знаходиться біля державного керма, Україна і так йде шляхом їхньої фіскалізації багато років (за деякими незначними виключеннями).
По-друге, не йдуть шляхом зменшення пільг і вирівнювання податкового навантаження. Тому і виходить, що однією рукою ми вводимо нові податки, ще більш зарегульовуємо ринок, а іншою — пільги, що очевидно суперечить елементарному здоровому глузду.
