Сміттєва реформа в Китаї. Що це означає для світу

28 вересня 2019, 08:30

Викидати сміття в Китаї як раніше вже не можна. Порушникам загрожують штрафи в еквіваленті від $9 до $30 для населення і від $7 до $70 тисяч для підприємств і організацій

Пластикові пакети на дні Маріанської западини і сміттєві гори розміром з Тадж Махал в Індії — сміттєва криза стає одним з основних викликів людству. Роль Китаю, який є другим, після США, світовим генератором відходів, складно переоцінити. Останніми роками Китай всерйоз взявся за кардинальне вирішення питання утилізації та переробки сміття. Кульмінацією цього процесу стало введення обов’язкового сортування побутових відходів в 46 містах по всій країні.

Відео дня

До останнього часу Китай був не тільки основним генератором, а й одним з основних споживачів сміття, імпортуючи більше 60% світових перероблюваних відходів. Починаючи з 1992 року Китай прийняв майже половину світового перероблюваного сміття.

Світовий ланцюжок цінностей виглядав наступним чином. Китай виробляв для розвинених країн світу споживчі товари, які вирушали в усі куточки світу на контейнеровозах доверху заповнених контейнерами з найрізноманітнішими товарами. У зворотному напрямку контейнеровози йшли навантажені відсортованими відходами — папір, пластик, алюміній, яким судилося піти в повторний цикл переробки або ж бути похованими на сміттєвих полігонах.

Фактично розвинені країни виявилися зовсім не готові переробляти такі обсяги власного сміття, незважаючи на такі гучні кампанії з його сортування серед населення

Налагоджена десятиліттями система дала збій в кінці 2017 року, коли Китай ввів обмеження на ввезення імпортного сміття. На глобальному ринку сміття стався системний збій. Відсортоване в розвинених країнах сміття, замість переробки, просто спалювався або закопувалося. Більш того, замість прибуткового бізнесу, коли сміття продавався, муніципалітети в США і Європі зіткнулися з неприємною необхідністю платити за утилізацію своїх відходів. За фактом розвинені країни виявилися зовсім не готові переробляти такі обсяги власного сміття, незважаючи на такі гучні кампанії з його сортування серед населення. Зараз світові відходи намагаються скидати в менш розвинені країни, такі як В'єтнам або Малайзія, які в свою чергу не відчувають великого інтересу стосовно перспектив перетворення на «світовий сміттєвий полігон».

Небажання Китаю приймати імпортне сміття пов’язане з ініціативою щодо ефективного сортування та використання власного сміття. Дійсно, будучи найбільшим світовим генератором відходів, Китай номінально не відчуває нестачі в сировині, яку можна було б переробляти. Основна проблема полягає в сортуванні сміття. На відміну від розвинених країн Заходу, де екологічна свідомість є елементом соціальної культури, китайське населення практично повністю позбавлене такої усвідомленості, що робило сортування сміття вкрай витратним. До останнього часу сміття сортувалося вручну зусиллями десятків тисяч сміттярів, які перебирали сміття при його зборі. Очевидно, що зусиль цих було недостатньо, адже за фактом Китай переробляв тільки незначну частину сміття. Масове сортування муніципальних відходів могло б підняти цей рівень до показників розвинених країн. Однак, здавалося, навчання населення може відняти роки. Китай ніколи не бентежать масштабні проекти і перехід на нові екологічні рейки відбувається в рекордні терміни.

У 2017 році центральний уряд розробив системи і норми сортування сміття для імплементації в 46 містах Китаю з метою досягнення переробки 35% всього «корисного» сміття цих міст до 2020 року. Конкретну політику визначає місцева влада і, слід визнати, що не скрізь ініціатива щодо сортування відходів зайшла далі оформлення роздільних пунктів збору різних типів відходів. В реальності ж, населенню часто не вистачає елементарних знань із сортування сміття, як втім і примусової ініціативи з боку муніципальних органів для того, щоб по-справжньому запустити практику сортування відходів.

Сміттєві баки поруч з під'їздами житлових будинків зникли. Викидати сміття можна тільки у відведених місцях і в певні години вранці та ввечері

Шанхай став першим місцем, де сортування сміття перетворилося на обов’язкову і загальну практику і його досвід планується переносити на інші міста. Починаючи з липня 2019 року, в 23-мільйонному місті введено режим роздільного збору відходів. Для того, щоб забезпечити ефективний контроль за виконанням нововведень, організовані консолідовані місця збору сміття, на яких працюють співробітники муніципальних служб і волонтери, які допомагають міським жителям правильно розподіляти сміття в окремі контейнери. Сміттєві баки поруч з під'їздами житлових будинків зникли. Викидати сміття можна тільки в цих відведених місцях і в певні години вранці та ввечері. Сміття повинно подаватися відсортованим за чотирма основними видами: рідке сміття (органічні відходи, піддані гниттю), тверді відходи (неорганічні відходи), сміття для вторинної переробки і небезпечні відходи. Викидати рідке сміття необхідно без пластикового пакета, що на практиці здійснюється випорожненням вмісту пакета в бак «рідке сміття» і викидом самого пакету в бак «тверді відходи». Порушникам нових правил загрожують штрафи в еквіваленті від 9 до 30 доларів США для населення, і від 7 до 70 тисяч доларів США для підприємств і організацій. У перший же тиждень з початку нового режиму, було виписано 190 штрафів і видано 3 000 попереджень.

фото автора
Фото: фото автора

Через два місяці з початку компанії, збір міського сміття для вторинної переробки збільшився в 5 разів, збір рідкого органічного сміття, схильного до гниття, збільшився на 130%, а твердих відходів знизився на 26%. Досить складна система сортування породжує чимало питань, а відсутність сміттєвих баків на прибудинковій території, як і строго відведені години збору сміття — відверте роздратування. Однак такий жорсткий режим дозволяє в лічені місяці досягти того, для чого іншим країнам потрібні роки кропіткої просвітницької роботи. Насправді, строгість також є поняттям досить відносним, адже, наприклад, у сусідній Японії збір окремих видів сміття може здійснюватися навіть не щодня.

У Шанхаї популярності набувають послуги «виносу сміття», коли ваше сміття забирається в зручний для вас час. Вартість такої послуги — близько 0.15 долара США

Цікаво, що як і в більшості випадків, нововведення надають можливості для нових видів бізнесу. Справжній бум переживає індустрія товарів з очищення, викидаючи на ринок мільйони відер-сортерів з декількома відсіками для різного типу відходів. У Шанхаї популярності набувають послуги «виносу сміття», коли ваше сміття забирається в зручний для вас час. Вартість такої послуги — близько 0.15 долара США. Щасливий збирач може розраховувати на місячний дохід в розмірі до 10 тис. Юанів або 1.42 тис. доларів США.

Про успішність ініціативи говорити поки дуже рано, адже минуло лише два місяці з моменту початку режиму сортування сміття. Крім того, недостатньо мати відсортовані відходи в пункті прийому. Їх необхідно ще окремо доставити і переробити або утилізувати. Вище недарма наводився приклад роздільного вивозу сміття в Японії в різні дні — спокуса персоналу звалити все відсортоване сміття в одну велику купу може бути досить великим. І все ж хочеться вірити, що у найбільшого світового генератора побутових відходів все вийде і що кейс командного впровадження практики сортування відходів стане прикладом для наслідування.

З 1 січня 2018 року сортування сміття введено і в Україні — законодавчо заборонено захоронення непереробленого сміття. При цьому пункт про сортування сміття існує в Законі Про відходи ще з 2012 року. Тобто законодавчо, кожен громадянин зобов’язаний здійснювати сортування сміття. На жаль, така практика в Україні здійснюється виключно еко-ентузіастами. Як показує приклад Китаю, для здійснення реальних змін в поведінці населення цілком успішними можуть стати командні методи і зовсім не обов’язково біля кожного під'їзду встановлювати роздільні контейнери. Однак, відсутність належної переробної інфраструктури являє собою камінь спотикання для імплементації справжніх змін у сфері переробки та утилізації українського сміття. Тим часом, його обсяги вже займають 4−7% українських територій. Тобто питання перезріло і чекає швидкого вирішення. Хочеться вірити, що таке рішення буде знайдено і що досвід інших країн буде прийнято до уваги.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X