Депозити: заробити чи зберегти

1 коментувати
Мене часто запитують: «Наскільки сьогодні вигідно вкладати кошти у банківські депозити?»

І кожного разу я пояснюю таку невідповідність. Досить довгий час в Україні депозити розцінювалися як одне з основних джерел доходів для певної категорії населення. Ми не розуміли, що депозити в банку – це насамперед захист і збереження накопичень, а не повноцінне джерело заробітку.

З іншого боку, звичайно, необхідно враховувати наявні інфляційні процеси, реальний ріст цін. І депозити мають компенсувати цей ріст цін, мають компенсувати знецінення національної валюти. І, як не крути, ставки за депозитами мають перекривати рівень інфляції і давати хоч би мінімальне заохочення або мінімальний додатковий дохід для населення.

Тому саме так ми ведемо свою фактичну діяльність, надаючи нашим вкладникам можливість компенсувати інфляційні процеси, які відбуваються на ринку, і отримати певний додатковий заробіток. Але не забуваймо, основне завдання банків – це саме збереження коштів вкладників.

Водночас, дуже важливо пам’ятати основоположний принцип банківської справи: банки залучають депозити для того, щоб кредитувати далі економіку (підприємства і населення). На сьогодні платоспроможний попит населення внаслідок цілої низки економічних процесів, які відбуваються в Україні, не настільки високий. Таким чином, ми маємо ще балансувати вартість депозитів з тими кредитними пропозиціями, які сьогодні пропонуються на ринку.

Ця політика виваженості, як на депозитній стороні, так і на кредитній, дає нам впевненість у життєздатності довгострокової стратегії, стабільності та розвитку нашого банку. Але охарактеризувати таким чином я, на жаль, можу далеко не всі банки на ринку.

Повертаючись до сьогодення і до тих коливань курсу і занепокоєння, яке ми спостерігали зовсім нещодавно, мушу зазначити, що ми давно помітили  сезонний фактор, який реалізовується в нашій країні восени. Щоосені ми очікуємо якихось катаклізмів як на політичних теренах, так і в економічному середовищі. В економіці ми завжди очікуємо, що восени має вирости курс, і вирости досить суттєво. Маховик таких девальваційних очікувань може призводити до панічного відтоку коштів із банків, які населення вилучає для купівлі валюти.

І маю зазначити, що лише цей рік став винятком саме завдяки тому, як у цій ситуації спрацював Національний банк. Нацбанк відразу застосував наявні в нього важелі для врегулювання ситуації: а саме – підняв облікову ставку, що зменшило обсяги доступної вільної ліквідності в гривні на ринку, яка здебільшого використовувалася саме для «підігрівання» описаного девальваційного настрою.

На жаль, певна частина населення досить таки піддається таким економічно необґрунтованим настроям і впливам, кидаючись скуповувати валюту і вилучаючи кошти з банків (внаслідок чого ліквідність певних фінансових установ, звичайно, суттєво скорочується).

У деяких банках такий відтік гривневої ліквідності населення призвів до необхідності якимось чином його компенсувати. І тому, застосовуючи маркетингові інструменти, деякі установи почали підвищувати відсоткові ставки.

Чесно кажучи, для ринку це має бути індикатором того, наскільки стабільним є такий банк і його фінансова модель. Водночас, банки, які не піддаються дії таких термінових або сезонних коливань, не змінюють свою цінову політику, як на мене, переконливо засвідчують ринку свою стабільність і життєздатність (хотілося б, щоб аналітики, які створюють різноманітні «рейтинги», також це враховували).

Вище я назвав панічну поведінку економічно необґрунтованою, тому що вона справді базується на певних психологічних парадигмах («мені краще робити так, як роблять усі») і не враховує об’єктивні економічні оцінки. Наприклад, нещодавно Goldman Sachs оприлюднив свій прогноз щодо очікуваного зміцнення гривні і падіння курсу долару.

Але українці чомусь не дослухались до Goldman Sachs, і цього року ми спостерігали початок того самого сезонно-психологічного девальваційного маховика. І лише ефективна реакція Нацбанку дозволила не допустити його подальшого розгортання.

За нашими оцінками, у процесі подальшої стабілізації ситуації з початку року Нацбанк повернеться до питання зниження облікової ставки і, відповідно, подальшого пониження ставок за депозитами.

Ми у 2020 році. Як зміниться Україна?

Цього четверга, 15 листопада, відбудеться фінальна лекція НВ з циклу "Україна 2020. Що чекає країну"

Що можемо зробити ми, щоб Україна нарешті стала успішною країною?

Прийти на лекцію
Ukraine-2020

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: