Це бета-версія нового сайту Нового Времени. Надсилайте свої зауваження на адресу newsite@nv.ua

Міста врятує архітектура здорової людини

23 червня 2017, 16:10
1286
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Підйом будівництва на тлі депопуляції ставить архітекторів і забудовників перед новими викликами

У медіа, якщо мова йде про забудовників, зміни публічного простору або сучасну архітектуру, найчастіше все зводиться до конфліктів. Причому тристоронніх, де на різних полюсах забудовник, архітектор і суспільство.

Цей конфлікт не може тривати вічно, тому що, насправді, він негативний для всіх. Архітектори бояться бути незрозумілими, люди хочуть подешевше, але красиво, а забудовник балансує між ними. У підсумку ми отримуємо бетонні джунглі з нескінченними парковками, відсутність не те що креативного, а просто нормального середовища для життя.

Конструктивне рішення цієї проблеми може лежати тільки в площині цінностей. Ми всі продукт одного суспільства і маємо розуміти, який у нас проект спільного майбутнього, на що ми орієнтуємося і що готові захищати.

Які ж цінності можуть привести до консенсусу суспільство і забудовників з архітекторами? Будьмо чесними. Дорого – не завжди якісно. Так само, як і якісно – не завжди дорого, але дорожче, ніж соціальне житло. Соціальне житло не варто називати смарт-квартирами економ-класу. Це загальні максими, але іноді варто про них нагадувати.

Відповідальність – те, що, як на мене, зараз найбільш затребуване. Саме на забудовниках більшою мірою лежить відповідальність за те, як ми будемо жити в найближчому і віддаленому майбутньому. І чи залишиться хтось в наших містах.

Йдеться навіть не про виконання своїх зобов'язань. Фактично саме ми формуємо міста, їх обличчя. Ми можемо будувати цікаві і функціональні споруди, де всього досить. Або максимізувати прибуток, вичавлюючи з будмайданчика все, не переймаючись питаннями прилеглої території, публічних просторів і, звичайно, навіть не думаючи про формування співтовариств.

При цьому саме забудовники повинні розуміти, що в умовах зменшення населення і високої мобільності креативного класу безжальна, негуманна забудова призведе до зростання соціальної напруги.

Без чесності, відповідальності та відкритості новому досвіду ми не переможемо хвороби суспільства: зростаючу конфліктність і невротизованість.

Навіть зараз, якщо розглядати місто як особистість, то ми бачимо, що найбільші міста невротизовані. І лікуванням може бути якісна архітектура.

Зміна середовища призведе до зміни людини – і це не просто припущення. Дослідження психологів, антропологів, урбаністів, соціологів прямо вказують, що можливості однієї людини на формування середовища мінімальні. Зі створенням спільнот вони зростають, але навіть у цьому випадку те, що оточує людей, впливає на них сильніше, ніж вони самі на навколишнє.

Що ж вважати якісною архітектурою, здатною вилікувати суспільство? Можна, звісно, згадати Вітрувія з його "користю, міцністю, красою". Можна говорити про те, що архітектура – це здоровий глузд, зафіксований у просторі, а можна знову подивитися на середовище, на контекст.

У будь-якому разі, якщо ми не будуємо місто з нуля, ми завжди маємо справу зі сформованим певним чином простором і відносинами всередині нього. Якщо наш проект покращує цей простір, дає йому нові імпульси, робить його відкритішим, доступнішим, доброзичливішим, значить це нормальний проект, можна будувати.

У психології є модель особистості OCEAN, коли на підставі 5 вимірів можна більш-менш повно описати людину. Це екстраверсія, доброзичливість, сумлінність, відкритість досвіду і нейротизм.

Як правило, чим вищий рівень невротичності, тим людина більш емоційно нестабільна, схильна відчувати занепокоєння, ворожість, пригніченість, може бути імпульсивною у вчинках.

Безумовно, на рівень невротичності впливає багато чинників, але середовище може бути визначальним.

Тому забудовникам потрібно вже зараз орієнтуватися навіть у масовому будівництві не на цінові запити, а на ті потреби, які люди здебільшого можуть навіть не усвідомлювати.

Орієнтуватися варто на активну меншість, креативний клас, навіть якщо він не цільова аудиторія якогось конкретного проекту. Але креативний клас – це ті люди, які ставляться до себе з повагою, які бачили приклади якісної сучасної забудови міст. Адже роль прецедентів в оцінці якості архітектури ніхто не скасовував.

Тільки так ми підемо від безжальної забудови "курця" до архітектури здорової людини, а в міста повернемо свіжість і вдихнемо нове життя.

Орієнтуючись на ціннісний підхід, ми прийдемо до того, що будувати потрібно міста для щастя, а не для "проживання". Адже середовище, місто – одне з трьох головних складових щастя людини, крім міжособистісних відносин і улюбленої справи.

У кожного є своя частина відповідальності. У забудовників і архітекторів вона полягає саме в усвідомленні свого впливу на місто та людину в короткостроковій і довгостроковій перспективі.

Дослідник Річард Флорида говорив, що головними перевагами в конкурентній боротьбі міст є три "Т" – технологія, талант, толерантність. Звичайно, не 100% залежить від архітекторів і забудовників. Біля будівель Захи Хадід і Нормана Фостера люди не стали миттєво талановитими і толерантними. Але це новий досвід, без відкритості якому не вдасться створювати структурні зміни суспільства і підвищувати якість життя.