Серіали і бібліотеки-хаби. Як Мінцифри буде розвивати цифрові навички українців
Згідно дослідження цифрової грамотності українців — 53% населення знаходяться нижче позначки «базовий рівень». Що планує робити Мінцифри
В грудні 2019 року ми отримали результати першого всеукраїнського дослідження цифрової грамотності українців — 53% населення України (за методологією оцінки цифрових навичок, яка застосовується Європейською комісією) знаходяться нижче позначки «базовий рівень».
Якщо цю цифру розкласти більш детально, то можна побачити наступне:
- 37,9% українців у віці 18−70 років мають цифрові навички на рівні нижче базового
- 15,1% взагалі не володіють ними
Інша вражаюча цифра стосується актуалізації навчання цифровим навичкам — лише 47% українців у віці 18−70 років вважають, що навчання цифровим навичкам для них актуальне. Переважно, це молодь.
Пояснити цей факт досить просто — зацікавленість у навчанні прямо пропорційна рівню володіння цифровими навичками населення. Чим нижче рівень цифрових компетенцій, тим гірше актуалізований запит на опанування новими навичками. А відтак переважно декларується неактуальність навчання. І навпаки, вищий рівень цифрових навичок актуалізує потребу в поглибленні наявних знань та розширенні своїх компетенцій.
Цифрові навички сьогодні — це більше не особливі знання, що можуть освоїти лише «обрані». Це базова компетенція кожної людини; must-have знання, без яких соціалізуватись, використовувати блага держави, навчатись чи просуватись кар'єрною сходинкою з кожним роком стає дедалі важче.
Складно уявити, скільки вже існує мільйонів робочих місць у світі, які потребують передових цифрових навичок — big data, кібербезпека, програмування, IoT; а скільки робочих місць, що потребують знання базових цифрових навиків — точно в кілька разів більше.
Дедалі частіше зустрічаю матеріали, в яких експерти стверджують, що в недалекому майбутньому практично кожна робота буде певним чином пов’язана з цифровими навичками, а що ще цікавіше — вже в період 2020−2025 років ми зіштовхнемось із серйозним дефіцитом як самих цифрових навичок, так і людей з цифровими навичками, через швидкі зміни технологій.
Саме тому все більше країн і міжнародних організацій включають навчання цифровим навичкам як частину загальної стратегії освіти та розвитку національної цифрової економіки.
Наше дослідження цифрових навичок було першим в Україні та в його основу було покладено методологію, що використовується Європейською комісією для обрахунку Індексу цифрової економіки та суспільства. Цей індекс складається з таких показників: підключення до мережі Інтернет, людський капітал, використання Інтернет, інтеграція цифрових технологій, цифрові державні послуги.
В межах нашого дослідження для визначення рівня володіння цифровими навичками населення України використовувалась методологія обрахунку одного з індикаторів —індикатор цифрових навичок, наповнення якого змістовно та лінгвістично було адаптоване до українських реалій (чотири сфери компетенцій: інформаційні навички, комунікаційні навички, навички вирішення проблем, навички програмного забезпечення).
В контексті кожної компетенції визначався рівень володіння навичками у відповідності до частоти та складності виконаних активностей: no skills (відсутні), basic (базові), above basic (вище базових). На підставі визначених рівнів по кожній із чотирьох компетенцій обраховувся загальний індекс володіння цифровими навичками.
Ми провели:
- 4 фокусовано-групових дискусії в міській і сільській місцевості
- кількісне опитування населення України, face-to-face інтерв'ю за місцем проживання респондентів — 1800 людей віком 18−70 років
- опитування населення з вадами слуху за допомогою анкетування — 219 осіб у віці 18−59 років
- опитування молоді за допомогою групового анкетування за місцем навчання — 859 осіб віком 10−17 років
- опитування населення окупованих територій Донецької та Луганської областей, face-to-face інтерв'ю за місцем проживання респондентів — 400 осіб у віці 18−70 років
- перші в Україні хакатони з питань зручного формату навчання цифровій грамотності для людей старшого віку та хакатони з питань цифрової грамотності батьків очима дітей за допомогою Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН в Україні
Наші три кити концепції цифрової освіти України.
Інфраструктура. Забезпечити інфраструктуру для діджиталізації, зокрема: вирівняти диспропорцію між міською та сільською місцевістю в доступі до телекомунікаційних послуг, запровадити стандарти якості для надання телекомунікаційних послуг, створити умови для доступу до цифрових гаджетів, здійснити підготовку персоналу, який працюватиме з населенням в офлайні та надаватиме онлайн-підтримку.
Освіта. Адаптувати освітню політику до стратегії діджиталізації. А також створити повну екосистему з реалізації політики цифрової освіти: онлайн-платформу з доступними курсами цифрової грамотності в різних категоріях, що завжди будуть доступними (безкоштовними) для українців; систему офлайн підтримки населення; велику партнерську та волонтерську мережу.
Інформування. Забезпечити інформаційну підтримку політики з формування цифрових навичок населення.
Хто є аудиторією проєкту «Дія: цифрова освіта»
Ми плануємо навчити 6 млн українців за 3 роки цифровій грамотності. Причому 70% будуть у віці від 35 до 65+ років та проживати в регіонах.
- люди поважного віку, які взагалі не мають цифрових навичок (саме для них наразі створені перші базові курси)
- батьки та діти (фокус на онлайн-безпеку, лайфстайл -курси)
- дорослі люди з базовими цифровими навичками, для яких необхідно поглиблення навичок в першу чергу заради того, щоб залишатись конкурентоспроможними (спеціалізовані, поглиблені курси)
- молодь (школярі, студенти) та молоді професіонали (курси нових цифрових професій)
- окремі спеціалізації та професії
Що вже зроблено
Наш проєкт включає в себе дві частини:
Онлайн — на сайті будуть розміщуватись всі освітні програми.
Офлайн — власні та партнерські хаби, на базі яких відбуватиметься навчання або де можна буде отримати доступ до цифрових гаджетів (вже підписаний меморандум із Українською бібліотечною асоціацією, планується співпраця з ЦНАПами, університетами, школами, громадськими організаціями).
Крім цього, плануємо проведення першої масштабної інформаційної кампанії з цифрової грамотності, яка охоплюватиме соціальні ролики на національному та регіональному телебаченні, постери в метро, білборди, рекламне просування в соціальних мережах, регіональні форуми, проведення тижня цифрової грамотності, агітацію амбасадорів цифрової освіти.
21 січня 2020 року ми запустили в тестовому режимі Національний освітній портал із цифрової грамотності «Дія: цифрова освіта».
Розуміючи, що наша основна аудиторія, як мінімум на старті, не має базових цифрових навичок або їхній рівень нижче базового, в нас була гіпотеза, що саме ця аудиторія ніколи в житті не проходила онлайн-курси. Або починала навчання та за якоїсь причини не доходила до кінця. Ми почали думати про те, як зробити освітні курси цікавими та корисними для людей поважного віку.
Ми обмірковували те, що є найбільш звичним форматом — і вирішили обрати серіал. Люди поважного віку полюбляють переглядати фільми та серіали. Тому наша ідея мала б їм сподобатись.
Ми вирішили змінити страшні та непривабливі назви «освітній курс» на «освітній серіал», «тема» — на «сезон», «урок» — на «серію». Ми запросили експертів, що виконують функцію освіти та селебріті, яких звично бачити в кадрі та які розважають, підтримують діалог, жартують, імпровізують.
До створення самих програм ми долучали експертів та міжнародні компанії, які допомагали нам із контентом або формуванням програми.
На сьогодні на онлайн-платформі доступні освітні серіали:
- Базові цифрові навички. Розрахований на людей поважного віку, які зможуть навчитися впевнено користуватися смартфоном, комп’ютером і планшетом. Включає в себе три сезони, кожен наступний складніше попереднього.
- Цифрові навички для вчителів. Про те, як застосовувати онлайн-інструменти, щоб навчальний процес став більш захопливим і ефективним.
- Серіал для батьків «Безпека дітей в інтернеті». Про те, як уберегти дітей онлайн від шкідливих матеріалів, кібербулінгу, суїцидальних Інтернет-спілок, сексуального насильства.
Плануємо, що новий освітній серіал на онлайн-платформі буде з’являтися щомісяця. Зокрема, в найближчих планах запустити освітній серіал із відкритих даних (open data) для фізичних осіб і підприємців, із цифрових грошей, зі створення сучасного резюме та пошуку роботи для людей старшого віку, з цифрової грамотності для державних службовців, з обробки фотографій у мобільних редакторах і багато іншого.
Організація офлайн-навчання цифровій грамотності відбуватиметься за допомогою власних хабів, а також мережі партнерів і волонтерів.
Першим таким партнером Міністерства цифрової трансформації стала Українська бібліотечна асоціація. 11 січня 2020 року був підписаний меморандум, завдяки якому близько 6 000 комп’ютеризованих бібліотек по всій країні долучилися до проєкту «Дія. Цифрова освіта» і стали офлайн-хабами. Бібліотеки демонструють шалений вражаючий ентузіазм, допомагають опанувати цифрові навички всім охочим — переконайтесь у цьому самі за хештегом #cyfra_library в соцмережах. До речі, хештег придумали бібліотеки.
Загалом розраховуємо на побудову мережі з сотень хабів у 2020 році. Зовсім скоро можна буде зручно переглянути онлайн-мапу всіх наявних хабів. Багатьом українцям необхідна допомога та підтримка в опануванні цифровими навичками. Саме тому ми шукаємо тих, хто готовий стати для них провідником до цифрового світу. Ми шукаємо амбасадорів цифрової освіти по всій Україні.
