Хто контролює український ліс: приховані інтереси та державні реалії

28 грудня 2020, 15:30
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Чому сучасне управління лісами призводить до мільярдних втрат?

Глобальний світ і відносин у різних сферах та на національному рівнях дуже швидко змінюються. Це зумовлено розвитком високих технологій та використання нових методів управління.

Відео дня

De jure — ліси належать народу України, а de facto — контролюють ці ресурси чиновники лісової галузі, які часто переслідують власні меркантильні інтереси чи займаються відвертим лобізмом великого лісопереробного бізнесу.

Найкраще деструктивні процеси в лісовій сфері показують числа і цифри втрат, які несуть державні підприємства під час неефективного господарювання. До прикладу, лісгоспи Волині нарощують власну переробку деревини уже більше 5 років підряд, однак якщо взяти лише останні 2 роки, то упущена вигода і збитки від такої діяльності сягають півтора мільярда гривень. Це тіньовий ринок деревини, який послідовно захищають і «розвивають» чиновники лісового господарства.

«Ручний» метод управління народним господарством передбачає наявність можливостей у того чи іншого чиновника середньої чи найвищої ланок особисто впливати на процеси прийняття рішень з метою отримання потрібного результату.

Логіку і практику таких форм управління можна зрозуміти, адже таким підходом оперативно забезпечувались потреби економіки там, де відсутні розвинуті ринкові відносини.

Сьогодні 309 діючих лісових господарств поєднують контрольні, наглядові, захисні та господарські функції в одних руках. Ризики зловживань за сучасних економіко-політичних умов, на жаль, закладені в самій системі.

При цьому, в силу недосконалості законодавчого регулювання, керівному складу лісників фактично вдається уникати відповідальності за будь-які зловживання попри гучні викриття.

Скільки і як саме втрачає лісова галузь від тіньового обігу деревини? Вартість палетної заготовки на ринках Європи коливається у межах 113−120 євро за 1 м³. Натомість державні підприємства умудряються експортувати таку продукцію за 93 євро за 1 м³. Упущена вигода може вимірюватися десятками мільярдів гривень щорічно.

Інша сторона, що продати готовий кругляк для лісгоспів набагато вигідніше, ніж переробити до палетної дошки. Наприклад, щоб отримати 1 м³ палетної заготовки державному підприємству необхідно розпиляти 2,6 м³ кругляку (2,6 м3×1 100грн/м3= 2 860грн.), замовити послуги транспортування сировини (2,6×150 грн/м3 = 390 грн), розпиляти кругляк (2,6 м3×291 грн/м3 = 756 грн), висушити продукт (243 грн/м3), упакувати (26 грн/м3), замитнити (50 грн/м3), скористатися іншими супутніми послугами (200 грн/м3). Всього 1 м³ готової продукції для державного підприємства обходиться орієнтовно в 4 525 грн, а продаж за кордон відбувається за ціною 3 346,9 грн. В той самий час, якщо лісгоспам 2,6 м³ кругляку продати приватним лісопереробникам, то державні підприємства могли б отримати прибутку 2 860 грн. То чому, при таких аргументах, чиновники лісової сфери розвивають власне виробництво палетної дошки і її експорт, а не продають необроблену деревини? Зрозумілої відповіді поки що на це не має.

Отже, збитки через виробництво і експорт 1 м³ палетної заготовки складають 1 178,1 грн (4 525 грн — 3 346,9 грн). Тим не менше, лісники Волині продовжують нарощувати об'єми власної переробки і подають це як велике досягнення. Парадокс, чи не так?

В цілому лісгоспи Волині за 2019−2020 роки переробили (388 100 м3 + 224 000 м3 = 612 100 м3) круглого лісу і експортували за кордон. Орієнтовні збитки за цей період сягають орієнтовно 1 178,1 грн. А в національних масштабах такі втрати можна вимірювати десятками мільярдів гривень щорічно. Саме ці «брудні» кошти згодом використовуються для збереження status quo.

Яскравий приклад цьому є організований інформаційний і бюрократичний супротив лісників та деяких лісопереробників ініціативам Міндовкілля щодо 100% продажу всієї заготовленої деревини через відкритий і прозорий аукціон.

Такий status quo в лісовій сфері, до недавніх пір, задовольняв усіх, однак суспільство в особі місцевих громад інтуїтивно почувається обманутим, саме тому все більше стихійно протестує в місцях суцільних рубок деревини.

Тіньовий обіг деревини, непрозорий ринок лісоматеріалів, потреба у кадровій реформі сьогодні першочергово необхідно розглянути центральним органам державної влади і перейти від застарілих форм, методів, принципів управління лісовими ресурсами до сучасних, ринкових. Такі кроки забезпечать детінізацію обігу деревини та наповнять бюджети різних рівнів мільярдними надходженнями.

Отже, що обере уряд України: залишити контроль над лісовими ресурсами старій неефективній системі управління чи докорінні реформи і економічне зростання — покаже час.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X