Що обговорювали на асамблеї Глобального екологічного фонду

0 коментувати

Глобальний Фонд не тільки збирає та розподіляє мільярди доларів на потреби захисту навколишнього середовища, але й впливає на світовий порядок денний екологічної політики – курс, який має врятувати людство та планету.

У В’єтнамі завершила роботу Шоста Асамблея Глобального екологічного фонду (ГЕФ), яка зібрала більше 180 представників екологічних міністерств, майже всі міжнародні та регіональні організації, в тому числі фінансові, що мають у своєму портфоліо питання захисту довкілля, екологічні проекти, природозахисні акції. Підсумовую найважливіші результати цього заходу та його значення для України.

ГЕФ – це, в першу чергу, фінансовий інструмент для проектів із захисту довкілля. Глобальний Фонд не тільки збирає та розподіляє мільярди доларів на потреби захисту навколишнього середовища, але й впливає на світовий порядок денний екологічної політики – курс, який має врятувати людство та планету. Якщо говорити юридичною мовою, він фінансує проекти для досягнення цілей міжнародних конвенцій і протоколів, зокрема, Конвенції з біологічного різноманіття (збереження різноманіття живих видів і збереження екосистем), Конвенції з боротьби з опустелюванням, Рамкової Конвенції зі зміни клімату, Мінаматської та Стокгольмської конвенцій (захист від викидів ртуті та стійких органічних забруднювачів – пестицидів, діоксинів тощо), Монреальського Протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар.

Асамблея – це керуючий орган ГЕФ, який збирає представників усіх держав-членів кожні 4 роки для перегляду загального курсу, оцінки досягнутих результатів, визначення пріоритетів і бюджету. Віднедавна Україна очолює групу східноєвропейських країн, представляючи її в керівних органах ГЕФ.

Фінансові пріоритети ГЕФ

З 1991 року ГЕФ надав майже 18 мільярдів доларів США на природоохоронну діяльність у формі грантів, ще 93 мільярди було мобілізовано для спільного фінансування 4500 проектів по всьому світу. Через програму Малих грантів обсягом 450 мільйонів була здійснена підтримка 14,5 тис. громад. За ці роки докорінно змінився підхід до проблем і викликів довкілля: питання забруднення, сталого розвитку та зміни клімату ввійшли в порядок денний не лише “зелених” активістів, але й широких кіл відповідального бізнесу та громадян.

На основі багаторічного досвіду роботи Фонду та в зв’язку з новими екологічними викликами, що постають перед світовою спільною, політика Фонду щодо фінансування проектів постійно оновлюється та розвивається.

Після тривалих дискусій Асамблеєю було визначено напрями та бюджет діяльності ГЕФ на наступні 4 роки. Пріоритетними визначено такі проекти:

  • у тих сферах, де можна досягти найбільш відчутних результатів та змін;
  • які здатні стимулювати залучення приватного сектору до вирішення екологічних проблем;
  • які відповідатимуть пріоритетам національної політики, закріпленим у відповідних стратегіях, та міжнародним угодам і конвенціям.

Нагадаю, що навесні цього року Уряд схвалив Національну стратегію екологічної політики до 2030 року, наразі чекаємо на її затвердження в парламенті. Також Урядом були прийняті Концепція кліматичної політики та Національна стратегія поводження з відходами. Вважаю, що вимога ГЕФ до всіх проектів відповідати державним стратегічним планам є ще одним вагомим аргументом проти скептиків, які вважають стратегічне планування марнуванням часу чи купою папірців, бо головне – штампувати закони й урядові рішення.

На практиці ці нововведення фонду означають, що ГЕФ даватиме менше грантів, але більшою мірою підтримуватиме ті проекти, що залучають інвестиції. Передусім йдеться про проекти, в які бізнес можна залучити як партнера, про пілотні ініціативи для демонстрації бізнес-моделі нових зелених технологій і створення зелених кластерів, еко-індустріальних парків, покриття ризиків кредитування тощо. Фундамент такої політики – відповідальний бізнес, який вбачає в екологічній політиці не ризики й обмеження, а соціальну місію та нові бізнес-можливості. В тому, що такий бізнес існує, процвітає та набуває популярності я особисто переконався на Асамблеї.

Тематичні напрямки роботи

Для того, щоб така стратегія більшого залучення інвестицій і приватного сектору для досягнення екологічних цілей була успішною, ГЕФ також підтримуватиме розвиток відповідальної зеленої інвестиційної стратегії країн- партнерів, збереження ключових екосистем, стимулювання створення коаліцій для підтримки досягнення екологічних і кліматичних цілей.

Тематичні напрямки роботи включатимуть:

Біорізноманіття

  1. інтегрування біорізноманіття в інші сектори,
  2. пряме фінансування механізмів охорони видів та оселищ,
  3. розвиток політики й інституцій в цій сфері.

Зміна клімату

  1. стимулювання інвестицій і трансферу технологій для здійснення переходу до сталої енергетики,
  2. випробування та підтвердження можливих опцій заходів із пом’якшення зміни клімату та системного впливу на цей процес,
  3. визначення та впровадження завдань щодо пом’якшення зміни клімату у стратегії сталого розвитку.

Деградація земель

  1. посилення практичного впровадження сталого управління земельними ресурсами та принципу нейтральної деградації земель (НДЗ),
  2. підтримка впровадження добровільних цілей НДЗ.

Хімікати та відходи

  1. виведення окремих хімікатів з промислового та сільськогосподарського використання,
  2. впровадження Монреальського протоколу.

Важливою в цьому питанні для нас буде підтримка Фондом виконання Монреальського протоколу, зокрема, Кігалійської поправки до нього, прийнятої в 2016 році. Йдеться про поступову відмову від імпорту та виробництва озоноруйнівних гідрофторвуглеців (ГФВ).

Міжнародні води

Вирішення важливих питань управління транскордонними водними ресурсами. Радий, що цей напрям залишається, й на додаток до двох проектів у двох басейнах, підготовлених і започаткованих за останні півтора роки, буде можливість отримати підтримку й для інших басейнів.

В рамках цих тематичних напрямів, держави зможуть брати участь у так званих Impact programs – 1) Продовольчі системи, землекористування та відновлення; 2) Сталі міста 3) Стале управління лісами. Ці програми даватимуть можливість залучити додаткові ресурси для реалізації проектів, якщо вони стосуються одночасно відповідного тематичного напряму та програми, поєднуючи ресурси з обох кошиків.

На наступні роки країни-донори зобов’язалися внести у Фонд біля 4 мільярдів доларів США для виконання цих завдань. Частка кожної країни невелика (для України це близько 15,5 млн доларів США та додаткова можливість участі в інших тематичних програмах), але проекти ГЕФ також є сигналом для інших фінансових інституцій, є цінними не стільки обсягом фінансування, скільки накопиченим досвідом, таким собі експериментальним полем для визначення найбільш ефективних практик. Одним словом, це можливість випробувати та впровадити в Україні нові або вже апробовані в світі практики та технології. А добре налагоджена співпраця з акредитованими ГЕФ міжнародними організаціями, які мають право впроваджувати проекти, дає можливість використовувати їх досвід, напрацьований протягом тривалого часу в різних куточках світу.

Захист довкілля – це бізнес-можливості, спротив цьому – парадигма минулого століття.

Я був також вражений участю приватного сектору в цьому заході та в глобальному екологічному русі в цілому.

Багато міжнародних компаній, і не лише міжнародних, сприймають необхідність дій із захисту довкілля не лише як ще один ризик для їх діяльності, а й як бізнес-можливість, навіть можливості. Наприклад, Комісія з бізнесу і сталого розвитку у своєму звіті зазначає, що впровадження моделей сталого й інклюзивного бізнесу може відкрити нові можливості – ринок у 12 трлн дол США вже до 2030 року – та створити близько 380 млн робочих місць, в основному, в країнах, що розвиваються.

Проте, запорукою реалізації таких можливостей є партнерство між приватним сектором, громадянським суспільством та урядом – задля трансформації ключових економічних систем.

Водночас, досвід показує, що такі нові можливості ніколи не реалізуються, якщо:

  • приватний сектор та екологічні організації залишаються по різні сторони барикад у парадигмах минулого та позаминулого століть.
  • історично справедлива нелюбов до будь-якого державного регулювання та політики блокує майбутнє – не тільки чисте, а й процвітаюче. В першу чергу йдеться  про бездумну дерегуляцію як самоціль і єдиний рецепт спрощення ведення бізнесу.

В нас часто забувають, що нове регулювання – не лише має на меті екологічні цілі, а й створює нові ринки. В Україні, натомість, в силу корпоративної культури бізнесу та слабкості публічних інституцій дискурс політики застряг між дерегуляцією, "схемами" та пошуком шляхів ефективного чи розумного регулювання. В результаті виникла ситуація, що навіть біжучи, ми інтенсивно стоїмо на місці, не створюючи ринки, сектор за сектором. Процитую тезу із дискусії на Форумі: "..а природа всеодно виставить згодом чек".

Отже, ГЕФ нагадав ще раз, що екологічна тематика є пріоритетом розвитку всього прогресивного людства, і надалі майбутнє буде визначено в рамках таких трендів:

  • активна участь бізнесу в розвитку сталої економіки;
  • глобальна взаємодія, яка вчить по-іншому формувати локальну політику країн світу;
  • жодна з ініціатив із захисту довкілля не матиме сенсу, якщо не буде вписаною в загальне стратегічне бачення – в тісному взаємозв’язку з екосистемами та соціально-економічним розвитком спільнот.

Життя в безпечному та здоровому довкіллі, партнерство з природою – безумовно, необхідна складова парадигми розвитку.

Передплатіть журнал НВ за спеціальною ціною

До кінця листопада дешевше на 100 грн.
Передплатіть журнал на 12 місяців усього за 559 грн.

Передплатити зараз
Ukraine-2020

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: