Скільки отримують невиконавчі директори в Європі

0 коментувати
Компанія Korn Ferry Hay Group зробила дослідження, метою якого було порівняти склади рад директорів і призначення, а також розмір оплати їх послуг в європейських країнах у 2016 році

Зібрані нами дані взяті з останньої поданої публічної документації, переважно з річних звітів. Дані стосуються невиконавчих директорів, обраних загальними зборами, виключаючи, таким чином, все виконавче керівництво та представників трудових колективів.

Ми проаналізували дані як про політику оплати, так і про фактичні виплати для кожної організації. Дані про політику оплати представляють собою типову плату, яку кожен директор розраховує отримати за роботу в головній раді і комітетах, включно з оплатою за збори, якщо така використовується. Фактичні дані про заробітну плату являють собою суму, сплачувану кожному окремому директору, про що повідомляється в перевірених річних звітах. Ця цифра залежить від таких факторів, як конкретна кількість комітетів, в яких перебуває людина, число зустрічей, на яких вона була присутньою, а також, якщо йдеться про будь-яку форму змінної оплати, від результатів діяльності компанії.

Ми вирішили представити більшість значень як медіанні (а не середні), оскільки це мінімізує вплив екстремальних або незвичайних результатів і дає більш «істинну» картину. У даній доповіді ми також посилалися на концепцію «середнього медіанного значення», яку ми використовували для розрахунку фактичних виплат: ми порахували середнє значення для кожної компанії і взяли медіанне з-поміж цих середніх значень.

Поряд з відносним «затишшям» у сфері компенсацій для виконавчих директорів, в останній рік спостерігалися цікаві зміни в рівні оплати невиконавчих директорів і членів правління, ринковий медіанний рівень оплати праці яких склав 95 тис. євро (86,8 тис. євро в минулому році). Цей же показник для невиконавчих директорів-голів правління збільшився з 259,2 тис. євро до 296,4 тис. євро.

Якщо ми подивимося на виплачувані винагороди у розрізі секторів економіки, картина знову зміниться. Галузі, які відомі тим, що добре платять своїм керівникам, також схильні платити більш високі ставки головам; крім того, структура оплати праці є складною як для голів, так і для інших директорів. Є ряд країн і галузей, де існує сильна кореляція між розміром компанії і оплатою, але для інших кореляції дуже слабкі. Деякі індустрії з підвищеним ризиком, такі як банківський і фармацевтичний сектори зазвичай платять вищий оклад директорам.

Один з факторів, який розрізняється по всій Європі, – це різниця між середнім окладом директора і голови ради директорів. Голови правління в швейцарських компаніях є найбільш високо оплачуваними, порівняно з іншими директорами, отримуючи приблизно в п'ять разів більше. Для порівняння, виплати найбільш рівномірно розподіляються серед голландських рад директорів, де медіанна різниця між окладом голови та інших членів становить 1,39 рази.

Структура оплати змінюється, але не однорідно. Компенсація, надана у формі акцій компанії, є поширеним явищем в таких країнах, як Швейцарія та Фінляндія; водночас, в Україні, Італії та Нідерландах така практика майже відсутня.

Останніми роками гендерна рівність займало домінуюче становище в розрізі різноманітності, і велика частина обговорень була зосереджена на цьому питанні на цьому питанні на континентальному та національному рівнях. В різних країнах були прийняті різні підходи до розширення присутності жінок у радах директорів. Деякі з них встановлюють внутрішні цілі, в той час як інші, не задоволені повільним прогресом, вдаються до зобов'язань, використовуючи строгі квоти, щоб приділити пріоритетну увагу найму жінок.

Тенденція до різноманітності у складі правління стає дедалі помітнішою – частка керівників-жінок протягом року зросла з 24% до 29%. Водночас, гендерний розрив в оплаті праці, про який ми доповідали в попередні роки, скоротився з 10% до 6%, у міру того як все більше жінок стало з'являтися в складі рад директорів. Частка комітетів, в складі яких відсутні жінки, скоротилася з 37% до 27% для аудиторських комітетів та з 40% до 31% для комітетів щодо винагород.

В європейських компаніях продовжує зберігатися гендерний розрив в оплаті праці серед членів правління, хоча, за нашими даними, він починає звужуватися. Розрив змінюється від країни до країни, але в середньому невиконавчі директори-чоловіки отримують на 6% більше від їхніх колег-жінок (у попередні роки різниця становила 10%). Значні поліпшення відбулися у Франції, де розрив скоротився за рік з 16% до 5%. В Іспанії жінки-директори отримують в середньому на 3% більше від своїх колег-чоловіків. Для порівняння, найбільший гендерний розрив в оплаті праці у Німеччині – 21% (у минулому році – 25%).

Розрив в оплаті праці обумовлений, в основному, недостатньою представленістю жінок у складі стратегічно важливих комітетах ради директорів, в результаті чого жінки-директори виявилися недоплаченими порівняно з чоловіками.

Різноманітність ради директорів також проявляється в міжнародному досвіді її членів. Все більше директорів отримує значну частину свого досвіду роботи в інших європейських країнах або за межами Європи. У цьому році частка міжнародних керівників зросла в середньому з 33% до 37%, а частка директорів, які проводять більшу частину своєї кар'єри за межами країни, де розташована штаб-квартира компанії, - з 39% до 44%.

Цьогоріч у середньому 63% директорів виявилися вихідцями з країни, в якій вони працюють (порівняно з 67% у минулому році), 19% – з інших країн ЄС (у минулому році – 17%) і 18% мали громадянство країни за межами ЄС. Найбільша різноманітність національностей спостерігається в Швейцарії, Великій Британії, Швеції та Бельгії.

Різноманітність ради директорів можна розглядати в розрізі віку її членів. Цього року найменший середній медіанний вік директорів склав 56 років у Норвегії і 58 в Австрії, Бельгії, Італії, Швеції і Фінляндії, в той час як найбільший середній медіанний вік – у Нідерландах – становить 63 роки. Середній медіанний вік директора в Європі становить 60 років (в Україні – 48-50 років). Ці цифри показують незначні зміни порівняно з минулим роком.

Найбільші вікові розриви спостерігаються у Франції та Італії, де середній медіанний вік для директорів-чоловіків приблизно на сім років більший, ніж для жінок. Найменший розрив у віці спостерігається у Фінляндії та Бельгії, де різниця між чоловіками і жінками становить менше двох років.

Незважаючи на це, вік членів правління має більш низький профіль, ніж деякі інші аспекти різноманітності, і деякі європейські компанії вважають за краще вводити обов'язковий вік виходу на пенсію. Проте, деякі помітні гендерні відмінності в віці можна спостерігати по всій європейській вибірці.

 

 

 


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: