Заразлива фейкоманія. Як змінився медіабізнес і що з цим робити сучасному споживачу новин
Процес цифрових трансформацій абсолютно демократизував інформаційні потоки. Інформація поширюється значно швидше, ширше, дешевше і надійніше, ніж будь-коли в історії людства.
Весь світ перетворився на маленьку кімнату, у якій навіть шепіт підсилюється у тисячі разів.
Розвиток технологій створює безліч безпрецедентних можливостей для кожного з нас: можливості спілкуватися, ділитися власними думками, впливати на своє оточення. Навіть базові сучасні смартфони здатні змагатися з невеликою продакшен-студією у виробництві візуального контенту. Водночас багато людей говорять про те, що не дивляться телевізор. Але майже кожен носить з собою дуже потужний медіаканал — смартфон, що дозволяє обирати, коли і який контент споживати. Баланс сил в інформаційному просторі змістився раз і назавжди. Влада над збором, виробництвом та поширенням інформаційного контенту була раніше повністю в руках окремих еліт, зараз певну владу має кожен.
Мабуть, одним із найбільш вражаючих результатів цього процесу стала поява та подальша популяризація блогів. Спочатку вони існували у форматі life journal — роздуми окремої людини щодо її власного життя, життя в його езотеричному сенсі. Вести такий блог було легко та дешево. Як правило, читачами були найближчі друзі дописувача.
Ситуація абсолютно змінилася з появою соціальних медіа. Соціальні мережі створили для блогерів платформу, що дозволяє поширювати контент в масштабах, незнаних раніше. Блогери перетворилися на професійних райтерів — цифрових журналістів. А їхні блоги — на випуски цифрових новин. Навіть деякі відомі журналісти пішли з великих традиційних медіа і створили власні канали цифрових новин. Звичайно, свої веб-сторінки створили і традиційні друковані ЗМІ, змінивши відповідно склад редакцій та команд. Нові цифрові медіа вимірюються та підживлюються завдяки трафіку, обсягу переглядів та кліків. Цифрові канали новин мають продавати рекламу, а трафік — це саме те, що продається. Отже, трафік дуже сильно впливає на бізнес-модель цифрових каналів. Нові цифрові медіа змінили повністю операційну модель цього бізнесу — так само, як під час промислових революцій, збільшення виробничих потужностей вимагає збільшення виробництва.
Друковані газети потребували певну кількість історій для одного випуску. Телевізійні канали потребували певну кількість контенту для 24-годинного програмного блоку. Але обидва медіа мали обмеження в обсязі або часі. У веб-сторінки, можна сказати, немає жодних обмежень. Трафік є основою цифрової інформаційної економіки, а «гаряча» історія є запорукою гарного трафіку. Тому цифрові новинні портали знаходяться під серйозним тиском щодо першості в анонсах, аналітики та «гарячих» тем. Раніше виробникам газет було потрібно протягом лише кількох годин зібрати інформацію, необхідну для випуску наступного дня. Цифрові платформи мають зробити це за хвилини, у них є лише один шанс, привернути до себе увагу.
Через цей тиск цифрові платформи змушені максимально швидко публікувати контент, незважаючи на те, наскільки інформація повна або точна. Зараз все частіше я бачу, що в цифрових новинах додають фразу «інформація оновлюється». Але дуже рідко читач повертається, щоб перечитати оновлений контент — як, правило він споживає першу інформацію, яка йому трапляється, попри її повноту та правдивість. Отже, найперша історія буде максимально поширена і формуватиме наратив для загальної аудиторії.
Часто контент цифрових медіа набагато більш емоційний, ніж друкованих ЗМІ, бо саме він більше залучає аудиторію, спонукає до взаємодії та поширення. Це спонукає до створення надмірно провокативного контенту, а відповдність фактам та збалансованість інформації практично не мають значення. Дуже часто цифрові новини використовують скандальні заголовки задля кліків. Бо саме заголовок продає весь матеріал. Ці заголовки не про інформацію, вони скоріше про інтригу та клікабельність.
Що робити сучасному споживачу новин, як не потонути у хвилях хайпу, провокації та дезінформації? Збільшувати обізнаність щодо проблем сучасного медіасвіту, змінювати звичні поведінкові навички у споживанні контенту та адаптуватися. Якщо ми хочемо, щоб нами менше маніпулювали, ми маємо змінити власні звички у навігації просторами нових медіа. Вже зараз є багато тренінгів та порад щодо того, як робити базовий фактчекінг. Соціальні мережі, і контент що у них поширюється, настільки впливовий через те, що кожна дія, що там відбувається, є одночасно і персональною, і глобальною.
Отже, захищаючи себе онлайн, ми всі маємо ширшу місію — захистити інших. Це можна порівняти з тим, як людина прикриває обличчя коли чхає або кашляє - це не захищає її особисто, але захищає інших. І ці дії роблять світ більш безпечним в результаті. Пам’ятайте: коли ви реагуєте на провокативний контент своїм коментарем, дізлайком або ділитеся ним навіть із обуренням — ви залучаєте своє оточення до споживання неправдивих новин. Бо найбільша проблема — не сама фейкова новина, а її масове поширення на просторах соціальних мереж.
Хочу завершити цитатою з книги про потужність впливу соціальних мереж: «Зараз ми всі є тим, що ми шеримо. А тим, який контент ти обираєш, ти демонструєш ким ти є насправді».
