Чи є альтернатива 1С

4 коментувати

Відправна дата заборони російського софту – 15 травня 2017 року. Один рік – термін, який може вказати на значні зміни ринку програмних продуктів.

Треба зважати на такі загальноважливі фактори, як період адаптації продуктів до вимог споживача, тривалість впровадження стратегічних маркетингових планів, повальний бюрократизм у державному й приватному секторах, технологічну відсталість бізнес-процесів тощо. Однак на противагу подібним тезам завжди можна говорити про тенденції в певній сфері – стійкі акценти, які згодом стають фундаментом для докорінних змін. Подібні акценти найяскравіше проявилися на просторі бухгалтерського програмного забезпечення – це "Історія і майбутнє заборони 1С".

Заборона російського софту – ретроспектива

Відправна дата заборони – 15 травня 2017 року. В цей день Петро Порошенко приймає Указ про блокування в Україні низки російських соціальних, інформаційних і пошукових мереж (ВКонтакте, Одноклассники, Яндекс, Mail.ru), а також дистрибуторів програмних продуктів (на кшталт 1С, Dr.Web і Лабораторії Касперського). Цей указ було неоднозначно сприйнято українським суспільством, проте з часом, коли всім стало зрозуміло, що указ стосується виключно державних підприємств, невдоволення почало спадати.

У сьогоденній ретроспективі виправданість даного рішення навряд чи буде комусь видаватися сумнівною. На це вказують, як мінімум, два чинники:

  • посилення політики кібербезпеки – відмова від російських програмних рішень заблокувала прямий доступ до інформації про фінансову діяльність державних установ для країни-агресора;
  • орієнтація на зростання ринкової конкуренції – нарешті створено конкурентний простір, який до цього був заповнений російською продукцією.

Держава vs Бізнес: патріотична бухгалтерія

До 2016 року був період монополії системи "1С:Предприятие" на українських теренах (у числі користувачів на 2015 рік – близько 300 тис. українських підприємств, серед яких присутні й державні). Наразі ситуація змінилася, хоч і не так радикально, як очікували експерти. Якщо говорити про державні установи, то згідно з новим законом, вони зобов’язані відмовитися від російського програмного забезпечення. Однак повністю процес переходу відбудеться, скоріше за все, до січня 2019 року. Три роки – це приблизний період адаптації для найбільш громіздких і негнучких державних компаній.

Дещо інша ситуація у приватному секторі. Тут простежуються дві основоположні тенденції у питанні відмови від російського софту.

а) Інто1Сикація. Наразі компанії, процеси яких повністю інтегровані у систему "1С", не надто охоче відмовляються від звичної програми. Адже це вимагає великих фінансових затрат, кваліфікованого управлінського контролю і не дає економічних результатів. Сміливці, які все ж пішли на цей крок, зіштовхуються з проблемою відсутності доступних аналогів. Світові лідери бухгалтерських розробок SAP (Німеччина), Oracle чи Microsoft Dynamics NAV (США) за ціною прийнятні лише для підприємств-гігантів, адже вартість пакетів послуг вимірюється десятками тисяч доларів.

Для українського малого та середнього бізнесу коло опцій неймовірно звужене: доводиться обирати між дорогими західними програмними рішеннями чи сподіватися на українських розробників бухгалтерського софту, яких поки можна перерахувати на пальцях. І хоч українське програмне забезпечення обійдеться значно дешевше, ніж західне, однак постає питання про виміри якості.

б) Нове покоління. Помітний тренд серед компаній, які з’явилися за останні два-три роки. Вони уже з початку роботи обирають не російські продукти в будь-яких сферах своєї діяльності. Часто цей тренд підтримують і новозареєстровані компанії.

У світлі подій останніх років бачимо, що між орієнтирами державних і приватних компаній не така велика різниця. Проте, якщо у випадку держсектору вирішальну роль грає законодавча заборона, то в приватному – особистий громадянський обов’язок.

Сучасні реалії та очікування від майбутнього

Якщо ми поставимо собі питання, чи реально подіяли санкції, то за шкалою "зрада – перемога" багато факторів говорять саме на користь другого показника. Державні підприємства не просто відмовляються від російського програмного забезпечення, а й увели у власний словник магістральну вимогу до програмного забезпечення – безпека баз даних. Так утворився дієвий діалог між чиновниками та українськими розробниками.

Тепер поглянемо на ситуацію заборони з точки зору українського виробника софту. Нарешті за багато років на ринку з’являється конкурентна площина, і очевидною перевагою українців є:

1) знання специфіки українських законодавчих нюансів;

2) розуміння особливостей роботи українського бізнесу і його потреб;

3) один із найкращих показників якості кваліфікації спеціалістів в ІТ-сфері.

За цими критеріями українські виробники можуть створити конкурентний продукт для локальних потреб на противагу будь-якому європейському аналогу. У співвідношенні ціна–якість ми, безсумнівно, перемагаємо. Однак тут приховано важливий нюанс: розробка комплексного бухгалтерської програмного продукту – це справа, що вимагає значних матеріальних ресурсів, часу, сильної і досвідченої команди фахівців (програмістів, функціональних спеціалістів, методологів, маркетологів). Через це за розробку альтернативних рішень може взятися не так багато українських ІТ-компаній.

За рік дії санкцій перейняли на себе подібну роль лише кілька проектів, серед яких – і наша розробка. Такого роду проекти ґрунтуються на багаторічному досвіді та реалізованих кейсах. Таким чином на ринку виокремилися комплексні рішення та менш масштабні, але дешевші аналоги санкційного продукту, проте водночас бухгалтеру важливо детально вивчити їх функціонал.

Смак сучасного споживача

Українському розробнику треба використовувати зміну правил гри на ринку бухгалтерських програм на свою користь. Хоча не варто забувати про супутні ризики: проблеми розвитку та просування нового продукту, постійні зміни в українському законодавстві, консервативність і слабку адаптивність українського бізнесу, а також декларативну допомогу держави. З іншого боку, ці фактори стають значливими для будь-якого українського стартапу.

У довготривалій перспективі російські програми зникатимуть з українського ринку. На це одночасно вплине створення інтенсивної культурної політики, поступова українізація комерційної сфери й лібералізація економіки. А головне, що в сучасного українського споживача бухгалтерського софту нарешті з’явився перелік вимог до софту – споживацький смак. Адже зрозуміло, що за монополією 1С ідейна свобода була обмежена специфікою роботи самої системи.

Окрім загальних вимог прийнятної ціни, доступного інтерфейсу, безпеки, додаються опціональні уточнення: продукт повинен інтегруватися з іншими програмними продуктами, мати можливість вибору необхідного переліку функціональних можливостей, щоб не купувати непотрібний "повний пакет", бути розробленим з врахуванням індивідуальних вимог як галузеве рішення і мати надійну та стабільну службу підтримки. Можна сміливо говорити про те, що врахування подібних вимог дасть змогу створити українських конкурентний продукт.

Рік після введення санкцій стає показовим для майбутніх реформ і суспільних резонансних рішень: громадськість, держава й бізнес нарешті змогли об’єднатися заради загальнонаціональної безпеки й індивідуального добробуту.

Хочете знати не тільки новини, а й що за ними криється?

Читайте журнал Новое Время онлайн.
Передплатіть зараз

Читайте 3 місяці за 59 грн

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: