Який ти сьогодні, карантин? Що не так з державними комунікаціями під час пандемії

30 грудня 2020, 10:30

Маніпуляції, свідомі залякування, відсутність єдиної лінії комунікацій, бомбардування аудиторії суперечливою інформацією. Мова про головні прийоми пропаганди? На жаль, ні. Мова про державні комунікації щодо пандемії коронавірусу в Україні.

В час, коли навіть далекі від соціальних змін бренди активно переходять від прямої реклами до social impact комунікацій, намагаються підтримати суспільство, допомогти людям у скруті, поділитися позитивним досвідом, влада заплутує населення, дає хибні надії або провокує.

Відео дня

Відкриті маніпуляції

Початок травня, країна у стані шоку на тлі весняного локдауну. Бізнеси почали втрачати гроші, а люди — страждати через зміну звичного ритму життя. Тим часом головний санітарний лікар каже, що парки закривали не заради протидії пандемії, а щоб залякати людей.

Пряма мова: «Завдяки цьому психологічному ефекту у людей з’явилося відчуття небезпеки та необхідності дотримання карантинних заходів». А ще раніше він стверджував, що українці просто «не доросли до того рівня свідомості», коли можна було б парки не закривати.

Під час кризи зростає запит на чесну і відкриту комунікацію з боку влади. Коли ж вона прямо заявляє, що хотіла залякати населення — це підриває довіру до влади та її дій.

Є така стара українська притча про хлопчика, який занадто часто кричав «у метрі бімба», і йому перестали вірити.

Приховані маніпуляції

Грудень. У світі постійно зростає кількість нових хворих. Україна б'є власні рекорди за кількістю госпіталізованих та померлих. При цьому кількість зроблених тестів постійно падає, і, як результат, зменшується кількість виявлених хворих. Водночас міністр охорони здоров’я звітує про «зупинення ураганного зростання захворюваності».

Але нескладні математичні підрахунки дають розуміння, що це не хворих стало менше — це рахувати стали гірше. Коли в Україні реєстрували 15 тисяч нових випадків захворювання, до лікарень потрапляло 1,7 тисячі людей. Коли реєструється по 10−12 тисяч нових випадків — в лікарні щодня потрапляє вже по 3 тисячі людей.

Або в нас хтось неправильно рахує хворих. Або в Україні лютує значно більш небезпечний вірус, ніж місяць тому. Обидва варіанти вимагають прямого та відкритого пояснення від влади. Якого немає. Проте створюється завищено оптимістичне сприйняття суспільством ситуації. Що призводить до нехтування карантинними заходами.

Відсутність єдиної лінії комунікацій

Під час кризи постають питання, які потребують максимально простої, чесної та зрозумілої відповіді.

Що буде далі? Чи будуть діти ходити до садочків та шкіл? Чи зможе мій готель працювати на новорічні свята? Чи треба буде закривати кав’ярні? А навчальні курси? А громадський транспорт буде ходити? Чи буде карантин? За яких умов? Якими будуть обмеження? І як довго?

Для когось від відповідей на ці запитання залежить, чи поїде він кататися на лижах на новорічні канікули. А для когось — чи є шанс у його бізнесу уникнути банкрутства.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Уряд постійно інформує про карантин. Інформації багато, вона змінюється щодня і суперечить сама собі. Дата початку локдауну переноситься по кілька разів на тиждень. У варіантах карантинів, які були запропоновані за останні кілька місяців, розібратися неможливо: «природний», «достроковий», «січневий», «новорічний», «інтелектуальний», «адаптивний», «тотальний», «жорсткий», «посилений», «глибокий», «суворий», «частковий», і навіть «зимові канікули заради безпеки».

Калейдоскоп назв та пояснень змінюється надто швидко. Броунівський рух меседжів від влади не залишає українцям шансу зрозуміти, що ж відбувається насправді.

Невиконані обіцянки та провокації

14 грудня, коли журналісти звернули увагу на зменшення кількості тестувань, міністр охорони здоров’я пообіцяв: «На завтра буде відповідний роз’яснювальний алгоритм: як люди можуть протестуватися… щоб у нас збільшувалася кількість тестувань». Про що ж йдеться у новому алгоритмі? Невідомо. Бо 15 грудня цей алгоритм так і не з’явився. Як і 16-го. Як і 17-го. Невиконані обіцянки — ще один удар по довірі громадян до влади.

Не менший удар — саркастично-зверхнє спілкування з людьми, які опинилися у проблемному становищі. Поки підприємці зазнавали збитків через карантин вихідного дня, заступниця міністра охорони здоров’я радила їм «шукати додаткові джерела доходу» та йти працювати в лікарні. Чи це той формат підтримки, на яку очікує населення перед обличчям реальних проблем?

Про це теж є цікава легенда — про дружину французького короля, яка радила людям за відсутності хліба їсти тістечка. Ті самі люди відвели її на гільйотину.

Комунікації такі важливі?

Так. І особливо — державні комунікації під час кризи.

Відповідальне лідерство вимагає відповідальних вчинків. Трюдо, Меркель, десятки лідерів інших країн своїми вчинками кажуть народу — ми з вами, ми разом, нам теж незручно. Але це треба пережити.

А безвідповідальність влади породжує безвідповідальність населення. Президент з головою свого офісу і головним санітарним лікарем сидів у кав’ярні у той час, коли взагалі-то всі кав’ярні були закриті. То чого я не можу так само порушувати правила?

Відсутність відкритого та послідовного діалогу призводить до втрати довіри та дезорієнтації суспільства.

Показати ще новини
Радіо НВ
X