Фермери, Укрспирт, земля. Що говорив про бізнес Тарас Кутовий

22 жовтня 2019, 11:18

Відомий фінансист і колишній міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий вважав, що потрібно підтримувати фермерів, вирішити земельне питання і провести приватизацію

Біля села Тарасенкове в Полтавській області 21 жовтня зазнав аварії вертоліт. За штурвалом перебував колишній міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий, який летів з Києва. Колишній чиновник загинув.

Відео дня

НВ Бізнес згадує головні ідеї Кутового на посаді міністра аграрної політики і продовольства, яке він очолював з 2016 по 2018 роки в уряді Володимира Гройсмана.

Про цілі та завдання

«Я готовий до будь-якого терміну життя Кабміну. Якщо мене запитують, навіщо взагалі пішов в політику, то я амбітна людина. Мене завжди дуже сильно дратувало, що умови бізнесу в Україні нерівні. Я хочу, щоб мої діти або я, якщо повернуся в бізнес, працювали в максимально рівних умовах. Тому що мене це дуже ображає» [Українська правда, жовтень 2016 року].

«Коли я прийшов на нову посаду, то перше враження, яке у мене виникло, — великий обсяг роботи. Якщо залишити міністерство з існуючими завданнями, то роботи буде ще більше. Я на старті взяв вектор змін по стратегії 3 + 5. Вона має три ключових напрямки: розвиток і приватизація держпідприємств, завершення земельної реформи і реформування системи державної підтримки фермерів з акцентом на підприємства, що мають у розпорядженні до 500 га. Хочу також довести до розуму Держродпотребслужбу, щоб вона нарешті запрацювала, тому що інституційно це наше слабке місце» [Інтерфакс, травень 2016 року].

Про фермерів

«Великі холдинги в Україні переважно не користуються державною підтримкою. Вони не хочуть зв’язуватися з державними грошима, а отримують дешеві кредити з-за кордону» [РБК Україна, лютий 2016 року].

«Ніколи підприємство з 500 га не стане в один ряд з прибутковості бізнесу з тим, у якого землі розбиті на виробничі кластери по 5−10 тис. га. Не буде малий фермер купувати агрегат для внесення безводного аміаку, створювати відповідну виробничу інфраструктуру і тим більше грати на сезонних цінових коливаннях! Держава повинна йому створити додаткову підтримку, але не в тому сенсі, щоб „штани тримати“, або щоб не померли. Рівень, форма і місія цієї підтримки мають робити дрібного товаровиробника конкурентоспроможним. Як це зробити? Запитайте будь-якого малого виробника, в чому полягає його економічна філософія? Прогодувати сім'ю і вижити. Тобто категорією накопичення і приросту капіталу ніхто не мислить. А якщо немає такої філософії, то ця галузь помирає» [AgroPolit, лютий 2016]

«Якщо ми маємо квоту в Європу за певною товарною номенклатурою, то для одного підприємства вся ця квота може досягати 10% від його виробництва, але ця квота може дорівнювати роботі 500 маленьких підприємств. Треба відкрити доступ до європейських ринків навіть цим маленьким підприємствам» [РБК Україна, лютий 2016 року].

«Коли ходив на обговорення питання ПДВ з Мінфіном, то вони мені демонстрували цифри, що вказують на існування і активне використання різних схем при спецрежимі ПДВ. Проаналізуйте біржові фінансові звіти ряду українських компаній, які активно користуються спеціальним режимом. Для багатьох з них операційна рентабельність сягає 50%! Це твердження, засноване на офіційних звітах, розміщених на біржових сайтах, які були затверджені аудитами міжнародних компаній. Тому, коли мені кажуть, що великі холдинги стоять „на колінах“ і ці „коліна кров’ю зтекають“, я прошу бути чесним і не фантазувати. Я прийшов з інвестиційного бізнесу, за освітою — фінансист, тому дуже добре розбираюся в цих паперах. Списати на те, що просто так наплутали в офіційних документах, — нереально» [AgroPolit, лютий 2016].

Про ринок землі

«Люди, ну хто за вас продасть? Ви не хочете продавати — не продасте. Хочете — продасте. Ніхто вас палицею не битиме. Чому хтось думає, що він розумніший дядька Івана в селі Велика Дмитрівка. Я в селах бачу людей, які, можливо, не обтяжені кілограмами дипломів, але, як то кажуть, „на хлопський розум“ продавати чи ні, вони вам дуже аргументовано розкажуть. Ризик є у старших людей, які дійсно хочуть продати. Добре, коли є успадкування, але й реально існує статистика, коли люди вмирають, а земля йде в держрезерв. Це теж неправильно» [Українська правда, жовтень 2016 року].

Про Укрспирт

«Укрспирт», з огляду на всі групи впливу, весь цей бардак, який за час незалежності ніхто не зумів зламати, потрібно розбивати на 5−7 кластерів, пропонувати їх до продажу, давати їм ліцензію на продаж спирту. Нехай правоохоронні органи за ними стежать на предмет виробництва контрафакту. Але мій підхід зараз — запустити всі заводи. Я це рішення довів до нинішнього керівництва. Зараз в чому проблема? Працює 5−7 заводів. Всі інші стоять. Тому нелегальний ринок відразу зростає в ціні. А є заводи, які можуть працювати, але їм просто не дають. Запускаємо всі заводи, хай всі команди показують свою ефективність. Мені кажуть: «Тоді всі заводи почнуть лити нелегальну продукцію». Ну, якщо почнуть, а правоохоронці не зможуть це припинити, то маржинальність виробництва контрафактного спирту сильно впаде, тому що пропозиція такого спирту буде занадто великою. Коли надприбуток зникне, люди подумають, що, може краще на виробництві лікеро-горілчаних виробів працювати або біоетанолу, а не умовно заробляти свої 7−8%, але при цьому мати можливість сісти в тюрму" [Інтерфакс, травень 2016]

Про мораторій на експорт лісу-кругляка

«ЄС наполягає, щоб ми знімали мораторій. Плюс з’явилася купа нюансів, наприклад, українці призвичаїлися вивозити ліс-кругляк як „некругляк“. Підпиляли дерево з одного боку, підпиляли з іншого, і по стандарту з України вже їде „некругляк“. З моєї точки зору, потрібно взагалі заборонити суцільні вирубки лісу. Я задавав собі питання, чому в ЄС їдеш, і немає лисих гір. Хоча по цифрам вони вирубують більше дерев, ніж ми. Просто в Європі використовують повітряний метод вилучення дерев. Там все дерева мають чіп. Прийшов момент зрубати — європейці його точково дістали, посадили нове дерево і тому ліс весь стоїть і виглядає гармонійно. Техніка, яка дістає це дерево, коштує $200 тис. Але це і питання інфраструктури. Основний приріст деревини в горах, але туди неможливо дістатися. Тому і рубають там, де є можливість. Потрібно ці процеси обговорювати з громадськістю. І потрібно реформувати галузь» [Інтерфакс, травень 2016].

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X