Важкі часи малого та середнього бізнесу. Що робити?

27 квітня 2020, 16:30

Бізнес виявився не готовим до пандемії не лише в Україні. Для того, щоб вийти з ситуації не з катастрофічними втратами, потрібно реагувати швидко

На сьогоднішній день малий і середній бізнес (МСБ) переживає критичні часи. Завдання не тривіальне, адже по суті крім стандартних контр-кризових процесів: стратегічної та інституційної перебудови, жорсткої оптимізації витрат, керування прибутковістю, адаптації кадрових і ризик політик, стоїть питання передусім базового виживання. Власники, менеджмент, та й весь ринок, мабуть, вперше зіткнувся з глобальним пандемічним шатдауном зі своїми унікальними правилами гри, попитом, що обвалився, миттєвою зміною поведінкових моделей, клієнтських вподобань і лояльністю виходячи з балів-оцінок у додатках служб доставки. По суті, спущений курок Covid-19 виявився чи не головним каталізатором фазового переходу, що давно стартував. 

Відео дня

Може виникнути питання — чому так сталося і, можливо, лише український бізнес виявився не готовим? Це не так. Ось уже 15 років Всесвітній економічний форум (ВЕФ) проводить щорічний моніторинг тридцяти глобальних ризиків, опитуючи понад тисячу стейкхолдерів по всьому світу. Відповідно до класифікації ВЕФ, глобальний ризик визначається як слабкопрогнозоване явище, здатне чинити істотний негативний ефект на кілька країн або індустрій у наступні десять років.

Так от у 2019 році — ризик пандемії виявився лише на 10 місці з точки зору потенційного негативного ефекту і навіть не потрапив у топ-10 за ступенем ймовірності настання події. Замість цього в топ-3 потрапили ризики кліматичних змін, що логічно, враховуючи потрясіння останніх років (Україна не виняток — два роки посухи екстремальні перепади температур) і ризик військових дій, включаючи використання зброї масового знищення.

У класичному менеджменті, в умовах, коли неможливо створити достатній набір матеріальних стимулів для персоналу — ви створюєте релігію важливості нематеріальних

Повертаючись до нашої економіки, то безумовно ми завжди готові до найгіршого всередині країни — тут ми ніколи не можемо бути спокійними, то раптова девальвація, то ревальвація, то монополізація, то законодавчі зміни, то кредитні ставки вниз, то вгору. Все це привчило бізнес працювати в умовах невизначеності та мінливих червоних прапорців. Багато власників і топ-менеджмент до цього часу пройшли по п'ять криз і кілька революцій, щоб адекватно і зважено реагувати на серйозні потрясіння. Але саме цього разу все точно по-іншому. Ще ніколи не зупинявся весь світ відразу. Дійшло до того, що вже ф'ючерси на нафту показують негативні значення, а графіки Блумерг не встигають оновлюватися, пробиваючи нове дно.

Ось тут якраз і постає питання про те, що може зробити держава, щоб допомогти бізнесу вижити в цих раніше не знайомих умовах. Значимість сегменту МСБ для економіки неможливо переоцінити і традиційні викладки щодо ВВП, зайнятості і т. д. — вже давно стали притчею во язицех і улюбленими гаслами політиків на різних ток шоу. Хочеться почути конкретику, але з цим поки складно, адже ми тверезо розуміємо, що бюджет сьогодні елементарно не потягне повномасштабну і розгалужену програму допомоги, яку я детально описував у своїй попередній статті. У нас просто немає трильйонів або навіть декількох мільярдів доларів, за прикладом інших країн, щоб адресно направити їх на підтримку бізнесу. І навіть допомога/кредити з боку міжнародних фінансових інститутів лише частково покриють колосальний попит, враховуючи які виклики в цілому стоять перед економікою України в 2020.

У класичному менеджменті, в умовах, коли неможливо створити достатній набір матеріальних стимулів для персоналу — ви створюєте релігію важливості нематеріальних. Для того, щоб у вашу релігію повірили — організовується система залучення та гейміфікації, яка дозволяє оперативно зібрати симпатиків і змістити акцент. Основна умова — нова система має все одно нести відчутні блага, інакше спрацює інша класика, піраміда Маслоу.

Про що це я? Та все про те саме. Якщо держава наразі практично не здатна допомогти фінансовим ресурсом, то побудувати ефективну екосистему технічної підтримки бізнесу просто зобов'язана. Можлива конструкція подібної екосистеми може виглядати наступним чином:

1) Блок діалогу «Бізнес-Уряд»

При поточній етіології кризи регуляторні та інші антикризові рішення мають вироблятися не лише на підставі загальноприйнятих стандартних патернів. Наприклад, впровадження кредитних канікул безумовно важливе, але не покриває велику кількість суб'єктів господарювання, тому що частка кредитованих навряд чи перевищує 30%, в той час як витрати на персонал у вимушений простій постійні у всіх.

Тут важливо впровадити умовний принцип «знай свого клієнта і який у нього біль». Все це дозволяє врахувати індустріальну та іншу специфіку, а отже надати більш кастомізований інструментарій допомоги, щоб уникнути традиційного неефективного підходу «Ми зібралися і вирішили, скажіть спасибі за те, що хоч це дали».

Можливо, лише український бізнес виявився не готовим? Це не так.

Для того щоб це працювало потрібно:

— Створити постійно діючу публічну онлайн і офлайн платформу для діалогу і підготовки конкретних адресних заходів з чіткими дедлайнами імплементації. Подібні платформи успішно запущені вже в багатьох країнах і дозволяють пом'якшити фактор лобізму з боку великих корпорацій, а також налагодити МСБ-орієнтовану регуляторну політику в режимі agile.

— Провести глибоку оперативну аналітику щодо основних «бізнес болів» в розрізі сегментів, індустрій, критичності  то може вийде так, що і рятувати вже нікого... пізно) і необхідних ресурсів. Тут цілком може виникнути ситуація, яку можна порівняти з вимушеними діями лікарів в умовах величезного потоку Covid-пацієнтів, коли на жаль, доводиться вибирати кого рятувати. Ця проблема особливо актуальна для країн, що розвиваються. В умовах обмеженого  бюджету, необхідно чітко розуміти хто все-таки життєздатний «у довжину», адже криза фазового переходу — це не про завтра, а про новий вигляд всієї системи на, можливо, навіть такі десятиліття. Для тих же, кого не врятують, на щастя, на відміну від людського життя, є можливість почати з початку. Для цього пулу важливо також мати стратегію та інструментарій підтримки з формуванням перспективного держзамовлення напрямків, які будуть складати майбутню конкурентоспроможність України. Тут хорошим прикладом є програма з відновлення бізнес активності та рівня зайнятості, що відмінно зарекомендувала себе в США у 2008 році.

2) Блок «Бізнес для Бізнесу»

Подібна система передбачає створення shared resources всередині бізнес спільнот із високим внутрішнім рівнем організації, взаємної довіри та спільних довгострокових цілей. Бізнес, який працює умовно тимчасово або постійно на принципах shared resources, істотно заощаджує на витратах, закупівлі, логістиці, підвищуючи свою стійкість і конкурентоспроможність.

Додатковою перевагою є і можливість істотної економії на масштабі. Прикладом таких організацій є створення єдиних бек-офісних центрів, процесингових і data-centers, логістичних хабів і технічного флоту, а також експортних компаній, що працюють в інтересах спільноти в різних юрисдикціях. Останній фактор особливо важливий в умовах розірваних звичних торгових ланцюжків, дозволяючи гнучко реагувати і коригувати стратегію збуту. Процес виходу на нові ринки стає істотно ефективнішим завдяки data-sharing, а значить сприяє кращому розумінню регіональних правил торгівлі, тарифної стратегії, цінової кон'юнктури, партнерських мереж, юридичних і податкових аспектів. Так само поширена практика, коли держава здійснює парасолькову координацію роботи таких організацій, забезпечуючи істотну технічну підтримку їхньої діяльності при цьому, зберігаючи комерційну таємницю, чесну конкуренцію і незалежність учасників.

3) Блок «Держ. Агентства для Бізнесу»

Тут дуже важливо об'єднати зусилля і скоординувати дії, як державних агентств підтримки бізнесу, так і всіляких асоціацій, індустріальних об'єднань, торгових палат, експортних агентств і фінансового сектору. Крім цілком прикладних аспектів, ця коопераційна мережа виконує й інформаційну функцію щодо: законодавчих нововведень в умовах пандемії, передових практик кризових трансформацій, консалтингової та юридичної підтримки, стану міжнародної економіки та торгівлі.

На жаль, коронакриза призвела не лише до катастрофи системи охорони здоров'я і персональної трагедії мільйонів сімей, а й стала причиною глибокого економічного падіння глобальної економіки. В результаті, сформується абсолютно нова бізнес архітектура. Україна не втратила шанс щодо більш легкого виходу з кризи, але для цього терміново необхідна повномасштабна координація та консолідація дій з боку всіх учасників процесу.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X