Не виконати обіцяне. В якій ситуації ЄС зупинить перерахування фіндопомоги Україні

25 червня 2019, 08:00

Просто про умови кредитів від Європейського Союзу

Матеріал підготовано у співавторстві з радником Богданом Дмуховським і юристом Олесею Машталер, Aequo

2 мільярди євро за 5 років

Європейський Союз кредитує Україну в рамках програм макрофінансової допомоги починаючи з 2014 року, і за цей час держава отримала більше 2 мільярдів євро.

Відео дня

На відміну від двох перших програм фінансової допомоги Україні, третя виявилася менш успішною і завершилася в січні 2018 року без виплати останнього траншу в сумі 600 мільйонів євро.

Тоді Євросоюз пояснив, що Україна, хоч і виконала більшу частину зобов’язань, все ж залишила всього лише деклараціями деякі зобов’язання, передбачені програмою. Зокрема, реформи в сфері приватизації, охорони здоров’я, а також пенсійна реформа так і залишилися лише пунктами в підписаних між сторонами угодах.

Проте Євросоюз пробачив Україні деякі помилки, і вже в березні 2018 року Європейська Комісія затвердила нову четверту програму макрофінансової допомоги в розмірі 1 мільярда євро, мета якої - стабілізація економіки держави і проведення структурних реформ, які б сприяли подальшому прогресу країни.

Після затвердження четвертої програми події розвивалися повільно, але впевнено. У червні 2018 року Європарламент проголосував за надання Україні макрофінансової допомоги, а Рада Євросоюзу схвалила це рішення. У липні 2018 року голова Європарламенту підписав рішення про надання допомоги в сумі 1 мільярд євро, а Кредитну угоду та Меморандум про взаєморозуміння булио підписано лише у вересні 2018 року.

А чи це допомога

Перший транш було отримано безболісно і, з урахуванням зусиль уряду, вже в грудні 2018 року Україна отримала суму в розмірі 500 мільйонів євро.

Варто відзначити, що йдеться, як і в трьох попередніх програмах, не про «допомогу» як таку (цей термін ми бачимо найчастіше в багатьох публікаціях і на просторах фейсбука), а про повноцінний кредит, адже макрофінансову допомогу було надано Україні у вигляді позики з процентною ставкою, не більше 2% річних.

Однак, на відміну від кредитних коштів, залучених ринковим шляхом (прямі кредити, розміщення єврооблігацй і т. д.), ставки за кредитами Євросоюзу і МВФ невисокі і часто нижчі ринкових у кілька разів.

Ні для кого не секрет, що ці кошти потрібні Україні для повернення попередніх боргів, але оскільки гроші для погашення існуючої заборгованості доводиться шукати в будь-якому випадку, важливо враховувати «ціну» залучення позикових коштів. За невисоку процентну ставку за кредитом доводиться «Платити» просуванням реформ, що з часом має забезпечити можливість Україні не просити «допомоги» у цих же міжнародних донорів.

Хто платить гроші, той замовляє музику

Відповідно до рішення про надання макрофінансової допомоги Україна отримає наступний транш за умови, що:

— наша держава буде і далі дотримуватися ефективних демократичних механізмів, таких як багатопартійна система, верховенство права, повага прав людини, — уряд виконає не менш важливі зобов’язання — продовжить програму співпраці з МВФ і виконає чіткі вимоги, передбачені в Меморандумі про взаєморозуміння з Євросоюзом.

Згідно з умовами Меморандуму, в разі невиконання умов домовленостей Єврокомісія має право зупинити перерахування траншей фіндопомоги доти, доки Україна не виконає всі обов’язкові умови.

На початку червня Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з представником Єврокомісії, після якої впевнено заявив про готовність України виконати необхідні умови для прийняття Євросоюзом рішення про надання другого траншу в розмірі 500 млн євро.

Але чи є 100% гарантії для такої впевненості президента або ж деякі умови міжнародних донорів виконано не до кінця?

Перше правило клубу — завжди пам’ятай про МВФ

Представники Євросоюзу на останніх зустрічах неодноразово згадували про необхідність співпраці з Міжнародним валютним фондом як про одну з основних умов отримання другого траншу кредиту.

Затверджена в грудні минулого року програма співпраці України з фондом передбачає виділення коштів на загальну суму 3,9 мільярдів доларів США. Станом на сьогодні Україна отримала менше половини з цієї суми — 1,4 мільярда, а програму допомоги припинено після візиту чергової місії МВФ, який відбувся 21−29 травня, у зв’язку з достроковими парламентськими виборами і необхідністю формування нового уряду.

Керівництво Національного банку України впевнене, що Україна все ж отримає наступний транш до кінця поточного року, за умови, що новий уряд буде сформований і почне роботу у вересні. Найімовірніше так і станеться, але для цього новообраному парламенту і президенту потрібно буде сильно постаратися і об'єднати зусилля.

Дійсно, співпраця з МВФ є дуже важливою як для підтримки резервів НБУ, так і в зв’язку з необхідністю виплачувати значні борги держави у 2020 році.

При цьому, з огляду на тривожні сигнали, які з’явилися на горизонті співпраці з Фондом (такі як скасування Конституційним судом України відповідальності за незаконне збагачення, відкладений закон про «спліт», тарифи на газ, низка судових рішень, пов’язаних з відміною націоналізації Приватбанку, дефіцит державного бюджету та інші порушення умов програми), існує ризик, що представники Фонду вважатимуть, що Україна не виконує умови програми, і тому можуть достроково її припинити.

Підписаний сторонами Меморандум про взаєморозуміння передбачає всього 18 умов, 6 з яких були виконані Україною для отримання першого траншу

А що до вимог Євросоюзу

Підписаний сторонами Меморандум про взаєморозуміння передбачає всього 18 умов, 6 з яких були виконані Україною для отримання першого траншу. Тому, для отримання траншів необхідно виконати інші 12 умов.

Станом на сьогодні невиконаним залишається внесення змін до чинного законодавства щодо авторизованого економічного оператора на митниці, впровадження євростандартів боротьби з відмиванням грошей, прийняття середньострокового плану реформування митної та податкової адміністрації та початок імплементації закону про ринок електроенергії.

Ще однією невиконаною умовою, про яку Євросоюз давно говорить Україні, є створення діючої системи перевірки е-декларацій і автоматична перевірка не менше 1000 декларацій чиновників (замість перевірки «вручну»).

Новий ринок електроенергії повинен бути введений 1 липня 2019 року, відповідно до Закону України «Про ринок електроенергії». При цьому 10 червня Президент Володимир Зеленський запропонував парламенту відкласти запуск ринку електроенергії (було подано відповідний законопроект № 10 376) до 1 липня 2020 року, повідомивши про ризики запуску нового ринку.

У цій ситуації радує лише те, що Євросоюз, з його слів, не планує затримку другого траншу, і все залежить тільки від нас. Тому для України зараз як ніколи важливо не створити невиправданих очікувань і виконати все те, що країна неодноразово обіцяла всім, в тому числі і собі.

Спеціально для НВ Бізнес

Більше поглядів -у розділі Експерти НВ Бізнес

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X