Стисло і зрозуміло: Рідкоземельні метали та великі можливості України
Четвер, 18 лютого. Щоденний моніторинг головних новин про бізнес та економіку в Україні.

- Метінвест, найбільша приватна компанія України, планує збільшити капітальні витрати в цьому році приблизно на 25% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року до $800-850 млн, заявив у вівторок директор з корпоративних фінансів і казначейства Олександр Любар у розмові з аналітиками за результатами компанії за 2020 рік. Завдяки високим цінам на сталь, цей гірничодобувний і сталеливарний конгломерат починає цей рік з капіталом у $826 млн. EBITDA Метінвесту в 2020 році збільшилася на 74% р/р до $1,8 млрд. У гірничодобувній галузі мало що змінилося з доходом ($1,1 млрд), а видобуток металів на 900 млн вище у порівнянні з 2019 роком.
- Dragon Capital пише: «Результати Метінвесту за 2020 рік були очікувано хорошими завдяки різкому зростанню цін на залізну руду і сталь в другому кварталі 2020... Під час телефонної розмови керівництво висловило оптимізм щодо перспектив на 2021 рік, при збереженні високих цін як на залізну руду, так і на сталь».
- Оскільки на Китай припадає 80% імпорту рідкоземельних металів у США, Україна могла б отримати вигоду зі зростання нервозності Вашингтона з приводу поставок, кажуть експерти гірничодобувної промисловості. Рідкоземельні метали необхідні для виробництва різних товарів, від смартфонів до винищувачів. «Китай вивчає, чи може він зашкодити оборонним підрядникам США, обмеживши поставки рідкоземельних мінералів, які мають вирішальне значення для галузі», — повідомила у вівторок Financial Times. Китайські виробники рідкоземельних металів розповіли FT, що представники уряду Китаю запитували їх, наскільки серйозно постраждають компанії США і ЄС, якщо Китай обмежить експорт рідкоземельних металів. Раніше Bloomberg описав загрозу в довгій статті: «Як Китай переміг США, щоб виграти битву за рідкісні копалини».
- MiningWorld стверджує, що українські гірничодобувні компанії зосереджені на легкій здобичі: величезних родовищах високоякісної залізної руди. «Україна односторонньо розвиває свій сировинний потенціал», — повідомляє сайт. «Обмежений набір мінералів використовується в ланцюжку вугілля — залізна руда — сталь. В галузі як і раніше є невикористані запаси рідкоземельних матеріалів».
- «Україна володіє значними запасами кольорових і рідкоземельних металів, включно з унікальними родовищами берилію, цирконію, танталу, а також комплекс фосфорних рідкоземельних і рідкометальних руд», — повідомляє MiningWorld. «Підтверджені запаси літію в Україні — найбільші в Європі. У країни також є реальна можливість вийти на світовий ринок з чистими і надчистими металами, такими як галій, індій, талій, свинець і олово... Україні потрібно використовувати свої мінеральні ресурси для процвітання. Для цього необхідні нові технології й великі інвестиції».
- «Особливу цінність представляють родовища менш поширених металів і групи рідкоземельних елементів», — йдеться в Національному атласі України Всесвітнього центру даних. «Геологи нанесли на карту родовище берилію в Перзі Житомирської області, велике Азовське родовище рідкоземельної групи в Донецькій області, Полоховське і Станкуватське родовища літію в Кіровоградській області».
- Договір про вільну торгівлю між Японією і Україною і співробітництво між Японським космічним агентством і Дніпровським конструкторським бюро «Південне» знаходяться на ближньому горизонті, заявив у вівторок посол України в Японії Сергій Корсунський на форумі з двостороннім відносинам в Києві. «Таких зустрічей вже було кілька десятків — це початок переговорів щодо угоди про вільну торгівлю», — сказав Корсунський, який прибув у Токіо восени минулого року. За його словами, просувається робота з оновлення конвенції радянських часів про уникнення подвійного оподаткування, повідомляє Укрінформ.

- Канада і Україна планують почати в цьому році переговори про розширення Угоди про вільну торгівлю від 2017 року, щоб охопити нові види послуг і інвестицій, повідомляє МЗС України. У вівторок новий міністр закордонних справ Канади Марк Гарно провів телефонну розмову з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою, щоб обговорити двосторонні відносини.
- Адміністрація Байдена «переглядає політику США» щодо «Північного потоку-2», пропускаючи дедлайн щодо нових санкцій у вівторок, повідомив вчора The Wall Street Journal з Вашингтона. Оскільки політика США щодо газопроводу Росія-Німеччина вартістю $11 млрд явно змінюється, кілька представників США вчора написали лист держсекретареві Ентоні Блінкену з вимогою провести брифінг. У листі міститься попередження: «Якщо проєкт буде завершений, Північний потік-2 дозволить режиму Путіна і далі використовувати енергетичні ресурси Росії як зброю для чинення політичного тиску по всій Європі».
- Тімоті Еш пише про компромісні рішення, які лунали останні два дні: «Це не рішення, а швидше "торги", якщо дивитися з української точки зору, які дозволили б запустити трубопровід. Команда Байдена, яка нібито збиралася жорстко поводитися з Росією, точно не збирається продати Україну за першої ж можливості?»
- Укрзалізниця планує звільнити 30 тис. співробітників, що складає близько 11% від 260 тис. Зараз кількість пасажирів поїздів у два рази менше, ніж рік тому. Вчора співробітники державної залізниці влаштували акцію протесту перед Кабінетом Міністрів.
- Укрзалізниця прагнучи встановити Wi-Fi у всіх міжміських поїздах, найближчим часом планує запустити пілотний проєкт на одному з найпопулярніших маршрутів — Київ-Харків-Київ, — повідомив ІТ-директор залізниці Володимир Рєзнік. «Потяги Інтерсіті+ часто використовуються як офіси на колесах, тому в цих потягах насамперед важливо забезпечити якісний доступ в інтернет», — говорить він. «Якщо цей проєкт буде успішним, ми впровадимо Wi-Fi у всіх поїздах, що забезпечить безперебійний зв'язок протягом усього руху поїздів по Україні».
- Пропонуючи Україну як транспортний коридор для перевезення вантажів між Туреччиною і Швецією, Укрзалізниця розробила конкретні маршрути, сказав керівник залізничного терміналу Лиски в Києві Едвін Берзіньш. Це обговорювалося на веб-конференції організованій спільно з польським портом Гданськ на тему «Створення нового коридору між Балтійським і Чорним морями». Минулого тижня він сказав: «Разом з партнерами за цим проєктом, ми запропонували точно розрахований маршрут — Туреччина-Україна-Польща».
- Польська компанія PKP Cargo хоче побудувати прикордонний термінал в Медиці як транзитний пункт для торгівлі між Сходом і Заходом Європи з Китаєм. Польський термінал, розташований за три кілометри на захід від Львівської області, має дві паралельні групи шляхів: колію ЄС і ширшу колію колишнього Радянського Союзу. «Компанія зможе перевантажувати контейнери завдяки новим інтермодальним лініям з Китаю через Україну», — повідомив Центру транспортних стратегій член правління PKP Вітольд Штробель.
- Китай перевершив США в минулому році як головний торговий партнер ЄС, як повідомило в понеділок статистичне управління ЄС, Євростат. «У 2020 році Китай був основним партнером ЄС», — повідомляє агентство. «Цей результат отримано завдяки збільшенню імпорту (+5,6%) і експорту (+2,2%)». Торговий дефіцит ЄС з Китаєм виріс до $219 млрд в минулому році у порівнянні з $199 млрд в 2019 році. Оскільки все більше і більше вантажів переміщається по залізниці, Білорусь і Україна конкурують за цей транзитний трафік.
Від редактора:
Мінеральні багатства Українського щита існують близько 3,4 мільярда років. Можливо, пора відкопати рідкоземельні метали, починаючи з літію. Автомобільний парк ЄС стає електричним на наших очах. Вчора Ford Motor Co. оголосила, що всі її автомобілі, вироблені в Європі до 2030 року, будуть електричними. У понеділок Italvolt оголосила, що планує інвестувати €4 млрд в будівництво заводу з виробництва літій-іонних акумуляторів в Італії, на якому будуть працювати 4 тис. осіб. У грудні дочірній стартап Italvolt, Britishvolt, оголосив, що він вибрав майданчик на північному сході Англії для будівництва заводу з виробництва літій-іонних акумуляторів вартістю 2,6 мільярда фунтів стерлінгів, на якому будуть працювати 3 тис. осіб. У Польщі LG Chem Wroclaw Energy будує завод з виробництва літій-іонних акумуляторів вартістю €1,5 млрд на якому до кінця наступного року буде працювати 6 тис. осіб. Україна має в своєму розпорядженні найбільші в Європі родовища літію в Європі. Чому б не добувати літій і не виробляти батареї тут? З найкращими побажаннями, Джим Брук.