Ліки проти безпомічності. Як працює impact-інвестування
Вимірювана соціальна користь + дохід — ось що актуально для підприємців, яких цікавить не лише примноження капіталу, а й соціальний вплив
Часто згадую слова естонського філософа й політика Юло Вооглайда, мого доброго приятеля: «Одна з найстрашніших у світі речей — допомога. Вона робить безпомічними конкретних людей і цілі нації».
І справді, чому ми, українці, так часто чекаємо на допомогу? Від держави, керівництва, меценатів, міжнародних партнерів? Завжди існує хтось, хто має прийти і вирішити наші проблеми: надати роботу, прибрати сміття, відремонтувати дороги, провести реформи тощо. Виявляється, це далеко не національне питання.
Нещодавно мене вразив кейс американської компанії Toms, яка займається виробництвом взуття. На увесь світ гриміла акція: купуєш пару взуття — друга дістається безкоштовно дітям з країн Африки. Звучить непогано, але якщо копнути глибше — це точно не те, чого потребує сучасний світ. Адже таким чином африканських дітей привчають до очікування допомоги «згори». Альтернатива? Стимулювати локальні виробництва взуття у конкретних поселеннях. Так виникає додана цінність на перспективу: нові робочі місця, набуті навички виробництва, поступове оживлення економіки. Згодом там з’явились би й національні виробники, які продовжили б цю справу.
Останні вісім років я тісно співпрацюю з інтернатами в Україні за формулою «замість того, щоб дати рибу — дай вудку та навчи ловити рибу».
Доволі часто я чую від дітей жалісливе: «Тьотю, подаруй новий айфон!». І коли я здивовано запитую в них, чи спрацьовує такий метод — відповідь дітей зазвичай «так». Стає моторошно. Уявляєте, наскільки важко цим дітям буде у дорослому житті, коли ніяка тітонька з мандаринами та айфоном до них не приїде? Але саме цей приклад свого часу надихнув мене на impact-інвестування в освіту та на глибоке вивчення питань сталого суспільного розвитку.
Сьогодні від меценатства та благодійності світ переходить до impact-інвестування. Вимірювана соціальна користь + дохід — ось що актуально для підприємців, яких цікавить не лише примноження капіталу, а й соціальний вплив.
Дохід може бути меншим або період окупності бізнесу довгостроковим. Але статистика від інвестиційних фондів Swiss Investment Fund for Emerging Markets та Willow Investments досить втішна, адже показник рентабельності impact-інвестицій тримається на рівні 5−6% річних. У консалтингової компанії McKinsey цифри ще оптимістичніші: 11% річних. Загалом Всесвітня мережа impact-інвестування (GIIN) оцінює ринок більш ніж у 228 мільярдів доларів (статистика за 2017 рік). Так, у минулому році impact-стартапи та проекти залучили понад $1,3 трильйона доларів і це дійсно надихає.
Тенденція impact-інвестування, коли місія отримання соціального прибутку перемагає бажання наростити прибуток, набуває популярності в Україні.
Наприклад, компанія Промприлад, облаштована на території колишнього заводу. Під одним дахом зосереджені офіси бізнесів, представництв державних органів і стартапів. Спостерігаємо «ефект самозапилення»: в одному місці працюють люди зі спільним ціннісним контекстом, але з різних сфер і реалізують проекти на перетині інтересів. Або ресторани Urban Space 100 в Івано-Франківську та Urban Space 500 у Києві, які 80% прибутку спрямовують на реалізацію благодійних проектів із імпактом у розвиток місто. В Одесі успішно працює Impact Hub Odessa. Можу наводити ще яскраві приклади. Але мрію, що дедалі більше бізнесів переходитимуть від благодійності та корпоративно-соціальної відповідальності саме до impact-інвестування.
Загальні світові тренди impact у 2019 році — екологія, сфера охорони здоров’я та освіта, що для мене — найважливіше. Створюючи приклади якісної освіти, ми формуємо систему допомоги на довгі роки, створюємо кращі умови для життя та самореалізації наших дітей на кілька поколінь наперед. Тому беручись за добрі справи, бажано запитати себе: «Ми робимо людям краще тимчасово чи робимо краще саму людину?»
