Київ у смартфоні

13 лютого 2020, 15:40

Чому в століття технологій зібрати всі адміністративні сервіси в одному застосунку — це довго, складно і дорого. досвід Києва

Дуже приваблива ідея помістити державні послуги в смартфон і позбавити громадян і самі служби від зайвих бюрократичних ритуалів в реальності не так легко здійсненна, як може здатися. Для цього потрібно здійснити цілий ряд дій. Але спочатку трохи історії.

Відео дня

Кияни вже кілька років користуються е-послугами в особистому кабінеті на порталі киянина. Але ідея перенести з сайту всі міські служби і сервіси в один застосунок завжди була дуже привабливою. І в минулому році Київ запустив застосунок Kyiv Smart City. Щоб його реалізувати, столиці знадобилося майже чотири роки. В одному застосунку планується зібрати всі необхідні для міського жителя послуги: транспортна функція, афіша подій, оплата послуг ЖКГ, оплата парковки, запис в дитячий садок і на прийом до лікаря, опитування, е-демократія і багато іншого.

Здавалося б, ці сервіси не так складно перевести в онлайн формат. Тим більше, що вони і так існують у вигляді е-послуг. Але ми зіткнулися з певними труднощами, які дуже уповільнюють процес інтеграції функціоналу. Ймовірно, ці ж виклики стоять і перед нашими колегами при розвитку Дії.

Отже, що ж належить зробити Україні, щоб її жителі отримали державу в смартфоні? І це ж відповідь на запитання обивателя, чому застосунок розробляється так довго в століття, коли кожен день у світ виходять сотні й тисячі застосунків найрізноманітнішго масштабу від розрахунку необхідної кількості споживання води до вивчення міського трафіку.

1. Створення реєстрів. У столиці це була перша і головна умова для створення програми. Практично всі послуги Дії передбачають адресність. Тому без електронної ідентифікації користувача в різних реєстрах це зробити неможливо.

2. Впровадження інформаційних систем. Обробка і видача інформації про різноманітні сервіси також невід'ємна складова. На рівні Києва, це, наприклад, системи електронного квитка або оплати парковки.

3. Високий рівень кіберзахисту. Випливає з попереднього пункту. Застосунок з персональними даними мільйонів українців більш ніж привабливі для кіберзлочинців, погодьтеся. Якщо в Києві ми щотижня стикаємося з декількома хакерськими атаками сервісів, які зберігають в рази менше інформації. Що вже говорити про загальнодержавний рівень.

4. Рішення юридичних питань. Створення послуг, які передбачають фінансові транзакції між різними юридичними особами, просто не обійдеться без необхідності укладати угоди, ініціювати розпорядження і вирішувати питання з банківською комісією.

5. Підвищення цифрової грамотності користувачів. Звичайно ж, сервіс, розрахований на широку аудиторію, повинен бути максимально простим у використанні. Але, як показує досвід, людям регулярно потрібно нагадувати навіть про прості речі, на кшталт ведення даних або оновлення програми. Ініційоване Мінцифрою навчання цієї самої цифрової грамотності — важливе рішення. Але необхідно також забезпечити потужну підтримку.

Що в підсумку? Е-слуги — це не інноваційне рішення, а реальність, до якої, хочемо ми того чи ні, нам все одно доведеться прийти. І тут важлива не тільки технологічна готовність України, а й чуйність самих українців у використанні інновацій при спілкуванні з державою. Адже особисті дані в онлайні не підробиш та не приховаєш. Тому місто або держава в смартфоні насамперед повинні забезпечувати безпечні та зручні онлайн-послуги. Тільки тоді люди не побояться передавати йому інформацію про себе і стануть помічниками, які будуть сприяти поліпшенню сервісу. Адже держава і люди — рівні учасники процесу діджиталізації.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X