Не тільки ОВДП. Хто винен в аномальному зміцненні гривні — аналіз «плівок Гончарука»
Чому тема з поясненням причин зміцнення гривні не така проста, як здається. І чому відповідь: ОВДП — далеко не вичерпна
Після публікації записів, на яких вочевидь чутно голос прем'єр-міністра — Гончарука, стає зрозуміло, що навіть у НБУ і в Міністерстві фінансів не зовсім розуміють, чому так стрімко зміцнюється гривня. У цих записах звучать цікаві факти і думки учасників наради, як-от:
— діра в бюджеті на 50 млрд грн (Гончарук);
— населення не вірило у гривню перед виборами (Гончарук);
— експортери притримували валюту до виборів (НБУ);
— президенту буде прилітати ця «хрінь» на тему облігацій (найімовірніше, версія про рекордне зміцнення гривні через нерезидентів в ОВДП) (Гончарук).
Крім цього, у розмові практично не висвітлюється тема нерезидентів в ОВДП та їхній вплив на зміцнення гривні, хоча ця версія є практично «базовою» у більшості сторонніх експертів. Спробуймо по черзі розібрати реальні факти і міфи, пов’язані з держпаперами.
Діра в бюджеті на 50 млрд грн
Ймовірно, прем'єр-міністр пов’язує недоотримання податків до бюджету зі зміцненням курсу гривні. І це дійсно так, бо зміцнення гривні веде до зниження податків з експортно-імпортних операцій. Однак у цього явища є і зворотний бік медалі — здешевлення нашого загального валютного зовнішнього боргу. Тобто зі зниженням курсу долара наш загальний борг, який на 49% складається з валютних платежів, подешевшав відносно минулого року, приблизно на 142 млрд грн. Тільки цьогоріч якщо курс залишиться на нинішніх позначках, Україна заощадить приблизно 25 млрд грн. Тому не все так погано.
Населення не вірило у гривню перед виборами
Можливо. Але дані НБУ свідчать про інше. Населення не вірило у гривню протягом чотирьох років, але ніяк не в 2019 році. Сальдо між покупками і продажами на готівковому ринку серед фізичних осіб рекордно зменшилося як до президентських виборів, так і за підсумками року. Це свідчить про те, що кількість оптимістів і песимістів щодо гривні приблизно зрівнялася у 2019 році і не чинила додаткового тиску на гривню.
Експортери притримували валюту до виборів
Можливо. Але цю теорію неможливо перевірити. Сальдо операцій на міжбанку свідчить про те, що весь рік домінували продавці, за винятком січня. Теоретично, з початку року експортери могли справді утримувати валютний виторг, як стверджує НБУ. Але тоді виходить, що в лютому основну надпропозицію валюти забезпечили нерезиденти. Що стало несподіванкою для ринку. Після чого баланс припливу «нерезидентської» валюти в березні не змінювався, курс долара підріс до рівня 27, і експортери кинулися з якоїсь причини продавати валюту. Однією з причин може бути фізична відсутність часу для подальшого утримання валютного виторгу, з огляду на профільну діяльність експортера.
Після чого проходять президентські вибори. Президент розпускає парламент, у ЗМІ з’являються фрази з інтерв'ю Коломойського про те, що дефолт для України — найкращий вихід із ситуації, резерви НБУ знижуються на 1,1 млрд дол. Курс повертається до позначки 27.
Все це відбувається з травня по червень і, можливо, в цей період експортери знову притримують валюту, але додаткову пропозицію знову формують нерезиденти. Після чого долар проходить психологічну позначку — дворічні мінімуми, і на ринок, як за аналогією з березнем, виходить величезний обсяг пропозиції валюти від експортерів.
Звичайно, це все теорія, як і було сказано вище — відстежити неможливо. Але впевнено можна сказати, що роль нерезидентів у зміцненні є значним фактором.
Президенту буде прилітати ця «хрінь» на тему облігацій
Сподіваюся, тут прем'єр-міністр говорив саме про нерезидентів, бо саме їхній фактор приписувався в більшості пояснень щодо зміцнення курсу гривні. Чи є нерезиденти, що інвестують у гривневі ОВДП, визначальним фактором руху курсу? Можливо, але тільки з психологічної точки зору.
Їхня роль, звичайно ж, значна, як і роль трудових мігрантів, які пересилають валютні платежі в Україну, але точно не є визначальною. І ось чому.
Досить поглянути, на все те ж сальдо покупок і продажів на міжбанку тільки вже в іншому розрізі. Сумарне сальдо показує, що за підсумками 2019-го продавців валюти було більше на $8,3 млрд. Навіть з урахуванням того, що половина з цієї суми «нерезидентська» валюта, виникає запитання: звідки друга частина?
Можна, звичайно, припустити, що сальдо продавців сильно зросло за рахунок зниження обсягу покупок і учасники ринку просто не хотіли купувати валюту на знижуваному курсі, що виглядало б логічно. Але тоді б це позначилося на загальному обсязі торгів — він би впав. Але він виріс щодо минулого року. Зростання обсягу торгів на міжбанку склало 51%. На готівковому ринку — 35%.
Отже, цьому питанню немає логічної відповіді.
Всі ці міркування приводять нас до одного простого й очевидного висновку, гривня стає все більш ринковою валютою, на яку впливає все більша кількість учасників, і вона перестає бути передбачуваною навіть для регуляторів.
Непередбачуваність валютних коливань є світовою практикою, але на відміну від України, на інших ринках присутні інструменти хеджування валютних ризиків — деривативи. І там наслідки валютних коливань не завдають значної шкоди економіки. Скільки часу наш уряд і бізнес гратиме у «відгадайку». Може й нам вже час думати про хеджування валютних ризиків?
