Дорожче, ніж здається. У скільки насправді обходяться державі ОВДП, куплені іноземцями

20 січня 2020, 17:45

Зовсім не 11% - 17% річних, які ми спостерігали протягом другої половини минулого року (чи 10%-11% річних на початку цього року), а значно більше. І ось чому

Річ у тому, що іноземці, для того, щоб купити гривневі ОВДП, приносять в країну долари. Ці долари врешті-решт викуповує Нацбанк, таким чином «друкуючи» гривню. Добре, коли ця надрукована гривня іде в економіку, на неї щось купують. Але наша економіка стільки нової гривні «перетравити» не може — вона врешті осідає на банківських рахунках. Банки, не маючи куди її подіти, віддають гривню Нацбанку — але не за просто так. А «зичать» під відсотки через так звані депозитні сертифікати (ставка за ними на сьогодні - 11.5%-13.5% річних).

Відео дня

Таким чином, за гривню, якій не знайшлося місця в економіці, наш уряд (Мінфін і Нацбанк) платить двічі:

• один раз купонами за ОВДП (на сьогодні — це близько 11% річних).

• другий раз — ставкою депсертифікатів (приблизно 13% річних).

Тобто, разом майже 24%, станом на сьогодні.

Звісно, не вся «надрукована» Нацбанком гривня є зайвою, тобто не вся вона одразу повертається у Нацбанк вигляді депсертифікатів (далі — ДС): кругообіг гривні може бути довгим і складним. Тож подивимося, як воно працювало в 2019 році.

Як можна побачити із графіка 1, у 2016−2018 роках купівля банками ДС мала сезонний характер:

— Протягом січня-липня вони тримали ДС на суму 50−60 млрд грн,

— Із серпня кількість ДС знижувалася до 20−40 млрд грн, а потім зростала до 60 млрд грн у кінці грудня.

У 2019 році, сезонність ДС була іншою:

— Після деякого зменшення у середині року, кількість придбаних ДС почала зростати із вересня, а у грудні досягла рекордних значень: понад 150 млрд грн.

Очевидно, однією із причин такого зростання «ліквідності банківської системи» є друк грошей Нацбанком: нерезиденти приносять долари для купівлі ОВДП => Нацбанк викуповує ті долари, друкуючи гривню => нова гривня іде через бюджет в економіку і потім осідає на банківських рахунках.

Банки мали би ці гроші віддати в економіку (кредитувати) або позичити уряду (купити ОВДП) — чого вони не робили у другій половині 2019 року. Тож новонадрукована гривня не знаходила свого застосування, а тому банки просто «зичили» її нацбанку під шалені відсотки (купували ДС).

У грудні 2019 року держава платила біля 25% за гривневі ОВДП, продані нерезидентам минулого року

Виходить, що у грудні 2019 року держава платила біля 25% за гривневі ОВДП, продані нерезидентам минулого року. Ця сума включає:

— Приблизно 16% річних власне за ОВДП, що випущені для нерезидентів протягом січня-листопада 2019 (приблизно 1.3 млрд грн відсотків за ОВДП на загальну суму 100 млрд грн).

— І ще приблизно 0.7 млрд грн Нацбанк заплатив банкам протягом грудня за «зайві» ДС, тобто ще десь 9% річних на ОВДП у розмірі 100 млрд грн.

«Зайва» сума розрахована як перевищення середньої кількості ДС у грудні 2019 року над середньою кількістю грудня 2017 та 2018 років (або 69 млрд. грн, див. графік 2)

Хтось може сказати, що державу не обходить те, що Нацбанк щось там платить за ДС. Але кожна гривня, що її НБУ витрачає, зменшує прибуток Нацбанку. Як ми знаємо, розподіл прибутку Нацбанку — це дуже важливе джерело поповнення державного бюджету.

Дорого це чи ні - це зовсім інше питання, яке залежить від альтернатив.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X