Стисло і зрозуміло: Зміцнення гривні, нові інвестори і сховище ядерних відходів

23 грудня 2020, 15:00
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Середа, 23 грудня. Щоденний моніторинг головних новин про бізнес та економіку в Україні.

  • Український національний оператор фіксованого зв’язку і цифрових послуг Датагруп купує 100% компанії Воля, українського провайдера широкосмугових послуг кабельного телебачення. Угода повністю підтримана фондом EEGF II Horizon Capital, єдиним фінансовим інвестором Датагруп, «як очікується, ця угода принесе дохід, що перевищує $130 млн, а EBITDA — понад $50 млн», — заявив у пресрелізі Horizon генеральний директор і акціонер Датагруп Михайло Шелемба.

Відео дня

  • Створюючи ефект синергії, Воля отримує 95% виручки від споживачів, а Датагруп — 85% виручки від бізнесу. Шелемба з Датагруп каже, що компанія є надійним партнером більш ніж 50% з 200 найбільших компаній України і 93% банків країни. В Україні понад 5 тис. інтернет-провайдерів. «Масштаб дійсно має значення, коли йдеться про інфраструктуру, що відповідає вимогам цифровізації, що зростає», — говорить генеральний директор і партнер-засновник Horizon Capital Олена Кошарна. «Україні потрібні значні інвестиції в магістральну інфраструктуру, щоб відповідати вимогам цифрової епохи».

  • Канадська гірничодобувна компанія Black Iron підписала попередню угоду з американським інституційним інвестором про залучення $100 млн для створення нового виробництва залізної руди в Кривому Розі Дніпропетровської області. Заявивши, що заплановані інвестиції «змінять правила гри для Black Iron», генеральний директор Black Iron Метт Сімпсон підкреслив, що це дозволить компанії почати будівництво у другій половині року.

  • Угода, яка була в стадії планування близько десяти років, знайшла нове життя в цьому році завдяки трьом факторам: стрибку цін на залізо, прагненню Китаю диверсифікувати імпорт сировини за межі Австралії, а також тому факту, що Кривий Ріг є рідним містом президента Зеленського. З поточними цінами на залізо термін окупності проєкту першої фази вартістю $452 млн оцінюється в 2,9 року. Запаси сировини — 411 млн тонн, а термін експлуатації проєкту 17 років.

  • Dragon Capital отримав дозвіл на покупку київського Юнекс-банку у Вадима Новинського, повідомляє Антимонопольний комітет України. Ні «Dragon», ні «Смарт-холдинг» Новинського не підтвердили продаж Інтерфаксу-Україна. За даними Національного банку України, Юнекс-Банк зайняв 64-те місце з 74 банків України з активами в $28 млн. Заснований в 1993 році, банк спочатку орієнтувався на великі промислові корпорації центральної України. Зараз у нього 22 філії в дев’яти регіонах.

  • AxDraft, київський стартап, що швидко зростає, який автоматизує підготовку юридичних документів, був придбаний компанією г’юстонською юридичною технологічною компанією Onit. Заснована всього три роки тому, AxDraft працювала в Україні з Carlsberg, Dragon, ДТЕК, Glovo і OLX. У 2018 році AxDraft брала участь в Y Combinator, відомому американському акселераторі стартапів, а в 2019 році залучила $1,2 млн від венчурних інвесторів Кремнієвої долини. «Це робить нас першим українським стартапом в сфері юридичних технологій, який домігся успіху», — сказав у пресрелізі засновник AxDraft Юрій Заремба. Ціна покупки не розголошується, але після торішнього збільшення капіталу компанія була оцінена в $10 млн.

  • Компанія Holtec International в Нью-Джерсі завершила перший етап 20-річного проєкту вартістю $1,3 млрд, витративши $70 млн на будівництво сховища для відпрацьованого ядерного палива біля Чорнобиля. Майданчик буде приймати відходи трьох з чотирьох українських атомних електростанцій — Хмельницької, Рівненської, Південноукраїнської. Четверта АЕС в Запоріжжі має власне сховище, спроєктоване США. Нове центральне сховище України, розташоване за три км на захід від Чорнобильської електростанції і за 150 км на північ від Києва, має почати прийом ядерних відходів в червні наступного року. Цей крок заощадить $200 млн на рік, суму, яку Україна платить Росії за переробку і зберігання українського відпрацьованого ядерного палива.

  • Каністри з нержавіючої сталі для ядерних відходів, кожна з яких важить майже 200 тонн, будуть доставлені залізницею на полігон в Янов Київської області. Протягом наступних шести місяців бригади Укрзалізниці мають знову відкрити 43 км шляху на захід від Вілхова в Житомирі. Ця лінія була закинута після катастрофи 1986 року. Енергоатом, державний оператор атомної енергетики України, прокладе цю лінію через Зону відчуження. Після торішнього буму чорнобильського туризму київські туроператори зацікавлені у використанні відновленої залізниці.

  • Holtec поставить перші 94 контейнери — контракт на $300 млн. Одночасно Україна повинна використовувати технологію Holtec, щоб почати виробництво власних каністр для внутрішнього використання і експорту. Вчора УНІАН проаналізував проєкт сховища в статті з 2 тис. слів. Відзначивши, що Holtec використовує таке ж обладнання для сухого зберігання в Бельгії, Швеції, Великій Британії та США, новинне агентство робить висновок, що сховище в Україні «буде найсучаснішим і найбезпечнішим сховищем ядерного палива у своєму класі».

  • Протягом цього десятиліття виробництво електроенергії на атомних електростанціях в Україні зросте з 53% сьогодні до 57% в 2030 році. Разом з тим частка вугільної енергії впаде майже вдвічі, до 12%. Такі прогнози, зроблені вчора Максимом Тимченком, генеральним директором ДТЕК — найбільшої приватної енергетичної компанії України. За прогнозами Тимченка, в чиїй компанії працюють тисячі шахтарів та експлуатується більшість вугільних електростанцій України, вугільні шахти все частіше будуть використовуватися як резервні джерела електроенергії.

  • В межах радикального корпоративного повороту ДТЕК хоче стати лідером України з декарбонізації, сказав Тимченко під час презентації стратегії ДТЕК до 2030 року. «Ми хочемо змінитися, ми хочемо перейти від високовуглецевого бізнесу до екологічно чистого та ефективного», — сказав він. «Ми декларуємо вуглецеву нейтральність ДТЕК до 2040 року… І вся структура бізнесу, і інвестиції, які ми зробимо в найближчі роки, дозволять нам виконати це зобов’язання». До 2030 року він пообіцяв, що на поновлювані джерела енергії припадатиме не менше третини електроенергії, виробленої ДТЕК.

  • Інвестувавши близько $1 млрд у вітряні й сонячні проєкти в Україні за останні три роки, ДТЕК продовжує перенаправляти свої інвестиції в поновлювані джерела енергії в ЄС. «Сьогодні наші інвестиції в європейські країни перебувають в активній фазі розвитку», — сказав Тимченко. «У 2021 році у нас будуть перші пілотні проєкти з будівництва вітряних і сонячних електростанцій в Європейському Союзі». За припиненням інвестицій в Україну стоїть прострочений рахунок за електроенергію в розмірі $1 млрд, який державний Гарантований покупець винен енергетичним компаніям, включно з ДТЕК.

  • Пропонуючи державні облігації 10 різних термінів закінчення і двох різних валют, Міністерство фінансів вчора на щотижневому аукціоні з облігацій залучило суму, еквівалентну $782 млн, повідомляє міністерство в Facebook. Гривневі облігації стартували з прибутковості 10% для 3-місячних облігацій і доходили до 12,25% для 5-річних облігацій. Міністерство продало річні доларові облігації з прибутковістю 3,8%, $138,5 млн. Вчорашній великий продаж облігацій послідував за продажем 15 грудня, в результаті якого було отримано $1,8 млрд — найбільший продаж за всю історію, повідомляє міністерство.

  • У міру того, як іноземні інвестори повертаються на ринок державних облігацій, гривня зміцнюється, пишуть аналітики з Альпарі, Dragon та ICU. За долар зараз можна купити 28 гривень, курс за дев’ять місяців практично не змінився. ICU вчора повідомили: «Активність іноземців на ринку облігацій продовжувала надавати підтримку курсу гривні. Через велику пропозицію твердої валюти гривня зміцнювалася протягом більшої частини минулого тижня… Відновлення попиту іноземців на борги в місцевій валюті збільшило пропозицію валюти, і центральний банк відповів покупкою валюти в свої резерви. Всього НБУ купив майже $300 млн».

Від редактора:

ДТЕК, енергетична компанія, яку багато хто не любить, насправді випереджає тенденцію переходу до поновлюваних джерел енергії. Щоб зрозуміти, що відбувається за межами України, ознайомтеся із заголовками на ecotown.com.ua — Південна Корея збільшить потужність відновлюваної електроенергії до 78 ГВт, а в 2020 році Німеччина споживає 47% своєї електроенергії з поновлюваних джерел.

В Україні деякі люди думають, що тиснути на інвесторів у поновлювані джерела енергії — це нормально. Крім ДТЕК, ці інвестори представляють компанії з 20 різних країн. Зелені тарифи в Україні «високі» — тому що ніхто не бере до уваги величезну вартість одноденного демонтажу 15 національних ядерних реакторів, більшість з яких побудовано в 1980-х роках.

Цьогоріч $1 млрд заборгованостей, належних інвесторам у вітряну і сонячну енергію, заморожують нові інвестиції в сектор. Тепер це змушує ДТЕК та інші компанії направляти інвестиції в проєкти за межами України. Сподіваюся, Юрій Вітренко, новий в.о. міністра енергетики, зможевирішити цю проблему і повернути нас в 2019 рік.

Стисло і зрозуміло — щоденний моніторинг ділових новин. Публікується в партнерстві з Ukrainian Business News (UBN). Републікування повної версії тексту заборонене.

Натисніть підписатися, щоб отримувати ранкову розсилку UBN з новинами, заснованими на фактах, для інвесторів і інвестиційних менеджерів в Україні.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X