Що вигідніше — долар чи євро?

7 вересня 2020, 13:50

За останні три місяці курс євро до долара виріс приблизно на 10%, і багатьом людям, особливо тим, хто вважає за краще зберігати свої заощадження у твердій валюті, цікаво, а що ж буде далі.

Чи буде євро кращим за долар щодо збереження цінності в майбутньому? Щоб зрозуміти це, для початку потрібно заглибитися в історію відносин долара і євро, а відтак — дійти до поточного стану справ.

Відео дня

Європейська валюта була прийнята в обіг в 2002 році, і сам по собі цей факт автоматично кидав виклик долару США на п'єдесталі головної резервної валюти світу. Адже Єврозона, за економічною потужністю хоч і менша, але все ж можна порівняти з економікою США. Європейська економіка, як і економіка США, є розвиненою. Країни Євросоюзу в політичному плані є демократичними державами, зі стійкими політичними режимами, з практично реалізованим верховенством права, принципом непорушності права на приватну власність тощо. І завдяки цьому Європа для капіталу нічим не гірша за Америку.

При цьому в деяких моментах Європа була кращою за США, оскільки її економіку можна було назвати більш збалансованою в порівнянні з американською. В економіки Єврозони не було великих перекосів між секторами економіки. Торговий дефіцит Єврозони на початку нульових не перевищував 50 млрд євро і був фактично в 10 разів меншим, ніж у США. У Європи було розвинене і виробництво, і сфера послуг, і фінансовий сектор. І не було великих зовнішніх дефіцитів. Історія, де у Китаю утворився перекіс з виробництвом і профіцитом торгового балансу, а в США — перекіс в сфері послуг і фінансів, не про Європу. Європа тут самодостатня.

За рахунок цього євро з 2002 року неухильно зростав у ціні, тому що поступово відвойовував у долара позиції головної резервної валюти світу. Для прикладу, на початку нульових років частка євро в резервах центробанків світу становила 18%, а до 2008 року вона зросла до 26%. Частка долара, навпаки, впала з 72% до 64%.

Всього за 6 років з 2002 по 2008 рік євро виріс з 0,86 долара за євро до 1,6 долара за євро. Але криза в 2008 році перервала переможну ходу євро і призвела до початку його падіння. Після кризи 2008 року євро потенційно міг би знову почати зростати, так само як і до кризи, але цього не сталося, тому що в Європі вибухнула «боргова криза».

Можливо, все це призвело б до ще більшого падіння євро і до розвалу Єврозони та ЄС. Але коронакриза, як не дивно, все змінила.

Європейська економіка, яка не має великих зовнішніх дефіцитів, будучи збалансованою як єдине ціле, виявилася не збалансованою всередині. Як в будь-якій великій економіці Європа має сильні і слабкі регіони, а точніше — країни. І вийшло так, що слабкі країни стали споживати товарів і послуг більше, ніж виробляли, а сильні — навпаки. Але при цьому у ЄС не було великого загального гаманця, тобто бюджету або ж загальної фінансової відповідальності, і центральна влада в ЄС не згладжувала внутрішні дисбаланси, оскільки відбувається в інших великих економіках.

У США, наприклад, жителі багатої Каліфорнії або Техасу, навіть не замислюються про те, що за допомогою федерального бюджету, вони дотують, наприклад Луїзіану або Детройт. Або ж в Китаї жителі багатого Шанхая й гадки не мають про те, що коли всі фінанси розкласти по полицях, то вийде, що вони через центральну владу дотують жителів Внутрішньої Монголії. Європейці щодо грошей завжди все розкладали по полицях, і ніхто нікого не хотів дотувати, а тому слабкі країни почали обростати боргами. І, звісно, борг слабких країн в певний момент обов’язково мав досягти неприйнятного рівня, що і сталося в 2010 році. І через це євро і продовжив падіння.

Через боргову кризу в парі євро/долар сформувався стійкий тренд падіння євро. А Європа дотепер не спромоглася здолати свої боргові проблеми, тому що при всіх діях європейці не могли усунути першопричину всіх проблем — дисбаланс у розвитку слабких і сильних країн, оскільки багаті країни не хотіли дотувати бідні країни. До того ж в Європі центральна влада не має повноти повноважень, оскільки левова частка влади залишається у самих країн. Вони, своєю чергою, були не в змозі вирішити всі проблеми, оскільки частина повноважень вони віддали Брюсселю. Через усе це рішення важливих питань в ЄС не може здійснюватися швидко. Рішення втрачається в процедурних моментах і узгодженнях між країнами і Брюсселем. А тому Європа останні роки збивала лише симптоми боргової кризи, але не могла її перемогти.

Можливо, все це призвело б до ще більшого падіння євро і до розвалу Єврозони та ЄС. Але коронакриза, як не дивно, все змінила. В Європі спрацював ефект жаби, яка на повільному вогні звариться, а з окропу вистрибне.

З настанням коронакризи і обвалом економіки в Європі усвідомили всю небезпеку становища слабких країн і зрозуміли, що бездіяльність і напівзаходи зрештою приведуть до розвалу Єврозони і, можливо, Євросоюзу. А тому в травні цього року найбільші країни ЄС в особі Німеччини та Франції, які завжди виступали за політику життя за коштами, запропонували створити Фонд відновлення ЄС і значно збільшити бюджет ЄС з 2021 року.

Суть цих дій полягає в тому, що Фонд відновлення ЄС фактично буде спільним гаманцем в Європі, де відповідальність за зобов’язаннями фонду буде покладено на всі країни. А це означає, що Європа нарешті позбавляється принципу «гроші нарізно» і через Фонд відновлення ЄС разом зі збільшенням спільного бюджету буде здійснювати дотування бідних країн багатими, а за рахунок цього внутрішні фінансові дисбаланси будуть частково нівельовані. І Європа поступово дійде до ситуації, коли через центральну владу і спільний гаманець внутрішні дисбаланси будуть стерті.

На початку нульових років частка євро в резервах центробанків світу становила 18%, а до 2008 року вона зросла до 26%. Частка долара, навпаки, зменшилася з 72% до 64%

А якщо так, то в майбутньому більше не буде проблем з боргами Греції та Італії. Важливий буде тільки загальний борг Єврозони та ЄС. Борг Італії, або Греції де факто буде як німецький борг. І боргова проблема в Європі залишиться в минулому. Адже, коли поглянути на борг Єврозони в цілому по всіх країнах, то він зараз становить 86% від ВВП, що значно менше, ніж у США, де борг уже перевищує 120% від ВВП.

Без боргових проблем фінансове становище Європи кардинально зміниться в позитивний бік, і європейська економіка, яка в останнє десятиліття відставала за темпами зростання від економіки США та інших регіонів, може почати наздоганяти втрачені можливості. А якщо так, то і євро буде зростати.

Починаючи з травня цьогоріч, євро вже зростає саме через це. Наприкінці травня старт для зростання євро дала Єврокомісія, яка схвалила ініціативи Німеччини та Франції зі створення Фонду Відновлення ЄС, а в середині літа, після непростих переговорів на Саміті ЄС, ці пропозиції були схвалені всіма країнами.

Інвестори, які розуміються на проблемах ЄС, зрозуміли все вищевикладене і почали робити ставку на євро. Але євро останнім часом виріс дуже стрімко. Мовою ринку — євро наразі занадто перекуплений. Адже потрібно враховувати, що зміна ціни між двома головними валютами світу, що представляють дві найбільші економіки, в розмірі 10% за 3 місяці є надмірно швидкими, а це в короткостроковій перспективі може призвести до невеличкої корекції євро вниз найближчим часом.

Однак, з огляду на все вищевикладене, в довгостроковій перспективі євро все ж зростатиме й надалі, і, цілком ймовірно, що котирування пари євро / долар сформують багаторічний тренд зростання, і євро, що чергуються хвилями вгору і вниз, буде зростати ще багато років.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X