Аграрні підсумки 2017 року

0 коментувати

Ще один рік добігає кінця. І цей  як і попередній  можна назвати роком відкладених можливостей. Як і минулого року, українські елеватори заповнені зерном, яке через невирішене питання з логістикою неможливо вивести.

Основні трейдери замислюються над тим, щоб купувати вагони і якимось чином розширювати логістику. Але з боку держави, як і раніше, немає ніякої стратегії. Кожна аграрна компанія намагається вирішити це завдання своїми силами. Потужностей елеваторів вистачає, портових – теж, а от питання потужності української залізниці, українських доріг та річок – як і раніше не вирішене. Невирішене питання з логістикою – це недоотримані податки держави в цьому році. Так, вивезуть все і продадуть, та тільки гроші ці бюджет отримає не зараз, а навесні наступного року.

Логістика – "вузьке горлечко" не тільки для аграрного сектора, але й для економіки в цілому. Один з наймаржинальніших секторів економіки сьогодні втрачає через те, що немає стратегічного плану розвитку інфраструктури. І це не тільки питання запуску нових товарних вагонів, яке кожен бізнес намагається вирішити самостійно. Та якщо вагони компанії ще можуть купити, то як вирішувати системні проблеми інфраструктури. Лагодити дороги локально? Чистити річки самостійно? Такі рішення занадто дорогі для компаній, і не "закривають" питання логістики системно. Навіть для такої потужної компанії як "Нібулон", яка почала проект із поглиблення та очищення Дніпра, це досить складний, дорогий проект.

Питання логістики, на мій погляд, – повинне стати для держави пріоритетом номер 1. Всім відомо, долар, вкладений в інфраструктуру, приносить мінімум в два рази більше в економіку щорічно. Держава, в особі менеджерів МінАПК та Мінінфраструктури, поки не може розробити чітку стратегію розвитку логістики. Замість цього бюджетні кошти "розмазуються" тонким, (а іноді й товстим) шаром на дотації або вирішення проблем, які не змінюють стратегічно ситуацію. Замість того, щоб ініціювати точкові проекти, які дадуть поштовх для економіки.

Друге питання, яке ми ще на рік відклали, – це запуск ринку землі. Вчергове депутати проголосували за продовження мораторію на продаж землі. Причому, що найцікавіше, ті політики, хто відстоюють позицію "проти", вже давно погоджуються з тим, що запускати ринок необхідно, що це інвестиції. Але продовжують використовувати маніпулятивну риторику, популяризуючи страхи про "люди повбивають одне одного через кордони", "іноземці все скуплять", наводять негативні приклади Аргентини. Хоча в Україні всі прекрасно знають, що існує тіньовий ринок землі, дуже вигідний для великих аграріїв і дуже невигідний для селян. Відкриття ринку землі – це підвищення вартості, інвестиції, конкуренція, довгострокові стратегії, в тому числі інвестування в переробку та інфраструктуру.

Один із позитивних трендів цього року – крім збільшення врожайності, це ще й поліпшення якості виробництва зернових. Цей тренд став дуже добре помітним цього року. Українські аграрії з кожним роком роблять якіснішу продукцію, краще розуміють глобальний ринок. Ті виробництва, які не спланували свого стратегічного розвитку цього року, зіткнулися з нестачею потужностей для зберігання та інвестують у збільшення обсягів своїх сховищ.

Незважаючи на багаторічні заклики уряду до інвестування в будівництво підприємств з переробки сировини, аграрний сектор серйозно про це думає, та не поспішає. Українські аграрії краще розуміють зовнішніх гравців, свої перспективи.

І багато хто вже переходить на загальносвітову оцінку якості зерна, що, безсумнівно, дуже позитивний тренд, який говорить про те, що українські аграрії співвідносять себе з глобальним ринком і розуміють своє місце на ньому, і те, яке в перспективі можна було б зайняти.

Зараз розмови про інвестиції в переробку все частіше стали супроводжуватися питаннями про ринки збуту продукції. Якщо стратегія "більше вирощувати, більше продавати, більше заробляти" – зрозуміла, і вона змушує інвестувати аграріїв у підвищення поліпшення якості вирощуваної продукції, інвестиції в техніку, людей. То стратегія "інвестувати в додану вартість, торгувати кінцевим продуктом на глобальних ринках" – вона без зовнішніх партнерів та інвесторів погано кому вдається. На мій погляд, українські аграрії позбавляються від ілюзій щодо того, що зробити із сировини додану вартість і вийти на глобальний ринок – так легко, як про це говорять в МінАПК. Приклад МХП нам наочно показує, що стратегія виходу на глобальні ринки – реалізується протягом 10 років напруженої роботи.

На сьогоднішній день все більше ми бачимо, що українські аграрії вкладають у модернізацію агропідприємств, розраховуючи на поліпшення якості для внутрішнього споживача. Цього року будувалися і модернізувалися портові млини, агрохолдинги інвестували у своє розширення, так, наприклад, ще збільшився МХП і "Астарта". В Україну зайшли німецькі інвестиції.

Що визначить майбутнє агросектору в 2018-му році?

Загалом, все ті ж проблеми: логістика, земля, інвестиції, наявність довгострокових стратегій.

Якби в Україні запустили б ринок землі, ми могли б вважати, що підійшли до початку шляху, коли ми почнемо, нарешті, використовувати свої можливості. Тому що великі інвестиції не прийдуть, поки а нас не буде ринку землі. Так, одного ринку не досить – потрібні суди та інші умови. Але лібералізація ринку землі – це важливий сигнал для перезапуску економіки.

А поки в 2018-му році українські аграрії будуть робити добре те, що в них виходить, – виробляти зернову групу і продовжувати думати, як менше втрачати на логістику. В переробку будуть рухатися дуже обережно.

І ще один виклик поточного і наступного року – це люди. І мова не тільки про складнощі під час пошуку висококваліфікованих співробітників, а й про простих робітників. Зараз за них нам доведеться конкурувати із Польщею. І відтік людей для багатьох компаній стане серйозним викликом.


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: