Куди вкласти гроші. Як оцінити всі ризики інвестиційного проєкту

12 вересня 2020, 11:30

За оцінками експертів, близько $80 мільярдів в Україні лежить «під матрацами». Ці гроші не працюють, а до того ж знецінюються.

В Україні поступово вкорінюється культура підприємництва, але культура інвестицій, на жаль, ще не розвинена. Поки в нашій країні не з’явилося достатньої кількості брокерів і фінансових консультантів, як у США, які допомагають вигідно інвестувати. Українці не розуміють, що робити з накопиченнями.

Відео дня

Куди вкладають українці зараз

Найпоширеніша й одна з найменш ризикових інвестицій — нерухомість. Аналіз ринку показав, що середні цифри такі: житлова нерухомість приносить дохід у розмірі 5−7%, а комерційна — в розмірі 10−20% річних.

Я знаю кілька людей, які купують житлову нерухомість без будь-якої мети, щоб просто зберегти гроші. Зазвичай це пастка. Нерухомість у таких випадках стає просто статтею витрат. Крім того, інвестиції в нерухомість не можна назвати абсолютно безризиковими, враховуючи обставини непереборної сили. У 2008 році, наприклад, вартість нерухомості впала на 60% через кризу, а в карантин 2020 року на 10−15%, при цьому попит у березні-квітні 2020 року знизився на 80% у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року.

Ще один варіант — депозити. Їх українці, з досвіду, вважають більш ризиковими інвестиціями. Так воно і є. Водночас, на відміну від європейських, українські банки готові давати 10−14% і більше щорічно за вклади в гривні. Роблячи внесок, не потрібно забувати про ПДФО. Крім того, не варто вкладати всі свої активи в один банк.

Серед інших, менш популярних, видів інвестицій: кредитування фізичних осіб (позики під іпотеку або автомобіль), фондовий ринок, кредитування через посередника (P2P-кредитування).

Інвестування в бізнес

Інвестування в бізнес — найприбутковіший і водночас високоризиковий тип інвестицій. Якщо людина вже займається бізнесом, то найчастіше вона інвестує у відкриття ще однієї компанії (сама або в частці з партнером), щоб диверсифікувати свої активи, або викуповує частку в існуючому бізнесі. У чому ризик тут? Розвивати відразу дві компанії, з досвіду, неможливо. Тому зазвичай це саме інвестування, вкладення без входження в активне операційне управління.

Бізнес-план є майже у всіх. Але в 95% випадків у ньому все розписано поверхово

Щоб не зазнавати збитків у такому випадку, в компанію необхідно найняти сильного управлінця, вибудувати всі бізнес-процеси, а також налаштувати фінансову звітність. У режимі реального часу ви, як співвласник/інвестор, повинні мати можливість побачити такі глобальні показники, як валовий оборот і EBITDA. Далі вони можуть декомпозуватися на ключові показники нижнього рівня LTC, CAC, середній чек, кількість транзакцій і інші.

Але це вже потім. Спершу потрібно оцінити інвестиційну привабливість проєкту.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Як оцінити інвестиційну привабливість проєкту

Припустимо, у вас є накопичений капітал, ви якимось чином повідомляєте своєму колу знайомих про бажання інвестувати. До вас приходять люди з палаючими очима і просять на ідею. Я навмисне написав слово «ідея», а не «бізнес». З досвіду, в 95% випадків просять саме на ідею, яку вони з особливим трепетом називають стартапом.

Водночас бізнес-план є майже у всіх. Але в 95% випадків у ньому все розписано поверхово. Майже ніхто не готовий відповісти на питання про те, скільки людей куплять продукт/скористаються послугою компанії в перший місяць, яким чином будуть залучені ці клієнти, яким буде середній чек. А вже те, чого я не бачив взагалі у жодному бізнес-плані, так це заздалегідь прорахована амортизація. При тому що, якщо ви, наприклад, вирішили вкласти гроші в друкарню, через три роки частину устаткування потрібно буде міняти.

У нашу компанію часто звертаються за послугою оцінювання інвестиційної привабливості. Зазвичай звіт щодо кожного оцінювання складається з понад 100 сторінок. І добре, якби таким об'ємним і повним був бізнес-план, але, як я казав, це велика рідкість. Тому вам, як майбутньому інвестору, необхідно все аналізувати самостійно.

Щоб оцінити інвестиційну привабливість, необхідно:

1. Провести аналіз конкурентів. Визначити, наскільки високий конкурентний ринок. Одна з найпоширеніших історій — чоловік відкриває для дружини салон краси. Але цей ринок так сильно перегрітий, що в кращому разі ця компанія назавжди залишиться близьконульовою або слабоприбутковою. У гіршому — збитки будуть значними.

2. Порівняти продукт/послугу з тим, що вже є на ринку. Чим відрізнятиметься компанія, яка унікальна торгова пропозиція, які конкурентні переваги? Якщо вас просять гроші на «ще одну таку ж, як і інші» або «як у них, але краще», варто задуматися.

3. Провести аналіз здібностей і ресурсів (VRIO-аналіз). Які ресурси і можливості підприємства кращі в порівнянні з конкурентами? У вас кваліфікованіші фахівці або якісніше обладнання, яке працюватиме швидше?

4. Провести SWOT-аналіз. Визначити сильні та слабкі сторони проєкту, можливості і загрози, пов’язані з конкуренцією або плануванням проєкту.

5. Проаналізувати модель 4Р. Який продукт/послугу пропонуватиме компанія, де він буде продаватися, яка його цільова аудиторія, якою буде ціна, як продукт буде просуватися.

6. Визначити бізнес-модель компанії, тобто з’ясувати, які джерела доходів і витрат у нас будуть. З мого досвіду, дуже багато стартапів в IT запускаються з поверховим уявленням про способи монетизації, мова про реалістичні прораховані цифри не йде.

7. Сформувати ціннісну пропозицію. Це набагато важливіше, ніж здається багатьом. Ціннісна пропозиція важлива, щоб не бути ще одним черговим «як у них, тільки краще», при цьому ваша ціннісна пропозиція не має перетинатися з тією, що вже сформована у конкурентів.

8. Проаналізувати фінансову модель. Зазвичай у бізнес-плані є цей пункт. Але обмежується все точкою беззбитковості і кількома основними цифрами. Про те, скільки буде співробітників і яку зарплату вони отримуватимуть, ті, хто приходить з ідеєю, часто мають туманне уявлення.

Ще одна поширена помилка — маркетинговий бюджет зовсім не узгоджений з реальною лійкою продажів і каналами залучення клієнтів. Ніде не враховується вартість залучення одного ліда (потенційного покупця), хоча досить запустити тестову рекламну кампанію, щоб визначити реальні цифри.

9. Провести GAP-аналіз. GAP-аналіз — це розбіжність між поточною ситуацією і запланованим результатом. Наприклад, зараз проєкт перебуває на початковій стадії, а через 2 роки необхідно досягти обороту компанії в 200 тисяч на місяць. Як це зробити, які реальні кроки будуть зроблені, яка вартість кожного такого кроку, який результат отримаємо? По суті, це декомпозиція стратегії на конкретні, оцифровані завдання, яка дозволить зрозуміти, чи реальні плани в принципі.

10. Проаналізувати ризики проєкту. Кожен з ризиків варто проаналізувати, визначивши характер втрати. У разі настання цієї ситуації втрати будуть допустимими, критичними або катастрофічними?

Дуже бажано, але не обов’язково копати так глибоко. Бізнес-план може бути сухий, але головне — реалістичний. Якщо ви не мали досвіду ведення бізнесу або не розумієтеся на цьому ринку, просто почніть по кожному з написаних пунктів ставити запитання і слухайте, що відповідають вам.

Крім того, важливо запитати, яку саме частку грошей і часу вкладатиме в новий проєкт людина, яка звертається по інвестиції. Я стикався з ситуацією, коли потенційний підприємець, який просив на бізнес $100 тисяч, на всі уточнювальні запитання відповідав, що поки сам не планує займатися ним впритул. Найчастіше я раджу своїм клієнтам вкладатися в проєкти, які хоча б мінімально запущені на потужностях і ресурсах засновника. Тільки так доводиться серйозність намірів, адже в такому випадку фаундер ризикує не тільки вашими, а й своїми грошима. До того ж, якщо бізнес хоча б мінімально запущений, вже є ключові цифри, а не абстрактні, які зазвичай пишуть у фінансовому плані.

Показати ще новини
Радіо НВ
X