Стисло і зрозуміло: Чистка, відставки чи законодавчі обмеження — яким може бути рішення щодо КСУ?

4 листопада 2020, 13:30

Середа, 4 листопада. Щоденний моніторинг головних новин про бізнес та економіку в Україні.

  • Рішення Конституційного суду, що знищують українські антикорупційні агентства, ставлять під загрозу допомогу ЄС і безвізовий режим для українців при відвідуванні ЄС, попередив вчора офіційний представник ЄС із закордонних справ Пітер Стано. Посилаючись на недавні судові рішення, Стано сказав: «Боротьба з корупцією є одним із ключових критеріїв і зобов’язань, які Україна взяла на себе в межах Угоди про Асоціацію, нещодавно погодженої макрофінансової допомоги між ЄС і Україною та процесу лібералізації візового режиму».

Відео дня

  • Оскільки вирішення проблем не передбачається, Adamant Capital робить висновок, що цього року допомоги МВФ більше не буде. «Такий відкат також означає, що країна більше не виконує необхідних вимог для продовження отримання підтримки від МВФ та інших міжнародних фінансових організацій», — написала вчора фінансова компанія, що базується в Києві, щодо угоди про резервне кредитування на $5 млрд, підписаної в червні минулого року з МВФ. «Імовірність того, що Україна отримає донорську підтримку в цьому році, стрімко знижується».

  • Велика палата з 15 осіб ухвалила рішення, що заморожують роботу кількох антикорупційних агентств. Тепер суд стверджує, що розгляне питання про ринок сільськогосподарських земель в Україні; закон, який дозволив закриття 100 банків у 2015−2016 роках; Закон України про мову; і Вищий суд із боротьби з корупцією, якому виповнився рік.

  • КСУ все частіше розглядають як агента інтересів Кремля. «Чи був Конституційний суд обраний випадковим чином?» — запитав учора в парламенті Федір Веніславський, депутат від керівної партії і представник президента Зеленського в суді. «Ні, не випадково. Тому що в Конституційному суді є група суддів, яка відкрито симпатизує Російській Федерації». У квітні 2014 року голова суду Олександр Тупицький постановив, що суд не має жодного стосунку до організованого Росією референдуму з відділення Криму. Сьогодні він перебуває під слідством за купівлю нерухомості в підконтрольному Росії Криму, що є порушенням українського законодавства.

  • Щонайменше 200 депутатів підписали петицію з вимогою відставки всіх суддів Конституційного суду. Депутат Веніславський пригрозив: «Якщо вони цього не зроблять, то це зробить парламент. І якщо парламент цього не зробить, це зможе зробити вулиця». Суддя може бути звільнений тільки двома третинами голосів членів суду, своїх колег. Відповідно до іншого законопроєкту Верховної Ради, кворум для винесення рішення буде збільшено до 17 суддів. Фактично суд може відхилити як неконституційний будь-який закон, ухвалений Радою з метою обмеження його повноважень. Неясно, чи має Зеленський 226 голосів у Раді для законопроєкту про звільнення всіх суддів.

  • Конституційний суд копає собі могилу. Один суддя, Ігор Сліденко, повідомив агентству УНІАН, що Зеленський, погрожуючи розпустити всю лаву, «засудив себе до 150 років в’язниці». Ігноруючи той факт, що Україна вже перебуває в стані війни з Росією, він додав: «Потім настане розвал України і війна, тому що крім цих 226 голосів — цього ніхто не визнає». Голова суду Тупицький заявив журналістам у п’ятницю: «Закон Зеленського про реформу конституційного права свідчить про ознаки конституційного перевороту». Він попередив, що без суду: «Будь-яка область отримає можливість голосувати на рівні обласної ради за самовизначення або вихід зі складу України».

  • «Зеленський бореться проти захоплення держави» — це заголовок у Financial Times. «Проросійські політики, пов’язані з олігархами, використали корумповану судову систему для скасування або ослаблення органів і правил із боротьби з корупцією. Правил, які було введено після демократичної революції 2014 року», — пише FT про серію недавніх судових рішень. «Ці виклики виглядають як систематична спроба спровокувати порушення відносин з МВФ і ЄС. Безгрошова Україна може потім повернутися в орбіту Росії».

  • Аналізуючи вибір Зеленського, FT радить: «Йому необхідно працювати з іншими партіями і громадянським суспільством, щоб досягти якомога ширшого консенсусу. Як класичний популіст, пан Зеленський, схоже, очікує миттєвих рішень, не приймаючи складних варіантів. Але інституційне формування вимагає навичок і відданості справі. На карту поставлено майбутнє України».

  • Однією з ознак того, що конфронтація матиме економічні наслідки, є те, що минулого тижня центральний банк України продав $150 млн для підтримки гривні. Національна валюта уповільнює девальвацію і зараз торгується на рівні 28,57 гривень за долар.

  • Натхнений найтеплішим жовтнем за всю історію, міністр інфраструктури Владислав Криклій пропонує інвестувати у вдосконалення річкових шлюзів, щоб забезпечити цілорічне судноплавство по Дніпру. «У наших планах — здійснювати навігацію по Дніпру цілий рік, якщо для цього будуть сприятливі погодні умови», — сказав він. Торік київські шлюзи закрилися 15 листопада і знову відкрилися 30 березня. «Нібулон» та інші судноплавні компанії говорили про те, що Дніпро на початку січня був переважно вільний від льоду. Сьогодні ремонтні роботи ведуться на чотирьох із шести шлюзів Дніпра: на греблях Київської, Канівської, Кам’янської та Каховської ГЕС.

  • Проєкт відновлення вартістю $20−40 мільйонів необхідний для всіх шести шлюзів, повідомив Укрводшлях. Торік було визнано, що всі вони непридатні для нормальної експлуатації або перебувають в аварійному стані. Навесні минулого року Рада забрала $2,7 мільйона з ремонту шлюзів, поповнюючи фонд боротьби з Covid. «Але ми знайшли вихід з цієї ситуації і за фінансової підтримки наших європейських партнерів продовжуємо роботи», — сказав Криклій, маючи на увазі допомогу в розмірі €7 млн, що надійшла в серпні. Уряд вважає, що якщо в цьому місяці Рада ухвалить закон про «Внутрішні водні шляхи», плата за користування річки покриватиме більшу частину обслуговування шлюзів.

  • Експорт у жовтні виріс на 1,3% у річному обчисленні і на 10,4% у порівнянні з вереснем, пише в FB заступник міністра економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства Тарас Качка. Експорт у жовтні в розмірі $4,7 млрд скоротив падіння експорту за перші 10 місяців цього року на 4,8%. При скороченні імпорту на 12,2% у цьому році 10-місячний торговий дефіцит України був скорочений за пів року до $4 млрд.

  • Допомагаючи платіжному балансу України, трудові мігранти відправили додому $1 млрд у вересні, що на 6% більше, ніж у серпні, повідомляє ТСН з посиланням на нові дані Національного банку України. Попри перешкоди, створені боротьбою з коронавірусом, українські робітники-мігранти відправили додому $8,5 млрд до вересня, що приблизно на 5% нижче від рівня минулого року.

  • Підвищуючи прибутковість, Мінфін зміг у вівторок збільшити обсяг продажів облігацій майже вп’ятеро у порівнянні з обсягом, проданим на аукціоні минулого тижня. На суму $68,5 млн у гривневому еквіваленті майже всі продажі були за 4-місячними облігаціями, за якими прибутковість становила 7,5% у порівнянні з 7,3% на останньому аукціоні.

  • Київ має намір випустити гривневі облігації на загальну суму $53 млн. Облігації чотирьох серій будуть приносити прибутковість до 11% річних. Вчора Fitch Ratings присвоїло рейтинг «B (EXP)».

  • Українці продовжують переходити з готівки на картки, відповідно до останніх даних від Національного банку України. За перші дев’ять місяців цього року кількість покупок зросла до 18% у річному співвідношенні, до 4,3 млрд. За цей же час загальна сума покупок у гривні зросла на 8,7%, до 2,8 трлн грн ($98 млрд). За вересень поточного року кількість POS-терміналів збільшилася на 8% проти аналогічного періоду минулого року, до 360 400.

Від редактора:

Поки Зеленський робить вибір між порушенням Конституції або спостерігати, як суд штовхає Україну на шлях клептократії, він обмірковує: що робитиме Захід? Що стосується США, то тут багато що залежить від того, хто стане президентом в результаті голосування. Погляд Трампа на Україну змінився з ворожого на байдужий. Байден п’ять разів відвідував Україну як віцепрезидент. Сьогодні багато демократів вважають, що їм потрібно звести рахунки з Путіним. У квітні 1992 року в Перу я писав про «самогубство» Альберто Фухіморі — після його закриття судів і конгресу. Вісімнадцять місяців потому на іншому кінці планети президент Росії Єльцин видав указ про закриття Верховної Ради і З'їзду народних депутатів. У Лімі до Конгресу під'їхав самотній армійський танк і без жодного пострілу прийняв капітуляцію. У Москві танки російської армії обстріляли Будинок Рад, загинули десятки людей. У Вашингтоні, в Нью-Йорк Таймс (мій роботодавець), офіційні особи і редакційні автори підтримали Єльцина й освистали Фухіморі. Чому? Росія була стратегічно важлива. Перу — ні.

Стисло і зрозуміло — щоденний моніторинг ділових новин. Публікується в партнерстві з Ukrainian Business News (UBN). Републікацію повної версії тексту заборонено.

Натисніть підписатися, щоб отримувати ранкову розсилку UBN з новинами, заснованими на фактах, для інвесторів та інвестиційних менеджерів в Україні.

Показати ще новини
Радіо НВ
X