Кредитний реєстр НБУ – благо чи загроза

25 вересня 2017, 13:00
У Верховній Раді зареєстрували проект закону Про впровадження кредитного реєстру Національного банку України. Що цей документ у 5 сторінок може змінити на фінансовому ринку країни  

Ідея створення єдиного державного кредитного реєстру не нова і озвучувалася, в основному, Центробанком не один раз. Але лише в 2017 році ситуація дійшла до реальних дій. Ще влітку НБУ повідомив, що готовий до запуску реєстру в тестовому режимі, а в кінці серпня схвалив відповідний законопроект.

Відео дня

Як реєстр буде точно виглядати, пропишуть в підзаконних актах НБУ. Згідно з озвученою інформацією, банки будуть передавати в єдину базу інформацію про всі кредити приватних осіб і юридичних осіб на суму понад ₴ 50 тис. Інформація про фізичних осіб буде включати 26 параметрів, юридичних – 60.

Якщо ж банк визнали неплатоспроможним, інформацію про кредити буде передавати Фонд гарантування вкладів.

Чому ж вирішили створити кредитний реєстр НБУ, якщо в Україні з 2005 року існує закон, який регулює діяльність приватних бюро кредитних історій? Яких, до речі, налічується близько 10, хоча реально працюють 4.

По-перше, банки не зобов'язані співпрацювати з жодним бюро. Це вибір кожного з них. По-друге, через таку кількість приватних бюро, жодне з них не володіє інформацією про 100% позичальників. По-третє, часто банки отримували інформацію про потенційного позичальника з бюро, але потім не передають інформацію, як обслуговувався кредит після видачі.

В результаті, на фінансовому ринку сформувалася трохи парадоксальна ситуація – бюро в країні багато, мільйони фіз- і юросіб брали кредити, а банки не мають достовірних даних про позичальників. Сформувався криза довіри між банками і бюро. Виняток – УБКІ, який є "донькою" ПриватБанку і МБКІ, яка тісно працювала з Дельта Банком. Через це недобросовісні позичальники можуть спокійно ходити по банках і оформляти кредити, які вони і не будуть обслуговувати.

В результаті страждають і банки, отримуючи великий відсоток "поганих" позик, і сумлінні позичальники, змушені переплачувати за кредитами, оскільки банки закладали в їхню вартість збитки за неповернення.

Існуючий законопроект дозволить усунути цю проблему. Звичайно, в будь-якому разі не буде ніякої гарантії повернення кредиту. Особливо, якщо ВВП знову падатиме по 15% на рік, а гривня девальвує в 3 рази. Але ризики, а, отже, і процентні ставки знизяться.

Законопроект передбачає обов'язок банків передавати інформацію в кредитний реєстр і використовувати інформацію з реєстру при ухваленні рішення про видачу кредиту.

Треба також розуміти, що моментальних змін після прийняття закону, не відбудеться. На першому етапі НБУ і ФГВФО повинні будуть ухвалити підзаконні акти зі свого боку, а Нацбанку технічно запустити реєстр.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Далі банки отримають вимоги щодо ведення кредитних справ, перебудують свої внутрішні процеси. Після цього вони почнуть передавати інформацію про нові кредити, справи по яких почнуть формуватися вже за новими технічними умовами. І лише потім справа дійде до "старих" кредитів.

Тому обов'язок банків запитувати інформацію з реєстру виникне лише через 16 місяців після вступу закону в силу. Іншими словами, повноцінно кредитний реєстр запрацює лише з 2019 року.

Чи означає це, що потреба в приватних бюро зникне – ні. Все залежить від них самих. Законопроект передбачає, що бюро отримують доступ до кредитного реєстру НБУ. І якщо приватні бюро зможуть проводити власний якісний аналіз позичальників і надавати якісний продукт для банків, фінансових організацій, лізингових компаній, ломбардів та ін., то у них є майбутнє.

Залишаються дрібниці – Парламент повинен прийняти цей закон. На жаль, вже є прецеденти, коли і урядові, і президентські законопроекти про реформування фінансового сектора роками залишаються непроголосованими.

Показати ще новини
Радіо NV
X