Джеймс Брук

Головний редактор Ukraine Business News і колишній кореспондент The New York Times

• За даними Інституту аграрної економіки, прибуток від сільського господарства зріс на 48% р/р торік, до $2,1 млрд. Завдяки розвитку агросектора прибуток від рослинництва зріс на 55%. Тваринництво торік було в занепаді. Найбільш прогресуючими стали: виробники соняшника — з прибутком $753 млн; пшениці — $678 млн; кукурудзи — $425 млн; каноли — $235 млн; і молока — $135 млн. З 2016 по 2018 рік прибуток від сільського господарства в середньому становив $2,6 млрд. Втрати були: у виробників яєць — зниження на $175 млн; у фермерств із великою рогатою худобою — $50 млн; у свинячих фермерств — $25 млн; курчат — $12,5 млн.
  

• За даними Міністерства сільського господарства, за перші сім місяців маркетингового року експорт зерна знизився на 21% р/р. Через поганий врожай кукурудзи пшениця витіснила її як основну експортну культуру України. За період з 1 липня по 1 лютого в трійку лідерів з експорту зернових входять: пшениця — зі зниженням на 18%, до 13 млн тонн; кукурудза — на 30%, до 11,4 млн тонн; і ячмінь — без змін, 3,9 млн тонн.

• За даними Українського аграрного бізнес-клубу, через зростання цін на сировину експорт зерна в січні знизився на 53% р/р, але експортна виручка знизилася тільки на 41%. В середині маркетингового року Україна витратила три чверті добровільної експортної квоти на експорт пшениці в розмірі 17,5 млн тонн. Через неврожай експортна квота цього року була на 15% нижче квоти 2019/2020 рр.

• Цього року Україна планує випустити єврооблігації на суму $2,4 млрд, отримати кредити МВФ на $2,2 млрд і отримати $1 млрд чистих іноземних інвестицій на ринку державних облігацій, повідомив агентству Reuters в понеділок голова Національного банку України Кирило Шевченко. Він також заявив, що перемовини з МВФ тривають і що Раді, можливо, знадобиться прийняти деякі законопроєкти як умови для отримання додаткових кредитів. З приводу придбань українських облігацій за кордоном він зазначив: «На міжнародних ринках з’явився новий оптимізм… Ми сподіваємося, цей оптимізм не омине Україну».

• Тімоті Еш пише з Лондона: «Мені до вподоби оптимізм, але ви очікуєте три транші цього року? Удачі вам… Вони добре вміють говорити про такі плани, і я вважаю, що це підтримає ринок єврооблігацій. Доти, доки лідери країни підтримують участь МВФ і не допускають занадто серйозних помилок в політиці і прийнятті законів, доки світові ринки залишаються дуже ліквідними, ринок єврооблігацій має бути відкритим і відносно дешевим для таких емітентів, як Україна».

• Учора на щотижневому аукціоні Міністерство фінансів знизило середню прибутковість облігацій на 33 базисних пункти, до 11,4%, повідомляє Міністерство у Facebook. Продаючи в гривневому еквіваленті $189 млн, Мінфін продав: 3-місячні облігації з 9,29% річних; 2-річні облігації з 11,88%; і 3-річні облігації зі ставкою 12,15%.

• Прагнучи скоротити вдвічі обсяг проблемних кредитів до 2023 року, Україна веде перемовини з МВФ про створення спеціального фінансового суду для врегулювання суперечок за банківськими кредитами, повідомив в понеділок Reuters голова Нацбанку Шевченко. Частка банківських кредитів, визнаних неприбутковими або проблемними, становить 42%. «Саме тому ми зараз обговорюємо варіант створення в Україні спеціалізованого суду або судової палати, яка розглядатиме питання між кредиторами і позичальниками, а також між інвесторами та одержувачами інвестицій», — сказав він.

Дайджест головних новин

Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV

Підпишись

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

• Запорізький завод напівпровідників, свого часу найбільший в Україні виробник кремнієвих компонентів для електронної та сонячної енергії, цього місяця виставляється на аукціон ProZorro. Через шість років після початку процедури банкрутства Укрексімбанк продає машини і обладнання. За повідомленням банку, заявки можуть бути подані до 17 лютого. Очікується, що виручка від продажу сягне десь $17 млн.

• Іноземні інвестиції в сонячну і вітрову енергетику знизилися торік до €1,2 млрд, що становить одну третину від €3,7 млрд в 2019 році, повідомило Державне агентство з енергоефективності. У 2019 році інвестори з десятка країн ввели в експлуатацію 4,5 гігават відновлюваних джерел енергії, прагнучи вчасно здати в експлуатацію проєкти, щоб виграти високі екологічні тарифи. Але рік тому уряд почав затримувати виплати, внаслідок чого прострочений борг становив майже $1 млрд. На проєкти, які вже в процесі будівництва, припадала більша частина інвестицій в 2020 році. Сьогодні є лише кілька нових проєктів, оскільки інвестори чекають, поки уряд виконає свою обіцянку сплатити рахунки.

• У зв’язку із затримками платежів та зниженими ставками керівники найбільшого в США вітроенергетичного підприємства EuroCape Energy консультуються з юристами, що спеціалізуються на страхуванні політичних ризиків, повідомили UBN два інших іноземних інвестори у вітряні джерела енергії. У 2019 році Корпорація закордонних приватних інвестицій США, тепер вона називається Міжнародною корпорацією фінансування і розвитку, надала позику в розмірі $150 млн для першої фази будівництва Запорізької вітряної електростанції потужністю 500 МВт. З введенням 100 МВт занижені ставки підривають рентабельність проєкту. Посилання на пункт про страхування від політичних ризиків, ймовірно, загальмує нові кредити DFC Україні.

• ДТЕК Київські електромережі, раніше Київобленерго, в 2021 році планують інвестувати $23 млн у модернізацію електроенергетичної інфраструктури столиці, повідомляє компанія. Інвестиції — на 35% більше, ніж у попередні роки — скерують на реконструкцію підстанцій, заміну повітряних ліній, а також на розробку системи «розумних мереж» і впровадження сучасного обслуговування клієнтів за допомогою онлайн-порталу та чат-ботів.

• Створений для перевезення китайських контейнерних поїздів через Україну, автомобільно-залізничний інтермодальний контейнерний термінал, що будується наразі неподалік кордону Угорщини й України, буде здатний опрацьовувати 1 мільйон контейнерів на рік. Це більш ніж удвічі перевищує кількість контейнерів, що прямували шляхами УЗ по всій Україні торік. «Реалізація цього проєкту сприятиме значному збільшенню вантажообігу і доходів для України», — повідомив Центру транспортних стратегій генеральний директор East-West Gate Янош Талоші. Також після відкриття проєкту компанія планує інвестувати в інфраструктуру України.

• Через рік East-West Gate відкриється з початковою потужністю 300 тис. контейнерів. Термінал розташований на 25 км південніше Чопа, в угорському місті Фенешлітке, де радянські ширококолійні шляхи закінчуються на кінцевій станції, паралельній європейським вузькоколійним шляхам. Найближчими роками Угорщина планує побудувати об'їзну залізничну гілку навколо Будапешта — будівельний проєкт, який дозволить терміналу працювати на повну потужність. Очільником проєкту є Руслан Рахімкулов, член одного з найзаможніших сімейних кланів Росії. Очікується, що це допоможе подолати традиційне небажання РЖД доправляти китайські контейнерні поїзди через Україну.

• Після того як Україна запровадила санкції щодо китайських компаній, що прагнуть встановити контроль над «Мотор Січ», виробник авіадвигунів Ван Веньбінь, офіційний представник міністерства закордонних справ Китаю, заявив у понеділок на регулярному брифінгу для преси: «Ми взяли до відома відповідні повідомлення. Китай, як завжди, виступає проти односторонніх санкцій щодо китайських підприємств з боку іноземних урядів… Сподіваємося, українська сторона захищатиме законні права та інтереси китайських підприємств й інвесторів».

Від редактора:

Польща, Словаччина й Угорщина блискавично вливаються в залізничні перевезення з Китаю. Поки сусіди України будують, Україна повільно пливе за течією, здійснюючи техніко-економічні обґрунтування і шукаючи фінансування від ЄБРР. До 2025 року Україна перетвориться на залізничний коридор схід-захід. Але реальні кошти з’являться на перетині двох континентальних залізничних систем. Повертаючись до американського Заходу, реальні гроші з’являлися саме в містах з вокзалами. З найкращими побажаннями, Джим Брук.