Що відбувається з кредитуванням бізнесу під час карантину

14 квітня 2020, 17:30

Сьогодні банківська система знову зустрілася з непередбачуваними обставинами, але цього разу вона підготовлена до кризи більше, ніж будь-коли

Ліквідність банківської системи складає 180 мільярдів гривень і ще близько 8 мільярдів доларів, і цього цілком достатньо. Звісно, тривалий карантин може негативно позначитися на фінансових результатах банків, але цього разу для масового банкопаду не має причин.

Відео дня

Зростання ризиків призводить до того, що банки переглядають свої апетити до кредитного ризику, починають більш обережно кредитувати та намагаються частково конвертувати свої валютні кредитні портфелі в національну валюту. Однак сьогодні, навіть незважаючи на девальвацію в 20%, спостерігається суттєвий попит бізнесу на кредити у гривнях.

Чому бізнес бере кредити у гривнях

У першу чергу зростання попиту на гривні відбулося з боку імпортерів, для яких залежність від валюти в цій ситуації просто вбивча. Інша річ — експортери, в яких валютні ризики закриваються експортною виручкою. Розуміючи, що курс буде зростати, клієнти банків почали конвертувати свої доларові кредити у гривні. Якщо для імпортера ситуація з переходом у гривні є вимушеною, то для експортера у разі зростання курсу долара все одно вигідніше конвертуватися у гривні навіть за значно вищою кредитною ставкою в національній валюті. Спокійніше платити дешевою нацвалютою відносно долара, а на додаток ще, можливо, й заробити на курсовій різниці, оскільки валюта надходить із-за кордону.

Саме через високі ризики брати валюту під час кризи ніхто не хоче, навіть за значно нижчими ставками, ніж у гривнях. Минула криза показала, чим це може обернутися.

Крім того, через високу залежність від імпорту банки намагаються мінімізувати свої ризики, зменшуючи кредитні портфелі в валюті. Очікувано, що частину валютних кредитів банки конвертували у гривні, про що може свідчити зменшення валютного кредитного портфеля. Наприклад, з початку карантину валютний кредитний портфель банку «Південний» зменшився на 5%, а в системі загалом до кінця II кварталу очікуємо зниження більше ніж на 10%.

Навіть за нормальних економічних умов велика частка валютного портфеля — це ризик неповернення. Потрібно постійно думати, як його знизити, бо завтра можуть відбутися валютні коливання, які в свою чергу призведуть до реструктуризації. Нормальним рівнем частки валютного кредитного портфеля в загальному кредитному портфелі нашого банку за теперішніх умов можна вважати не більше 40%. Навіть Національний банк у процесі здійснення макропруденційної політики поставив за мету знизити удвічі частку валютних кредитів у загальній структурі кредитного портфеля країни. Зараз вона становить 50%.

Як банки далі кредитуватимуть

Звичайно, кількість кредитних програм зменшилася, але кредитування як таке нікуди не зникне. Сьогодні можна спостерігати ускладнений доступ до кредитних ресурсів, оскільки деякі банки вже поставили кредитування на паузу. Банкам, як і бізнесу, потрібен час, щоб адаптуватися до нових реалій — переглянути свої ризик-апетити відносно зовнішніх факторів (фондові ринки, біржі), які впливають на бізнес у країні, та посилити підходи ризик-аналізу. Україна залежить від комодітіс та експорту агропродукції, які у свою чергу залежать від падіння цін на нафту. Тому банки змушені посилювати вимоги до позичальника та виставляти вищий прайсинг щодо кредитування.

Сьогодні, навіть незважаючи на девальвацію в 20%, спостерігається суттєвий попит бізнесу на кредити у гривнях

Відбувається відмова банків від бланкового кредитування — тобто від кредитування без застави та кредитування під «м'яку» заставу. Такі продукти наразі неактуальні, оскільки банки хочуть «твердого» забезпечення кредиту у вигляді нерухомості, транспорту та обладнання. Але кредитувати потрібно, тому більшої популярності набули документарні інструменти фінансування у вигляді гарантій з мінімальним ризиком для банку.

Попри непередбачувані обставини, частина банків не припинили кредитувати бізнес у межах підписаних договорів та продовжують укладати нові угоди Наприклад, з початку карантину приріст кредитного портфеля банку «Південний» склав 15,1%, або 1,3 млрд грн. Це відбулось завдяки активній роботі банків протягом минулих шести місяців і частковій конвертації валютного портфеля та попиту на гривню. Загалом у системі приріст кредитних портфелів банків у березні склав 8%.

Інші банки через високу ризикованість здійснювати активні операції змінили свій фокус та зосередилися на транзакційному бізнесі: РКО, купівля валюти, проведення платежів тощо.

Очікується, що через підвищений попит і зменшення ліквідності банківської системи у гривнях відбудеться зростання кредитних ставок у національній валюті, але про це ще рано говорити. Як і про зростання долі непрацюючих кредитів у портфелях банків. Сьогодні їхня частка майже невідчутна, але вони з’являтимуться. У першу чергу це відчують банки, які активно кредитували фізичних осіб. Для юридичних осіб критичними стануть сфери, пов’язані з металургією, будівництвом, енергетикою, обслуговуванням. Багато буде залежати від того, за яким сценарієм рухатиметься економіка.

Кредитні канікули для бізнесу

Канікули передбачені для тих, хто постраждав у зв’язку з введенням карантину. І це в більшій мірі фізичні особи. Частина банків уже запровадили кредитні канікули, але вони стосуються лише сегмента роздрібного кредитування (фізичні особи). Проте, попри заяви уряду про те, що банки зобов’язані не припиняти кредитування, існують сумніви, що більшість банків готові на надання своїм позичальникам канікул. Для банків, які не мають великого кредитного портфеля фізичних осіб, запроваджувати подібні заходи немає сенсу. Все ж таки у цей непростий час банки пропонують бізнесу індивідуальні умови продовження термінів платежів і пошук компромісів. Але для бізнесу кредитні канікули не діятимуть автоматично, все одно треба звертатись до банку. Кожний випадок розглядатиметься індивідуально. Канікули — це лише відстрочка, а не скасування зобов’язань за кредитом. У будь-якому разі позики обов’язково треба буде повертати.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X