Український бізнес не має ресурсів для інвестування. Чи слід розраховувати на банки?

20 березня 2021, 16:40

Криза 2020 року в Україні стала насамперед кризою інвестицій

Кризове падіння інвестицій протягом 2020 року в Україні було значно глибшим, ніж у країнах ЄС. Однак, український центробанк не може підтримати кредитування політикою кількісного пом’якшення, як розвинені країни, оскільки проблема не в нестачі ліквідності, а у невеликій кількості якісних позичальників. Розглядаємо, які сектори є найбільш привабливими для українських банків, незважаючи на пандемію.

Відео дня

У 2020 році падіння інвестицій в Україні було вражаючим як в історичній перспективі, так і у міжнародному порівнянні. Даних за повний рік ще немає, але за перші три квартали інвестиційний попит (під ним маємо на увазі «валове нагромадження основного капіталу») впав на 23% порівняно з першими трьома кварталами 2019 року. Скорочення капіталовкладень знижує потенціал для розвитку економіки в майбутньому.

Падіння інвестицій в Україні було значно вищим, ніж у сусідніх країнах, та зокрема в країнах ЄС (рис. 1). Це означає зниження і без того низької конкурентоздатності вітчизняної економіки (водночас споживання та експорт в Україні скоротилися значно менше, ніж у країнах ЄС).

Частка інвестицій у ВВП за перші три квартали 2020 року становила 12,6% (у відповідному періоді 2019 року — 16,2%). Для порівняння, у країнах ЄС така частка становить близько 22%. Отже, криза 2020 року для України стала насамперед кризою інвестицій.

Інвестиції в Україні скоротилися насамперед у приватному секторі. Державні інвестиції були на високому рівні, зокрема, через збільшення видатків на оновлення інфраструктури. Близько 90 млрд грн, що становить майже 2% ВВП, було витрачено лише на дорожнє будівництво, оскільки уряд вирішив застосувати «кейнсіанський» рецепт виходу з кризи — тобто підвищення державних видатків. Інвестиції в інфраструктуру, безумовно, сприяють майбутньому економічному розвитку, але мультиплікатор активності в будівельній галузі доволі невисокий (наприклад, Національний банк оцінив його на рівні 0.96).

Чому в розвинених економіках інвестиції впали менше, ніж в Україні? Яку роль зіграло кредитування?

Коронакриза майже не вплинула на частку інвестицій у ВВП в більшості європейських економік. Статистичним поясненням є випереджаюче падіння споживання населення у цих країнах. Інший фактор — кількісне пом’якшення та фіскальні стимули. Це як прямі субсидії підприємствам та домогосподарствам, так і непрямі — викуп акцій чи облігацій підприємств на ринку центральними банками. Ці заходи підтримали вартість фірм та забезпечили їхню операційну та інвестиційну активність.

Втім, для розвинених економік покращення балансів компаній завдяки кількісному пом’якшенню не було самоціллю. «Здорові» баланси допомагали нівелювати кризові ризики та зберегти темпи кредитування. Кредитування традиційно грає значну роль в інвестиційних процесах розвинених країн. При цьому в структурі кредитів переважають довгострокові позики. Наприклад, в Австрії та Франції кредити корпораціям з терміном понад 5 років становлять 33−36% ВВП та 63−64% в сукупному обсязі кредитів. Цьому сприяють низькі (реальні) кредитні ставки.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Безумовне порівняння ситуації в розвинених країнах та Україні є дещо наївним, оскільки надто сильно відрізняються структурні умови цих країн. Та все ж в Україні 51% кредитів корпораціям мають тривалість до 1 року (метою такого кредитування переважно є вирішення поточних потреб підприємств), а частка довгострокових (інвестиційних) кредитів з терміном понад 5 років є нижчою за 3% ВВП (рис. 2 та 3).

На відміну від країн ЄС, в Україні головним джерелом фінансування інвестицій є власні кошти підприємств (близько 70%). Висока залежність від прибутку дозволяє легко зрозуміти причини падіння інвестицій в 2020 році — падіння прибутку або й збитковість позбавляють можливості інвестувати. Тобто інвестиційна криза в Україні викликана не лише песимістичними очікуваннями та скороченням заощаджень, а й відсутністю коштів для інвестицій. У 2019 році лише 7,5% інвестицій були забезпечені позиками.

Кого та за скільки кредитують банки в Україні?

Для відповіді на це питання ми розглядаємо дані НБУ про нові кредити, надані нефінансовим корпораціям. Ми порівнюємо обсяги виданих кредитів (рис. 3) та ставки за ними (рис. 4) за 2020 та 2019 роки.

Торгівля залишається головним позичальником — торговельні підприємства у 2020 році отримали 65% нововиданих кредитів порівняно з 62% у 2019 році. Обсяг виданих торгівлі кредитів виріс на 112 млрд грн (8%). Зниження ставок для сектору торгівлі з 14% до 9% річних відображає його відносну стійкість до кризи. Справді, роздрібний товарообіг у 2020 році виріс на 8.4%, оптовий — на 2.9%.

Наступним за абсолютним приростом кредитування став напрям кур'єрської діяльності: кредити для підприємств транспорту, поштової та кур'єрської діяльності у 2020 році виросли на 82 млрд грн порівняно з минулим роком. У відносному вимірі зростання становило 56%. Нарешті, на 44 млрд грн (46%) виросло кредитування сільського господарства. Тут значно допомогла програма 5−7−9. Агропідприємства були її головними бенефіціарами та в рамках програми отримали можливість рефінансувати попередні кредити під 0%. Рефінансування попередніх кредитів становило 62% із виданих за 2020 рік за програмою 17.4 млрд грн.

Порівняно невеликим було кредитування добувної промисловості (23 млрд грн у 2020), однак його обсяги зростали високими темпами (93% за рік). Натомість обсяги фінансування переробної промисловості скоротилися на 42%, до 257 млрд грн.

Кредитування готельної та ресторанної діяльності, сектору дозвілля, спорту та інших послуг у 2020 році значно знизилося насамперед через вразливість цих секторів до епідеміологічних обмежень.

Одним із чинників різних процентних ставок для різних секторів є рентабельність галузі (рис. 5). Прибутковіші напрями отримують кредити за нижчими ставками.

Як зрушити з місця інвестиційне кредитування: що монетарна політика може, а що їй не під силу?

У березні 2020 року Національний банк України запровадив довгострокове рефінансування (на період до 5 років). Такий механізм мав надати підтримку банківському кредитуванню, підсиливши ефект інших заходів, таких як зниження облікової ставки до 6% річних та запровадження стимулюючих нормативів резервування. Ці зміни надали певного поштовху кредитуванню нефінансових корпорацій терміном понад рік.

Ризиковість та непрозорість бізнесу є не лише перепоною для нетрадиційних монетарних інструментів, а й обмежує ефективність подальшого зниження облікової ставки. Як видно з рис. 4, кредитні ставки для багатьох галузей у 2019 році були нижчими за облікову ставку НБУ, а в 2020 році дуже близькі до облікової ставки.

Тому для подальшого здешевлення кредитування лише монетарного пом’якшення недостатньо. Потрібно впроваджувати заходи, які знизять іншу складову ставки — кредитний ризик. Це насамперед заходи, спрямовані на покращення якості інституцій в Україні — побудова ефективної судової системи для ефективного захисту прав власності. А також зниження політичного втручання у бізнес та корупції.

Стаття надана VoxUkraine

Показати ще новини
Радіо NV
X