Глобальна «коронакриза», або скільки коштуватиме новий антивірус
Наслідки коронавірусу — чи витримає світова економіка тиск, і який масштаб лиха для України?
Нас уже досить давно привчили до того, що в умовах нової реальності події глобального масштабу змінюються з невловимою швидкістю. Лише кілька тижнів тому весь світ укотре балансував над прірвою третьої світової війни, ратував за довгоочікуваний перший пакет врегулювання торговельних відносин між США і Китаєм, спостерігав за «угодою століття» в питаннях одвічного протистояння Ізраїлю й Палестини і… раптово всі перші шпальти газет і випуски новин заговорили про нову глобальну загрозу, яка прийшла з одинадцятимільйонного китайського міста Ухань.
Вмить страшне слово «коронавірус» (2019-nCov) стало чи не головною темою для розмов не тільки в світі, але й на кухнях українців, які на час навіть забули про насущні проблеми: високу комуналку й низькі пенсії, епідемії грипу і кору, і навіть відволіклися від одіозних телеграм -каналів і ток-шоу, які змагаються в продукуванні обсягів полярно спрямованих потоків бруду.
На жаль, ми маємо зізнатися собі, що зіткнулися з новою епідемією, здатної перерости в пандемію. І вже навіть не так важливо, що стало її причиною — цинічні економічні інтереси, теорія змови або мутація вірусів, викликана глобальним потеплінням. Набагато важливіше оцінити довгострокові економічні наслідки цього явища.
То все-таки, що страшніше — епідемія сама собою чи її наслідки для світової економіки?
За даними, наданими ВООЗ (Всесвітня Організація Охорони Здоров’я) і ВЕФ (Всесвітній Економічний Форум), кількість гострих інфекційних хвороб подвоїлася за останні 50 років і становить понад 200 подібних явищ на рік. Ця тенденція пояснюється кількома факторами: глобалізація і геополітичні конфлікти призвели до неконтрольованих масових переміщень людей та їхньої постійної транскордонної взаємодії, а ефект урбанізації сприяв суттєвому перенаселення міст.