Погляд з Китаю: Як місцевий бізнес виживає у час епідемії коронавірусу
Поки експерти аналізують глобальні наслідки, пропоную зосередитись на впливі вірусу на китайську економіку з погляду звичайного бізнесу: імпортерів, експортерів та виробників
2020 рік почався з потужного всебічного випробування світової економіки епідемією нового коронавірусу.
Поки експерти аналізують глобальні наслідки, пропоную зосередитись на впливі вірусу на китайську економіку з погляду звичайного бізнесу: імпортерів, експортерів та виробників.
Перший тренд, який стосується всіх вищеозначених груп — різке гальмування. Попри позитивні тенденції в боротьбі з хворобою, китайські імпортери в більшості свідомо гальмують та поки не відвантажують готові замовлення, бо не впевнені в платоспроможності, ризиках зіпсування товару при можливому простої в портах, подорожчання продукту внаслідок можливого подальшого падіння курсу юаня, і, як крапки над «ї», зниженого попиту та заморожування коштів.
Окремим болючим питанням перед урядом Китаю стоїть експорт. Міністерство економіки воює з міністерством охорони здоров’я: безпека населення проти економічної стабільності, обидва блоки мають резонні доводи. Страждають, як завжди, приватні виробники та експортери, які складають кістяк експортної економіки. На них уряд, як завжди, переклав низку складних завдань з забезпечення безпеки праці.
Формуляр дозволу на відновлення виробництва двотижневої давнини ілюструє, що для щастя працювати треба зібрати дозволи до десятка перевіряючих органів. Але це лише печатки, які, згодом, в Китаї часто отримуються через загадкові для іноземців, але дуже знайомі для китайців «гуаньсі» — зв’язки.
Перш за все, потрібна робоча сила. Робоча сила, яка в Китаї в більшості своїй складається з мігрантів. Які, в свою чергу, цього року не дуже поспішають повертатись після подовженої новорічної відпустки. І страх перед вірусом не на першому місці в низці причин такої затримки. Для забезпечення безпеки населення, на пересування між містами накладені підвищені умови контролю: зменшені кількість потягів та літаків, введені додаткові засоби безпеки на в'їздах та виїздах з міжміських автобанів. Коли всі перепони подолані, залишається надати роботодавцю медичні довідки про стан здоров’я.
Більше пощастило тим виробництвам, які використовують місцевих працівників. Але, навіть при наявності цих двох важливих факторів, до обов’язків виробників додалась підтримка підвищеного стану безпеки праці. При виявленні інфікованого працівника фабрика негайно закривається на 14 днів (термін може бути подовжений через оновлені дані про інкубаційний період 28 днів). Власник повинен забезпечити окремий гуртожиток для ізоляції всіх працівників на карантин, а також сплачувати повну заробітну плату всім співробітникам до відновлення дозволу на виробництво. На практиці, станом на початок тижня відкрилась половина виробництв, але всі вони страждають через нестачу працівників і попереджують про затримку готовності товару згідно вже розміщених замовлень.
Далі слід взяти до уваги, що гальмують всі етапи: ланцюги поставок сировини та складових частин, безпосередньо виробництво, а за ним і наземна логістика. Наразі поки важко знайти контейнеровози для доставки замовлень в порти.
З іншого боку, гальмують нові замовлення. Кантонський ярмарок під знаком великого питання, і, за непідтвердженим даними, шанси, що виставка відбудеться, невеликі. Тобто, всі виробники як мінімум не зможуть презентувати новинки. Мова не йде про залучення нових клієнтів. І мова не йде про лояльність старих клієнтів, які через загальну невизначеність швидко шукають заміну Китаю.
Китайські ж виробники гостро потребують нових замовлень та одночасно не можуть гарантувати їх своєчасного виконання. Більшість повідомляють про збільшення терміну виробництва з 30 та 60 днів мінімум до 3 місяців, а це квартал року. Листи з привітаннями та офертами надходять занадто часто, щоб до кінця повірити у відвертість їх змісту.
Гальмують всі, і навіть попри позитивні тенденції в боротьбі з вірусом в самому Китаї, гальмівний шлях ще не пройдено. Учасники економічних процесів знаходяться в постійному напруженому моніторингу ситуації: уряд — глобальних, власники виробництв — на місцях. І з цього складається другий тренд: невизначеність, яка розповсюджується за межі Китаю на весь світ. Відомо тільки одне: уханьська епідемія принесе багато поступових змін.
Невизначеність завжди відкриває «вікно можливостей», але попри всі заяви нашого уряду, Україна виявилась не готовою скористатись ним — для швидкого розвитку конкурентоспроможного виробництва не вистачає багато економічних складових, особливо недоречним для експорту є зміцнення гривні.
Тому, поміркувавши, навіть невеликі шанувальники Китаю будуть продовжувати ставити на Китай, який, на відміну від інших країн, вже пройшов зламний момент епідемії. Особисто моя позиція — Keep calm and place your orders to China. Перемагає той, хто не метушиться.
