Бізнес хоче допомогти лікарням. Що заважає?

18 травня 2020, 17:41
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Благодійні фонди та бюрократія: як приватний сектор намагається допомогти під час коронавірусу, з чим стикається і як розв’язує проблеми

Пандемія COVID-19 застала українську систему охорони здоров’я дуже непідготовленою, як і решту інших країн світу. За останніми даними World Health Organization, в усьому світі налічується 4 529 027 підтверджених випадків захворювань на COVID-19. Зміна державного вектора розвитку медичної галузі та кадрові перестановки в МОЗ не могли додати стабільності перед обличчям неочікуваної коронавірусної кризи. Лікарням не вистачає фінансування для закупівель тестів ПЛР, засобів індивідуального захисту (ЗІЗів), портативних рентгенів та апаратів ШВЛ. Покращити ситуацію може своєчасне втручання приватного сектору. Та чи легко сьогодні бізнесу бути соціально-відповідальним?

Відео дня

Як виявилося, навіть за бажання та можливості допомогти медичним працівникам різні компанії зіштовхуються з низкою проблем, і ми не є виключенням. Бізнесу банально бракує інформації щодо нагальних потреб медичних установ. Звідки брати прозорі відомості про постачальників? Як ми можемо бути певні, що саме цій лікарні найбільш потрібні апарати ШВЛ? Врешті-решт, основна функція компанії-донора — акумулювати кошти, а не достеменно встановлювати, де допомога потрібна найбільше.

Ми зіштовхнулася зі значним дефіцитом на ринку медичного обладнання. Так, станом на 18 травня за даними Кабміну, на національному рівні медичні установи в середньому забезпечені обладнанням на 81%, персоналом на 83%, засобами індивідуального захисту — лише на 70%. Найбільш забезпечені області — Івано-Франківська (на 95%), Одеська (на 94%) та Полтавська (на 91%). Кіровоградська та Київська області забезпечені найменше — 62% та 66%. Сьогодні постачальники ЗІЗів та обладнання куди охочіше співпрацюють із профільними благодійними організаціями, які акумулюють запити від різних компаній і закуповують все одразу великими партіями. Ринок не дуже довіряє своїм учасникам — це природна складова кризи.

Якщо компанії захочуть напряму віддати ЗІЗи або ж обладнання медичним установам, вони заплатять 20%ПДВ з такої поставки

Додатковим викликом для бізнесу, що намагається замовити обладнання самостійно, є наявність бюрократичної машини. Ми не можемо бути певні, що лікарня, якій передають обладнання напряму, буде дійсно його використовувати. Ніхто не застрахований від різних ситуацій: іноді установа не має належного місця для зберігання, іноді персонал не знає, як ним користуватися. Іноді в тих засобах, які бізнес передає особисто, просто немає потреби.

Подібні фактори непевності перетворюють соціальну корпоративну відповідальність в Україні на не надто приємну справу. То як залишатися соціально-відповідальним, коли певні обставини зв’язують тобі руки?

У нашому випадку, нам на допомогу прийшов благодійний фонд «Пацієнти України». Це некомерційна організація, яка розуміє, що представники українського та міжнародного бізнесу не мають можливості детально аналізувати потреби лікарень. Фонд має штат аналітиків, самостійно збирає та аналізує всю інформацію, спираючись на первинні дані МОЗу та на відкриті дані Кабміну.

До того ж, як виявилося, благодійний фонд може акумулювати кошти декількох компаній та здійснювати великі оптові закупівлі «одним чеком». Це значно прискорює процес: якщо одна компанія із замовленням у 500 респіраторів опиниться в кінці листа очікування, то благодійна організація із запитом у 15 тис. тих самих респіраторів буде однією з перших у черзі. Все це робить благодійні некомерційні структури цінним союзником у боротьбі з пандемією COVID-19. Фізичні особи мають можливість долучитися до благодійності звичайною системою донату.

Компаніям варто зважати й на систему оподаткування. Перерахування допомоги або безоплатне надання товарів для боротьби з коронавірусом неприбутковим організаціям, МОЗ, лікарням не тягне за собою збільшення фінрезультату. Якщо компанія робить матеріальний внесок на рахунок благодійної організації, яка зареєстрована належним чином і внесена до реєстру неприбуткових організацій, то вона може віднести цей внесок собі у витрати в межах 4% від неоподатковуваного прибутку за минулий рік. Тобто ПДВ не сплачується. На жаль, безкоштовна передача товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) прирівнюється до операції поставки. Тому, якщо компанії захочуть напряму віддати ЗІЗи або ж обладнання медичним установам, вони заплатять 20%ПДВ з такої поставки.

Бізнесу банально бракує інформації щодо нагальних потреб медичних установ

Українське законодавство щодо взаємовідносин між українськими компаніями та благодійними установами дозволяє здійснювати закупівлі доволі просто. Спочатку компанія звертається до фонду з благочинним наміром. Разом вони документують такий запит: фонд надсилає бізнесу офіційний лист із проханням виділити кошти з конкретною метою, а той вже переказує кошти. У разі співпраці з міжнародними організаціями процес повторюється, однак компанія разом із пожертвою має надати благодійному фонду лист-підтвердження. А в разі надання фінансової допомоги від 5 тис. доларів — підписати з фондом повноцінну угоду пожертви грошових коштів.

Після того, як організація та фонд підписують угоду, а на рахунок благодійної організації переказують кошти, починається процес закупівлі необхідного обладнання для українських лікарень.

Ми радимо обирати посередника за декількома факторами: прозорість закупівель, відкритий фінансовий аудит діяльності фонду, його попередня діяльність, а також час, який фонд вже знаходиться на ринку. Усвідомлюючи мету, імплементуючи європейський досвід та кооперуючись із надійними партнерами, маємо надію, що медичні працівники матимуть більше шансів залишитися здоровими.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X