Яке майбутнє в української ГТС

0 коментувати
Газпром і Росія в цілому реалізує політику мінімізації стосунків з Україною. Транзит газу, який є одним з ключових етапів партнерства України та Росії, зараз знаходиться на межі

Таким чином, існує два варіанти: або Україна залишається найбільшим транзитером російського газу та збереже принаймні нинішній обсяг у 60-80 млрд куб. м. в рік, або втратить цю роль, у зв'язку з діями Росії.

РФ вже досить успішно вдається відновити переговори по Північному потоку-2. Відновилися дискусії щодо реалізації Південного і Турецького потоку. Останній може бути поділений на два сектори: один газопровід буде направлений до Туреччини, а звідти ще одна гілка на Болгарію.

Але поки це питання залишається дискусійним. Європейська комісія ще не визначила свою позицію з цього питання і, швидше за все, буде це робити довго.

У разі реалізації Північного потоку-2, і хоча б однієї гілки Південного потоку Україна втратить як мінімум 30-40 млрд куб. м. транзиту в рік.

Два роки тому була досягнута перша точка дна транзиту газу через Україну – це 60 млрд куб. м. Зараз ситуація трохи вирівнюється. Це викликано декількома факторами. Коли у другому і третьому кварталі ціна на газ опускається, Європейський Союз починає накопичувати його в своїх підземних сховищах. Крім того, на зростання обсягів транзиту ремонтні роботи на Північному потоці. Заплановані такі роботи на газопроводі Ямал-Європа, що проходить через Білорусь і Польщу. Відповідно, Україна поки що залишається єдиним каналом постачання газу в Європу. Але все це тимчасові явища.

З іншого боку, транзит у 60-80 млрд куб. м. – це не так багато. Українська ГТС здатна забезпечити прокачування від 100 млрд куб. м. На жаль, це неможливо. Газпром, який викупив білоруську ГТС, повністю завантажує цей напрямок, як і Північний потік. І якщо раніше Чехія отримувала 10 млрд куб. м. газу транзитом через Україну, то за останні два роки не було транспортовано туди ні куба через українську ГТС.

Не дуже оптимістичною виглядає і ситуація зі створенням консорціуму на базі Укртрансгазу. Ця компанія залишається під впливом олігархічних і фінансово-економічних груп. Але, коли в 2019 року закінчиться дія договору про транзит між Україною і Росією, виникне питання, хто ж буде оператором поставок газу через українську ГТС.

Газпром очікує, що оператором стане європейський партнер. Тоді новий договір вже буде підписаний між Газпромом і умовним європейським партнером, а Україна фактично не буде займатися транзитом, а залишиться власником 51% акцій української ГТС. Але і прибуток в цьому випадку зменшується у 2 рази.

До того ж, нас просто виштовхують з переговорного процесу, як суб'єкта газових відносин. Тобто ми навіть не зможемо вплинути на зниження транзиту, коли замість 60-70 млрд куб. м. буде транспортуватися, наприклад, 30 млрд куб. м.

У нинішній політичній та економічній ситуації, у нас, на жаль, немає вибору. І доведеться змиритися з тим, що європейський партнер буде вирішувати за нас те, що буде відбуватися з українською ГТС та підземними сховищами.

Ми у 2020 році. Як зміниться Україна?

Цього четверга, 15 листопада, відбудеться фінальна лекція НВ з циклу "Україна 2020. Що чекає країну"

Що можемо зробити ми, щоб Україна нарешті стала успішною країною?

Прийти на лекцію
Ukraine-2020

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: