Ми не готові до повної лібералізації

0 коментувати
На тлі легалізації валютних рахунків за кордоном, НБУ вимушено запроваджує санкції щодо 5 банків з державним російським капіталом

Над банківським ринком України знову нависли хмари невизначеності, а значить, надії бізнесу на повну валютну лібералізацію в найближчому майбутньому знову під питанням. Але, можливо, це не так вже і погано. Повне скасування обмежень не піде нам на користь, бо до кардинальних змін правил гри українська економіка ще не готова.

У розпал кризи Національний банк був змушений вжити додаткових заходів, щоб зупинити девальвацію гривні та виведення капіталу з України. Тоді багато рішень приймалися поспіхом і тому не стали тим ефективним та дієвим механізмом, на які розраховував регулятор. Загалом антикризові обмеження стабілізували ситуацію на грошово-кредитному і валютних ринках. Однак тимчасові обмеження, багато з яких діють досі, відтік грошей повністю не перекрили. Капітал з деяким скрипом, але все-таки продовжує йти з країни, бо українські заповзятливі бізнесмени знаходять способи проводити розрахунки з іноземними партнерами, не заводячи гроші в Україну.

Національний банк усвідомлює, що нинішнє регулювання занадто складне і забюрократизоване, тому частково знімає деякі з обмежень. Наприклад, у кінці лютого регулятор фактично дозволив українцям використовувати валютні рахунки за кордоном. А саме, зняв обмеження на здійснення інвестицій і розміщення коштів на банківських рахунках за межами України. Раніше для цих операцій потрібно було мати індивідуальні валютні ліцензії. До легалізації українські підприємці працювали з закордонними рахунками через «треті» компанії, тобто в обхід вимог українського валютного законодавства.

Обмеження зняті, щоправда, з деякими застереженнями. Без ліцензій на зарубіжних рахунках можна розміщувати тільки кошти, отримані за межами України в якості заробітної плати, стипендії, дивідендів тощо. Також тепер можна інвестувати за кордоном кошти з іноземним джерелом походження. Наприклад, провадитти торгівлю фінансовими інструментами на іноземних біржах.

Що стосується переказу коштів з України з метою інвестування або розміщення на іноземних рахунках, то для цього, як і раніше, потрібні індивідуальні ліцензії НБУ. Більш того, чинними залишаються і часові обмеження, згідно з яким купувати і перераховувати валюту за кордон фізичній особі заборонено на підставі індивідуальних ліцензій. Тобто фактично ліцензія є, а ось перерахувати кошти не можна.

Це вже не перший крок НБУ на шляху до лібералізації для фізичних осіб. У 2015 році регулятор дозволив отримувати ліцензію пост-фактум особам, які проживали якийсь час за кордоном і повернулися в Україну. По суті, Нацбанк пішов шляхом легалізації операцій, які неможливо контролювати, щоб полегшити залучення цих грошей в офіційну економіку.

Велика частина банкірів вважають, що обмеження пора скасовувати повністю і якнайшвидше. Аргументація на користь цієї тези проста: лібералізація сама по собі представляє позитивне явище, оскільки дозволяє контролювати грошові потоки, утримувати курс гривні та спрямовувати зекономлені кошти в ту сферу, яка найбільше їх потребує. Тим самим лібералізація прямо і побічно сприяє зростанню економіки.

Погоджуся, що будь-які обмеження перешкоджають економічній активності. Чим більше зарегульована економіка, тим менше шансів на свободу інвестицій і фінансів. Особливо, якщо суворе регулювання працює вибірково. Але відсутність обмежень дає позитивний ефект тільки в здоровій економічній системі. Тому що вільній економіці вони просто ні до чого. Роль держави у такій економіці зводиться до необхідного мінімуму – запобігати шахрайству, боротися з корупцією, підтримувати податкову систему, захищати право власності.

Щоб зрозуміти рівень економічної свободи України, можна подивитися на результати рейтингу Американського дослідницького центру Heritage Foundation («Фонд спадщини») та газети Wall Street Journal, які щорічно вивчають рівень економіки 170 країн світу. За підсумками 2016 року Україна посіла 162 місце в групі «Країни з невільною економікою». За останні 6 років цей показник, на жаль, залишився практично незмінним. Для порівняння: у цій групі трохи кращий результат у Білорусі (157 місце) і гірший в Узбекистану (166).

На тлі таких показників, повна відмова від обмежень, на мій погляд, для України крок несвоєчасний і навіть згубний для нашої економіки і фінансової системи. Перед лібералізацією необхідно домогтися стійкої макроекономічної стабілізації за рахунок реформ, зниження інфляції, збільшення міжнародних резервів та оздоровлення банківської системи. Одночасно з цим треба дбати про привабливий бізнес-клімат. При цьому інвестиційна привабливість залежить більшою мірою від роботи уряду, парламенту, судової і правоохоронної систем, а не від НБУ.

Думаю, що скасовувати обмеження потрібно поступово і дуже обережно, бо будь-які необережні кроки можуть дати кардинально протилежний ефект. Досвід інших країн показує, що скасування обмежень може стати злим жартом для економіки, яка ще не готова до нових правил гри. Так, наприклад, у 1977 році Ізраїль спробував провести лібералізацію. Внаслідок чого почався відтік капіталу і девальвація, зросла інфляція. Такими були наслідки раннього скасування обмежень. Через два роки уряд відмовився від обраного курсу, і повернувся до лібералізації тільки через 10 років. При цьому програма поступового скасування обмежень була розтягнута на 18 років.

Україна може піти шляхом часткової лібералізації, що принесе набагато більше користі банківсько-фінансовому сектору та економіці взагалі. Наприклад, можна продовжити ослаблення обмежень на покупку валюти на готівковому ринку і на зняття коштів з валютних рахунків фізичних осіб.

Далі можна зайнятися ослабленням обмежень на рух капіталу в інвестиційній сфері. Це стане своєрідним позитивним сигналом інвесторам, які виявляють інтерес до приватизації державних підприємств.

Паралельно з цим можна зайнятися трансформацією валютного регулювання. Відмовитися від Декрету 1993 року, який зараз регулює діяльність валютного ринку, замінивши його на більш ліберальний документ. Розробити спрощений і максимально прозорий новий валютний закон, в якому будуть чітко розподілені повноваження центральних органів влади. Можливо, проект закону «Про іноземну валюту» ми побачимо вже на початку цього літа.

Погано, що обмеження існують, але їх у будь-якому разі скасують. У перспективі 5-7 років Україна поступово повинна прийти до повного скасування обмежень. Якщо наша країна хоче бути частиною світової економіки, такий хід подій неминучий. Особливо з огляду на те, що Україна взяла на себе такі зобов'язання в Угоді про асоціацію з ЄС.


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: