Що робити з поштовою контрабандою

26 червня 2019, 10:30

Одна з проблем, яку треба буде вирішити новій митній службі

Державна фіскальна служба, перебуваючи в стані ліквідації, анонсувала широкомасштабні заходи, спрямовані на протидію незаконному переміщенню товарів. Аналізуючи яскраві слайди операції «Бастіон», бачимо, що розробники не забули навіть про необхідність протидії подрібненню товарних партій за допомогою так званих піджаків та про схему, яка лежить на поверхні і яку ДФС старанно плекала весь період свого існування — пошта.

Відео дня

Мова зараз іде не про легальні посилки, які отримують громадяни, а про, по суті, контрабанду товарів під виглядом посилок. Слід одразу зазначити, що ніякі автоматизовані системи аналізу ризиків не дотягнуться до цієї схеми, адже вона існує внаслідок архаїчного подання митниці паперових реєстрів.

Останні зміни в нормативно-правовому регулюванні міжнародних посилок відбулися наприкінці минулого року, коли було скасовано норму про «три посилки». Натомість з 1 липня 2019 року запроваджується зниження ліміту ввезення без оподаткування посилок зі 150 до 100 євро, а з 2021 року впроваджується подання електронних реєстрів поштовими операторами та експрес перевізниками, а також покладання на них функцій податкових агентів.

Одразу ж необхідно застережити, що зниження ліміту зі 150 до 100 євро не матиме суттєвого впливу на подолання схем ухилення від оподаткування (заниження вартості посилок, подрібнення комерційних партій, підміна документів та ін.). «Поштові контрабандисти» з легкістю зможуть обходити і цей ліміт, який скоріш за все стане підніжкою для законослухняних громадян.

Таким чином, до 2021 року кардинальних змін у регулюванні міжнародних посилок не планується — вирішення проблем «поштового імпорту» законсервовано. І тут найцікавіше.

Як отримати статус міжнародного поштового оператора

Спочатку необхідно, щоб Міністерство інфраструктури за погодженням з фіскальною службою визначило місце міжнародного поштового обміну. Потім підприємство надсилає повідомлення до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, з клопотанням про включення до реєстру поштових операторів.

Однак, порядок визначення та обладнання місць міжнародного поштового обміну втратив чинність ще на початку 2015 року. Таким чином, надання статусу міжнародного поштового оператора здійснюється поза межами правового регулювання, тобто в розумінні статті 19 Конституції — із перевищенням державними органами своїх повноважень.

Не менш важливим є те, що на даний час всі ММПО фактично знаходяться поза зоною контролю з боку державних органів. Зокрема, із втратою чинності Порядком на даний час відсутні будь-які підстави для скасування рішення про визначення ММПО у разі виявлення порушень законодавства з питань митної справи.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Саме в умовах такого «беззаконня» — в прямому і переносному смислі — дуже часто статус поштових операторів отримують компанії, які вже неодноразово ставали фігурантами гучних скандалів та розслідувань.

Характерною ознакою фіктивності таких «операторів» є, по-перше, відсутність експорту, а по-друге, відсутність відділень приймання-видачі посилок.

Яскравим і показовим прикладом було закриття справи щодо одного такого поштового оператора, який ввозив (і продовжує це робити) цілі товарні партії з Китаю під виглядом посилок з Німеччини.

Суд не побачив у цьому нічого протиправного — суддя закрила справу на підставі відсутності навіть події правопорушення. А внаслідок журналістських розслідувань на підприємстві щоразу виникає пожежа на складах з документами. Благо, електронні реєстри впровадять лише з 2021 року, ще встигнемо насолодитися не одним палким вогнищем паперових реєстрів та бухгалтерії. Не горять, як відомо лише рукописи, а паперові реєстрі дуже навіть.

Отже, маємо ситуацію, що в умовах масштабних зловживань з міжнародними посилками в Україні порядок надання статусу міжнародного поштового оператора та контроль за діяльністю ММПО не тільки не посилюється, а навпаки — фактично відсутній, що в умовах швидкозростаючої електронної комерції виглядає як значна загроза для країни, як безпекова так й економічна.

Неконтрольований e-commerce

За прогнозами ринок транскордонної B2C електронної комерції у 2020 році зросте до 1 трильйона доларів США та близько 1 мільярда людей по всьому світу здійснюватимуть транскордонні онлайн-покупки товарів. До 2022 року через транскордонну B2C електронну комерцію здійснюватиметься одна п’ята загального обсягу онлайн-роздрібних продажів.

При цьому, наявність у більшості країн лімітів неоподатковуваного імпорту товарів з кожним роком поглиблюють проблему використання каналів міжнародних посилок для цілей отримання комерційних вантажів без оподаткування.

Крім фінансових втрат для національних бюджетів у вигляді несплачених податків, неконтрольований з боку держави e-commerce несе загрозу безпеці і правопорядку, враховуючи значне зростання пересилання в міжнародних посилках наркотиків, психотропних речовин, зброї, контрафактних товарів, тютюнових виробів тощо.

Більше того, розвиток e-commerce став доволі складним викликом навіть для таких продвинутих митних адміністрацій, як Митно-прикордонна служба США. Підвищення безмитного ліміту до 800 доларів мало за мету спрощення торгівлі, натомість додало головного болю митникам, брокерам та імпортерам.

Наприклад, якщо вантаж експрес-перевізника не містить хоча б однієї посилки вартістю понад $800, переміщення через кордон здійснюється без подання попереднього маніфесту. Тому в умовах браку інформації про отримувача/імпортера питання щодо персоналізації відповідальності і безпеки постають для Сполучених Штатів надто гостро.

З урахуванням того, що ринок США є надто відкритим для імпорту з таких країн, як Китай (60% міжнародних посилок з Китаю), президент Сполучених Штатів вирішив надати асиметричну відповідь, заявивши про необхідність підвищення поштового тарифу для Китаю, який не переглядався з 1969 року.

16 лютого 2019 року на Мюнхенській конференції з питань безпеки Генеральний секретар Всесвітньої Митної Організації Куніо Мікурія назвав «електронну торгівлю» однією з трьох «гарячих точок» незаконної торгівлі.

Ситуація в Україні

Ситуація в Україні, де щорічне зростання «поштового імпорту» складає 30−40%, не є унікальною. Для нас характерні всі основні світові виклики, які умовно можна розділити на 3 групи:

1. Економічні: «поштова контрабанда» знищує легальний бізнес та спотворює конкуренцію на внутрішньому ринку, а надходження до державного бюджету зменшуються через зростаючі обсяги маніпулювання ціною товарів, подрібнення посилок, підміни інвойсів, заниження митної вартості товарів тощо.

2. Безпекові: поштові та експрес відправлення активно використовуються для пересилання заборонених предметів, які становлять небезпеку суспільству, життю, здоров’ю людей тощо.

3. Інституційні: продовжується тренд зростання міжнародних посилок при незмінності державного ресурсу для здійснення їх контролю та адміністрування, що в свою чергу потребує їх оптимізації, у тому числі враховуючи обмеженість ресурсів митних органів.

Слід відмітити, що у червні 2018 року одним із важливих документів, прийнятих Радою ВМО, стали Рамкові Стандарти щодо транскордонної електронної торгівлі (WCO Cross-Border E-Commerce Framework of Standards), метою яких є допомога членам ВМО у розробленні стратегічних та оперативних заходів для врегулювання транскордонного переміщення посилок.

Таким чином, міжнародною митною спільнотою не тільки визнано, що щорічно зростаючі обсяги міжнародних посилок є викликом для митниці з точки зору забезпечення митної безпеки та ефективного адміністрування митних платежів, але й проведено широкомасштабну дискусію та вироблено набір рекомендації для вирішення цих завдань.

З урахуванням цих рекомендацій та специфіки адміністрування міжнародних посилок в Україні вважаю оптимальним впровадження наступних кроків:

1. Розробка окремого програмно-інформаційного комплексу для ідентифікації отримувачів міжнародних посилок.

2. Посилення системи контролю за переміщенням міжнародних посилок від пункту пропуску на кордоні до ЦСС/ММПО шляхом впровадження:

— подання електронного документа контролю доставки;

— запровадження обов’язкового гарантування доставки;

- 100% пломбування транспортних засобів.

3. Посилення критеріїв для отримання статусу експрес-перевізника та поштового оператора, зокрема, встановлення для них обов’язків щодо:

— надання митниці попередньої інформації про посилки;

— автоматизації процесів накопичення даних.

4. Розроблення і затвердження Порядку визначення, обладнання та контролю за діяльністю місць міжнародного поштового обміну.

5. Проведення комплексних перевірок діючих експрес-перевізників щодо дотримання ними критеріїв (умов) їхнього статусу.

6. Впровадження веб-сервісів для декларування громадянами міжнародних посилок, впровадження легкої та зручної системи сплати податків.

Зволікання в Україні з реформами системи контролю та адміністрування міжнародних посилок є неприпустимим через той комплекс негативних наслідків, що несе незаконна транскордонна електронна торгівля, і чекати до 2021 року може виявитись надто небезпечно — в умовах стрімкого росту ринку е-commerce країна отримає масштабування безпекових та фінансових загроз.

Спеціально для НВ Бізнес

Більше поглядів — у розділі Експерти НВ Бізнес

Показати ще новини
Радіо NV
X