Що змінює скандальне рішення Конституційного Суду?

2 листопада 2020, 08:00

Пропоную розібратися із питаннями щодо відкритих даних в Україні та впливу резонансного рішення Конституційного Суду на основні державні процеси.

За поданням 47 народних депутатів України 27 жовтня 2020 року 11 суддів Конституційного Суду України винесли скандальне рішення у справі 124/2020(393/20). Низка положень Закону України «Про запобігання корупції» визнана ними як такі, що суперечать Конституції. Це вплинуло на роботу Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), яке одразу ж закрило доступ до електронних декларацій. Однак робота НАЗК і доступ до декларацій регламентуються не тільки цим законом, а й іншими нормативно-правовими актами. Про них у рішенні КСУ не йшлось, отже, вони досі є чинними та згідно з Конституцією обов’язковими для дотримання. Розберемось із нагальними питаннями, які випливають у зв’язку із цими змінами.

Відео дня

Чи стали декларації належати до інформації з обмеженим доступом?

Ні. Вони мають статус публічної інформації у формі відкритих даних. Про це йдеться у визначенні статті 101 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», не належать до інформації з обмеженим доступом, крім відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини першої статті 47 вказаного Закону. Ця норма залишається чинною, оскільки рішення КСУ не торкнулось прикінцевих положень закону «Про запобігання корупції». Зокрема, в частині викладення в новій редакції частини 6 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Крім того, з огляду на положення статей 5, 20 Закону України «Про інформацію», відомості, зазначені у відповідних деклараціях, є відкритою інформацією, оскільки жодним законом вони не віднесені до інформації з обмеженим доступом.

Чи можна використовувати інформацію з опублікованих раніше декларацій?

Так. Відповідно до статті 101 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація у формі відкритих даних (зокрема — дані Єдиного державного реєстру декларацій) є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення. Закон зворотної сили не має. Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, інформацію Єдиного державного реєстру декларацій в тому ж обсязі і в порядку, як і раніше. Чинні гарантії щодо зазначеної інформації з прийняттям зазначеного рішення Конституційного Суду України звужені не були.

Чи є порушенням те, що НАЗК не публікує декларації у відкритому доступі?

Так. Знову звертаємось до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Стаття 13 говорить про те, що Нацагентство є розпорядником інформації отриманих декларацій, і статті 101, 14 зобов’язують його:

  • надавати зазначену інформацію у формі відкритих даних на запит
  • оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному вебпорталі відкритих даних
  • оприлюднювати і регулярно оновлювати її на своєму вебсайті.

Окрім зазначеного закону обов’язки щодо оприлюднення і регулярного оновлення зазначеної інформації містить також Постанова Кабінету Міністрів України 835 від 21.10.2015. Оскільки Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, входить до затвердженого Переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, то Нацагентство як розпорядник зобов’язане публікувати інформацію на власному вебсайті та на єдиному державному вебпорталі відкритих даних.

Чи порушує НАЗК Конституцію, закривши доступ до декларацій?

Так. Нацагентство зобов’язане на підставі законодавства про доступ до публічної інформації оприлюднювати і оновлювати інформацію Єдиного державного реєстру декларацій в тому ж обсязі і в порядку, як і раніше. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тож невиконання норми Закону України «Про доступ до публічної інформації» фактично є порушенням тієї ж Конституції.

Яких повноважень позбавляється НАЗК?

Згідно з рішенням КСУ, вважаються неконституційними такі повноваження:

  • контроль і перевірка декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
  • видання нормативно-правових актів;
  • повноваження працівників Нацагентства (доступ до приміщень, інформації і документів, користування засобами зв’язку, отримання необхідних пояснень, проведення перевірок дотримання законодавства про запобігання корупції у відповідних органах, складання протоколів адмінправопорушень, пов’язаних з корупцією, звернення до суду і правоохоронних органів у випадках виявлення порушень);
  • оприлюднення декларацій, забезпечення відкритого доступу до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному вебсайті Нацагентства;
  • моніторинг способу життя суб'єктів декларування;
  • врегулювання конфлікту інтересів.

Чи стосуються зміни інших органів, пов’язаних із функціями Нацагентства?

Так. Зокрема, неконституційним тепер вважається обов’язок органів влади і місцевого самоврядування, інших юридичних і фізичних осіб надавати інформацію на запити Нацагентства. Нівелюються основні завдання уповноважених підрозділів та осіб з питань запобігання корупції у відповідних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління державного органу і державних цільових фондах.

Чи змінюється відповідальність за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення?

Так. У зв’язку з цим підвищиться рівень корупції. А він потенційно впливає на підвищення рівня злочинності в Україні в цілому та безпеку держави.

Чи підвищується ризик приховування коштів, здобутих злочинним шляхом?

Так, суттєво. Разом із позбавленням НАЗК (разом з його представниками та уповноваженими підрозділами й особами з питань запобігання корупції) основних повноважень у сфері запобігання корупції держава позбавляється механізмів контролю і моніторингу у цій сфері. Декриміналізація відповідальності за декларування недостовірної інформації підвищує ризик приховування коштів, здобутих злочинним шляхом.

Банківська і фінансова системи країни позбавляються механізмів перевірки ризиків клієнтів, пов’язаних із національними публічними діячами. Це сприятиме легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Як це впливає на демократію?

Блокування відкритої інформації Єдиного державного реєстру декларацій унеможливлює контроль влади з боку громадянського суспільства.

Як це впливає на міжнародні відносини?

Погіршує репутацію України та можливості її євроінтеграції і міжнародного партнерства в цілому. Низка міжнародних зобов’язань (отримання міжнародної фінансової допомоги, надання безвізового статусу із країнами ЄС тощо) поставлені під загрозу зриву.

Підкреслю: інформація з декларацій, опублікованих раніше на НАЗК, отримана YouControl законним чином і буде доступна в системі. Крім того, можна і далі аналізувати статки чиновників в безкоштовному каталозі декларацій. Наразі ми готуємо огляд зв’язків осіб, причетних до наслідків рішення КСУ.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X