Робота на голодний шлунок. Нерівні умови вбивають українську харчову промисловість

31 грудня 2021, 09:30

Україні потрібні справедливі правила у сфері торгівлі.

П’ять мільярдів доларів. Це сума, яку українські виробники могли б щороку вкладати у розвиток власного бізнесу. Бізнесу, що процвітає у рідній країні. Бізнесу, який би легально сплачував податки та створював сотні нових робочих місць тут, в Україні. Бізнесу, який упливав би на зростання вітчизняного ВВП і при цьому посідав би свою міцну нішу на європейському ринку. Такі виробники легко працювали б за європейськими правилами та забезпечували б українського споживача якісною продукцією за доступними цінами.

Відео дня

Ці гроші насправді є. Їх можна повернути в обіг виробників завдяки політичній волі. Достатньо лише на законодавчому рівні прийняти справедливі правила на ринку у сфері торгівлі. 5 млрд доларів — це сума, яка сьогодні, за нашими підрахунками, просто осідає в ритейлі. Це гроші, вимиті нелогічними нормами ведення бізнесу та неконкурентним станом на ринку торгівлі харчовими продуктами.

Наведу найпростіший приклад. Уже багато років ми виготовляємо якісну м’ясну продукцію. Зокрема, ковбасні вироби, товар, який постачаємо у роздрібні мережі. У середньому він має бути реалізований протягом 14 днів. Але є одне «але». Зворотній платіж за поставлений товар ми отримуємо за договором здебільшого після закінчення 120 днів. А іноді й 160-ти. Це майже пів року. Український виробник змушений чекати пів року, доки роздрібні мережі повернуть йому гроші за поставлений товар. Практично нас залишають без оборотних коштів. За цей час вартість закупівлі м’ясної сировини збільшується щонайменше на третину.

Додайте до цього ситуацію, коли торгові мережі не хочуть приймати від нас подорожчання продукції. Свіжий приклад — від 1 жовтня ми через необхідність підняли ціни. Торгові мережі погодили це подорожчання лише за місяць. Увесь цей час ми за фактом працювали собі на збиток. Нас заганяють у постійний дефіцит оборотних засобів і блокують наш розвиток на користь зарубіжних конкурентів.

Давно дивуюсь, як ми змогли пропрацювати стільки років на українському ринку за таких кабальних умов. Правила, за якими ми ведемо бізнес в Україні, уже давно не діють у Європі. Закон, який допоможе вирівняти умови на ринку, ми не можемо ухвалити роками. По суті, ми добровільно стали заручниками ситуації, коли ритейл вирішує, чи зможе український виробник планувати свій бізнес у нашій країні. І чи бути йому на ринку загалом.

Іще один важливий ціновий момент. У нашій мережі магазинів вартість нашої ж продукції може бути вдвічі нижчою, ніж на прилавках тих самих великих сітковиків. Наприклад, кілограм однієї й тієї самої дитячої сардельки коштує у нас 130 грн., а у великих мережах — 260 грн.

Український виробник змушений чекати пів року, доки роздрібні мережі повернуть йому гроші за поставлений товар

А тепер порівняйте умови роботи на нашому ринку для українських виробників і європейських постачальників. Гроші, які осідають у ритейлі, мережевики використовують для закупівлі імпортної продукції. Причому їм, на відміну від нас, платять одразу після відвантаження. І в результаті мережі одержують від імпортерів вигіднішу ціну на аналогічну продукцію. Різниця може досягати 20%, а подекуди навіть 50% не на нашу користь.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Ситуація патова. Українському виробнику вигідніше перенести виробництво на територію ЄС, перевезти туди робочу силу, платити податки, але продавати в торгових мережах в Україні. У Європі дешевші кредити, там виробники отримують дотації, пільги й ту-таки передоплату від наших мереж. І навіть, коли український виробник реалізовує свій товар за кордоном, він чітко розуміє схему. У Європі є правила, які регулюють увесь ринок. Там роздрібні мережі просто не можуть дозволити собі більше 30 днів відстрочки в оплатах. Порушників — штрафують.

Чи можемо ми за таких умов говорити про міцну національну продовольчу безпеку? Ні. Чи можемо ми говорити про ефективну підтримку вітчизняного виробника? Ні. Про чесну конкуренцію на ринку теж не йдеться. Ми опинилися в ситуації, де наявні умови праці нівелюють можливість розвитку бізнесу, не сприяють платіжній дисципліні та не захищають конкурентне середовище. У нас слабка позиція у рідній для нас країні.

Покінчити з цією ситуацією мають два законопроєкти, які зараз на розгляді у парламентському комітеті з питань економічного розвитку. Це 6155 «Про основні засади торговельної діяльності харчовими продуктами» та 6068−2 «Про захист від недобросовісних торгових практик у відносинах між суб'єктами господарювання у сфері постачання сільськогосподарських і харчових продуктів». Вони зможуть врегулювати відносини постачальників і торгових мереж.

Перший документ визначає вимоги до договорів купівлі-продажу, установлює граничні терміни відстрочення виплат за отримані товари. Зокрема, за їхнє порушення встановлено розмір пені за кожен день несплати. Окремо проєкт закону забороняє прописувати в договорі умови, що здатні змінити асортимент продуктів суб'єкта торговельної діяльності, застосовувати взаємозаліки при розрахунках за поставлені продукти, повертати їх постачальнику, за винятком окремих випадків тощо. Це документ, який зможе стати основою для створення справедливих ринкових відносин у сфері реалізації харчових продуктів. Тоді жодна зі сторін не зможе зловживати своєю превалювальною ринковою силою.

Другий же прописує механізм захисту виробника. Він визначає відповідальність за недобросовісні події для мережевиків, наприклад штраф, який може досягати 10% доходу від продукції за рік. Там також описано і порядок звернення до суду, і державний орган, який захищатиме від подібних практик.

У будь-якій сфері потрібен баланс. Так, мабуть, у звичайних ринкових відносинах регулювання з боку держави є недоцільним. Однак, коли певний ринок потерпає від спотворень, необхідне втручання органів влади. Ми говоримо про європейські правила, які мають працювати у нас, в Україні. Нашу позицію підтримують Всеукраїнська аграрна рада, Асоціація свинарів України, Асоціація виробників молока та спільнота Бизнес100.

Ніхто з нас не хоче кредитувати закупівлю імпортних товарів ритейлом. Ніхто не хоче програвати конкуренцію іноземній продукції у великих роздрібних мережах. Ніхто не хоче закривати свій бізнес. Ми сподіваємося, що народні депутати нарешті дослухаються до українського виробника. Для нас цей документ є поштовхом до розвитку економіки по всій країні. Зрештою, ми всі хочемо працювати на благо українців.

Показати ще новини
Радіо NV
X