Чи зможе штучний інтелект замінити суддю?
Коли онлайн-суд стане реальністю в Україні.
Співавтор — Ольга Шенк, радник, CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang.
Гарік Каспаров залишався чемпіоном світу з шахів протягом 255 місяців своєї кар'єри. Непереможний, він сильно не переймався, коли компанія IBM запропонувала йому зіграти шахову партію проти їхньої програми. Цей матч, відомий як «Deep Blue проти Каспарова» (1996), став першою грою в історії, в якій комп’ютер переміг людину. Через двадцять років історія повторилась. Цього разу комп’ютерна програма AlphaGo перемогла одного з найсильніших гравців у стратегічну гру Ґо, Лі Седоля.
Ґо стала останньою класичною грою, в яку людина грала краще за комп’ютер.
Кінець стагнації
Перемога AlphaGo є частиною глобальної історії стрімкого прогресу технологій штучного інтелекту (ШІ). Не вдаючись в деталі, ШІ є здатністю інженерної системи отримувати, обробляти та застосовувати знання та вміння. За допомогою закладених алгоритмів комп’ютер імітує певні когнітивні функції мозку, що дозволяє йому поводитись розумно та вирішувати поставлені перед ним завдання.
Довгий час окрім сміливих теоретичних припущень про те, як ШІ захопить світ, реального прогресу у цій сфері не було. Та за останні 20 років відбулася справжня революція в теорії і практиці ШІ. Не в останню чергу це зумовлено тим, що обчислювальні потужності комп’ютерів відчутно зросли, паралельні обчислення дозволили швидко вирішувати складні задачі, а розробники отримали доступ до великих об'ємів даних, ціна зберігання яких зменшилась з $12,4 до $0,004 за 1 ГБ.
ШІ тільки на початковому етапі свого розвитку, але комерційні гіганти (Google, Uber, Apple) вже активно використовують його у своїх сервісах. Наприклад, Uber за допомогою ШІ визначає ціну і час вашої поїздки, Google Translate розпізнає контекст перекладу, а Apple Face ID проектує 3-D зображення вашого обличчя.
Поки глобальний вплив ШІ спрогнозувати важко, але вже точно зрозуміло, що він не видумка наукової фантастики, а гнучкий інструмент для перетворення усталених практик та індустрій. Правосуддю впливу ШІ також не оминути.
Цифрова справедливість
Ми традиційно сприймаємо правосуддя як формальний судовий процес для захисту прав і свобод. На практиці ж правосуддя — це суцільний інформаційний процес, в якому сторони передають інформацію (процесуальні документи) до суду, суд аналізує зібрані дані (докази) і в результаті теж продукує інформацію (судове рішення).
Під час судового процесу неупереджений суддя повинен проаналізувати матеріали справи і, виходячи з власного переконання та керуючись законом, винести рішення. Втім, суддям, як і решті людей, притаманні слабкості — втома, упередження, неуважність.
Водночас, при безперебійному постачанні електрики, комп’ютер не повинен допускати помилок, притаманних людям. Так само, для операційної системи не буде проблемою ретельно дослідити всі деталі справ з десятками, а то й сотнями томів.
Якщо правосуддя — це інформаційний процес, в якому ШІ може не допускати людських помилок і більш швидко опрацьовувати значні обсяги інформації, наскільки вірогідним є сценарій, за якого ШІ повністю замінить суддю?
У судді зазвичай є три речі, яких (поки) немає навіть у найпотужнішого комп’ютера: легітимність, ієрархічне мислення, емпатія. Перше втілюється в довірі до суду і стійкості інституту правосуддя. Друге гарантує оптимальний баланс між різнорідними цілями правосуддя (умовно — «покарати винного/ виправдати невинного»). Третє дозволяє судді поставити себе на місце іншої людини, відчути її біль, зрозуміти її мотиви.
З іншого боку, технології ШІ вже сьогодні дозволяють організовувати та управляти знаннями, готувати проекти процесуальних документів та надавати юридичні консультації. Що важливіше: ШІ наразі здатний охоплювати цілі напрями з вирішення спорів із мінімальним втручанням у ці процеси адвокатів і суддів:
Дослідження. Збирання, перевірка та оцінка доказів за допомогою ШІ (eDiscovery) вже є одним з ключових етапів судового процесу, до того ж для сторін спору залишається лише погодити, які умови пошуку та кодування вони будуть використовувати.
Прогнозування. Прийняття будь-якого рішення стороною в судовому процесі прямо залежить від того, наскільки таке рішення вплине на вірогідність виграшу в спорі. Прикладом роботи ШІ у сфері прогнозування є, наприклад, аналіз очікуваних результатів розгляду справ у Європейському суді з прав людини. В дослідженні професор Університету Шеффілда Н. Алетрас разом з командою змогли спрогнозувати за допомогою ШІ результати розгляду ЄСПЛ справи по суті з вірогідністю у 79%.
Розв’язання. Статистично, більшість спорів є формальними і нескладними. Саме для таких випадків, наприклад, в Канаді було створено онлайн-суд (Civil Resolution Tribunal). За допомогою штучного інтелекту цей онлайн-сервіс, який є частиною системи правосуддя, консультує сторони і допомагає вирішувати окремі категорії спорів.
Український підхід
Спроби впровадити технологію ШІ в роботу правосуддя робляться і в Україні. Розпорядженням КМУ 1556-р від
Відповідно до Концепції, правосуддя є однією з пріоритетних сфер застосування ШІ. Зокрема, ШІ планують використати для повноцінно запуску Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та Електронного суду. Крім того, ШІ планують використовувати для юридичного консультування та вирішення спорів незначної складності. Останнє вже було схвалено рішенням Вищої ради правосуддя (ВРП) від 9.02.2021.
Вказане рішення ВРП, однак, цікаве ще й іншим. План заходів з реалізації Концепції пропонує розробити програму, яка б дозволила за допомогою ШІ аналізувати тексти судових рішень на предмет недобросовісної суддівської практики. Однак, вказану пропозицію ВРП поки не погодила, пославшись на те, що аналіз та узагальнення судової практики належать до виключних повноважень судів.
Загалом, автори та виконавці Концепції мають ще багато часу для того, щоб технології ШІ стали ефективним інструментом для боротьби з корупцією та зміцнення верховенства права в Україні. Відповідно до Концепції, дедлайн її впровадження — 2030 рік.
Висновки
Програмне забезпечення пожирає світ — констатував американський інвестор Марк Андрессен. У своєму есе, опублікованому в попередньому десятилітті, він припустив, що світ перебуває посеред драматичного технологічного та економічного зрушення, в якому компанії, що розробляють програмне забезпечення, вже найближчим часом готові будуть перебрати на себе великі масштаби економіки.
Повірили йому не всі. Так само, не міг повірити в свій програш проти машини і Лі Седоль. Готуючись до матчу проти AlphaGo, він був переконаний у силі цифрового конкурента, але зовсім не в його перемозі. Наступні 4 з 5 матчів він програв. А ще через три роки Лі заявив про припинення кар'єри у зв’язку з тим, що комп’ютерні алгоритми стали набагато перевершувати людину, і вона більше не здатна їх перемогти.
Чи повторять юристи долю Гаріка Каспарова і Лі Седоля, сподіваючись на унікальність людини, чи адаптуються до технологічних викликів — покаже час, причому, вже зовсім скоро.
