Коли китайські інвестиції прийдуть в Україну
У середньому ВВП Китаю в цей час зростав на 9-10% річних, тоді як Німеччини чи США – лише на 1,5-2%. Приблизно з середини 2000-х Китай дедалі активніше виходить на зовнішні ринки і поступово стає чи не основним зовнішнім інвестором для багатьох країн.
Відносини України з Китаєм поки розвиваються переважно в торговій площині. На Китай припадає до 8% всього українського експорту, друге місце після РФ. Китайський імпорт в Україну вже майже "наздогнав" російський і перевищує 11% від загального обсягу українського імпорту. Загальний торговий оборот між країнами перевищив 7 млрд. дол. США в 2015 році.
Для забезпечення прямих взаєморозрахунків Україна і Китай обмінялися своп-лінією на 15 мільйонів юанів. Крім того, Китай, по суті, надав форвардне фінансування Державній продовольчо-зерновій корпорації України на загальну суму близько 3 млрд. дол. США. Про великі інвестиційні проекти Україна і Китай вже давно ведуть діалог. Досить згадати хоча би Повітряний експрес. Але далі слів справа поки не пішла.
Окремі приватні китайські інвестиції в Україні відносно невеликі, в інвестиційній статистиці зазвичай навіть не виділяються. І це на тлі заяв уряду Китаю про намір інвестувати до 40 мільярдів доларів США в країнах вздовж так званого "Одного поясу, одного шляху" – трансєвразійського інвестиційного плану КНР, частиною якого є Україна. Що ж стримує китайські інвестиції в Україну? Тут можна багато говорити про корупцію, бюрократію, ефективність судової системи України та інші знайомі нам явища.
Але ж все це не заважає Китаю інвестувати в Південно-Східній Азії, Африці та Південній Америці! Тоді що? Під час серії зустрічей з китайськими інвесторами в липні цього року мені вдалося поспілкуватися з представниками банківської та фінансової галузі, промисловості, портфельними інвесторами, представниками IT галузі та високих технологій КНР. Всі вони з живим інтересом стежать за подіями в Україні.
У багатьох з них є цілком певні інвестиційні цілі, які вони готові розглядати. В першу чергу це, звісно, сільське господарство і природні ресурси. Але також і енергетика, високотехнологічне виробництво, машинобудування, авіація і транспортна галузь взагалі. За ними прийдуть китайські банки, постачальники фінансових послуг і портфельні інвестори. Примітно, що особливо зріс цей інтерес на тлі скорочення інвестицій та товарообігу з російськими підприємствами. Китайський інвестор готовий замінити російського у багатьох галузях.
Але китайці ведуть справи трохи по-іншому. Тут важливо пам'ятати, що, в основному, китайські інвестори представлені великими державними корпораціями, багато з яких входять до списку Fortune Global. Але насамперед особливість цих компаній полягає в тому, що всі свої рішення вони узгоджують з китайським урядом і його зовнішньою політикою. Для китайських інвесторів важливіше, чи можна з певною країною взагалі встановлювати стійкі довгострокові відносини. Чи готова ця країна брати на себе зовнішньоекономічні зобов'язання та виконувати їх.
В ідеалі, чи готовий уряд цієї країни домовлятися про розвиток тих чи інших проектів, сприяти такій інвестиції, в тому числі надавати гарантії тощо. 2 / 2 Саме ефективність і стійкість уряду України, його політичні відносини з урядом КНР, його практичність у впровадженні ключових економічних рішень, швидке завершення реформ тощо можуть стати тими сигналами для китайських інвесторів, які допоможуть їм прийняти рішення про вкладення своїх коштів в Україні. Ще одну важливу думку мені вдалося почерпнути, спілкуючись з китайськими інвесторами. Виявляється, в Китаї є такий термін як "country shopping".
Дослівно передати складно, але по суті він означає, що ледь не кожен китайський інвестор, поглядаючи зовні, має величезний вибір країн, куди можна вкласти свої кошти. І це не просто слова. Показово, що юридичні фірми з Китаю, з якими ми співпрацюємо, час від часу замовляють у нас дослідження з певної галузі. Таке ж дослідження вони одночасно замовляють щодо 12-15 інших порівнянних для цієї галузі юрисдикцій! На підставі результатів китайський замовник потім вирішує, в яку країну йому інвестувати. Насамкінець, підсумовуючи, ще раз зазначимо, що Україна як країна потенційно цікава китайському інвестору.
Навіть дуже. Однак для того, щоб ці вкладення стали дійсністю, нам потрібно хоча б протягом декількох років показати політичну і, бажано, економічну, стабільність. А нашому уряду треба навчитися брати на себе відповідальність перед іноземними інвесторами за вкладені ними кошти, в тому числі, можливо, подумати над деякими пілотними проектами загальнодержавного значення, впровадженню та підтримці яких присвятити більше уваги
