Колапс в тютюновій індустрії. Чому знижуються надходження до бюджету і росте нелегальний ринок?
Нелегальний ринок тютюнових виробів у 2021 році сягнув рекордної позначки.
В Україні триває боротьба з нелегальним ринком підакцизних товарів. У 2021 році для вирішення проблеми активізували важку артилерію — питання контрабанди розглядалося на засіданнях Ради національної безпеки та оборони України, при Кабінеті Міністрів України була створена Міжвідомча робоча група щодо детінізації економіки та розвитку добросовісної конкуренції. У структурі Міністерства внутрішніх справ України навіть створено спеціальний Офіс з питань захисту бізнесу із залученням керівництва Національної поліції України. Останні за пріоритет собі ставлять боротьбу із нелегальною торгівлею тютюновими виробами, алкоголем, паливом та харчовими продуктами.
Цим рішенням є логічне пояснення — проблема досягла критичного рівня. Ринок міцного алкоголю на 50−60% перебуває у тіні через зарегульованість галузі. А рівень торгівлі нелегальними тютюновими виробами цього року встановив абсолютний рекорд за останні 10 років, сягнувши 18,1%. Головна причина — стрімке збільшення податкового навантаження. Для держави такий рівень тінізації тютюнового ринку означає близько 14 млрд грн недоотриманого акцизу у 2021 році - або ж близько 38 млн грн втрат щодня. Причому, на жаль, показник 18,1% може бути не останнім цьогорічним рекордом. Наслідок — ще більше зростання втрат бюджету.
Стрімке зростання податків зумовлює попит на нелегальні тютюнові вироби. Для розуміння причин такого кризового явища варто повернутися на кілька років назад. У 2017 році Парламент прийняв розроблений Міністерством фінансів України восьмирічний план підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби (акцизний план). У 2018 році акциз виріс на 30%. Передбачалося його подальше зростання — щороку на 20% до 2025-го. Втім, вже в наступному році до плану були внесені зміни: замість запланованого 20-відсоткового підвищення у 2019 році акциз було збільшено ще більше (на 20% з 1 січня та додатково на 9% з 1 липня).
Якщо співставити графік зростання акцизу з графіком зростання рівня нелегальної торгівлі тютюновими виробами, то побачимо чітку кореляцію — частка нелегальної торгівлі, яка до запровадження плану складала 2,3%, за 4 роки збільшилася майже в 7 разів. На сьогодні в ціні кожної пачки сигарет акцизний податок становить 29,13 грн — це не враховуючи інших податків. У 2022 році він становитиме 34,95 грн унаслідок чергового підвищення акцизу на 20%.
Наслідки такого різкого зростання податкового навантаження відчувають в першу чергу не тютюнові компанії, а кінцеві споживачі, адже ціна за пачку сигарет, яка наразі в середньому складає 56 грн, у наступному році зросте щонайменше на 7 грн. При цьому рівень купівельної спроможності населення залишається відносно низьким.
Експерти-теоретики пояснюють необхідність підвищення акцизів тим, що висока ціна нібито стимулює курців відмовитися від шкідливої звички. Втім, цифри показують, що це не так. Замість того, щоб покинути палити, споживачі переходять на нелегальну продукцію, що коштує вдвічі дешевше — адже її виробники не сплачують ані акцизний, ані жоден інший податок. Як наслідок, маємо споживання тютюнових виробів неконтрольованого (сумнівного) походження, неконкурентні умови для сумлінного бізнесу та втрати бюджету через розвиток нелегального ринку.
Проект Державного бюджету на 2022 рік фактично визнає неефективність акцизного плану. Бізнес неодноразово висловлював стурбованість активною тінізацією ринку тютюнових виробів та пов’язував це явище саме з реалізацією акцизного плану. На жаль, держава почала дослухатися до бізнесу лише тоді, коли бюджет почав щоденно втрачати по 38 млн грн.
Звісно, тепер необхідно вживати комплексних заходів, аби навести лад на ринку при таких обсягах нелегальної торгівлі. Але, посилюючи правоохоронну діяльність, не варто забувати і про першопричину цієї проблеми — надто жорсткий акцизний план.
Ринок міцного алкоголю на 50−60% перебуває у тіні через зарегульованість галузі. А рівень торгівлі нелегальними тютюновими виробами цього року встановив абсолютний рекорд за останні 10 років, сягнувши 18,1%
Фактично урядовці вже визнали його неефективним. Про це свідчать цифри проекту Державного бюджету на 2022 рік. При зростанні акцизу на 20% у проекті бюджету на 2022 рік передбачено зниження доходів від акцизного податку з вироблених в Україні тютюнових виробів на 5,4%. Відповідні прогнозні надходження складають 53,674 млрд грн, що на 3,085 млрд грн менше ніж цього року. Таке падіння планується компенсувати за рахунок надходжень з тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН), які імпортуються в Україну. Але, як уже відомо, ринок ТВЕН, який в попередні роки динамічно розвивався, припинив зростання через шокову податкову політику держави (нагадаю, цього року акциз на ТВЕН збільшився більш ніж у 4 рази). Тож у довгостроковій перспективі бюджет все одно втрачатиме.
Що маємо в підсумку? Бюджетні втрати та спотворення конкурентних умов для легальних гравців ринку, що до того ж посилюється загальним економічним спадом на фоні пандемії. За нинішніх обставин оптимальним рішенням буде перегляд акцизного плану та запровадження мораторію на подальше щорічне підвищення акцизу на наступні 3 роки або до моменту зниження рівня нелегальної торгівлі щонайменше до 10%.
Ринок активно сигналізує про незбалансованість нинішніх підходів в оподаткуванні тютюнових виробів, але чи готові до них прислухатися в Кабміні та Парламенті? Сподіваюся, що так. Адже є усі підстави вважати, що подальше зволікання із вирішенням зазначеної проблеми може призвести до ще більш негативних наслідків.
