ОВДП: є досягнення, але є нюанси

0 коментувати
Чи дійсно фондовий регулятор в усьому має рацію, як він розповідає

“Сьогодні ринок державного боргу опинився в ТОП найбільш обговорюваних тем у засобах масової інформації” – так почав свою статтю ОВДП: від приватного до суспільного Тимур Хромаєв, Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Складно не погодитись з загальним фоном вищезгаданної статті, так як в інтересах всього ринку його розвиток та відродження нових старих інструментів.

Але, виникає безліч питань, і не до заголовку статті, від якого повіяло колективізацією і розкуркуленням, а до окремих деталей та аргументів описаних в статті, так як вони подані в більшості своїй з явно одностороннім підтекстом.

Перш за все, після прочитання статті Голови НКЦПФР, може створитися враження, що консолідація торгів облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП) саме на біржовому ринку - цілком досягнення нинішньої реформаторської команди регулятора. Мабуть, саме для цього в статті в якості аргументів подані і проаналізовані дані в трирічній ретроспективі. Однак, якщо розширити коридор аналізуємої інформації хоча б до 10 років (мал.1 та мал.2), абсолютно однозначно видно, що стійкий тренд на перетікання угод з ОВДП на біржовий ринок намітився ще у 2010 році, тобто трохи більше 6 років тому.

 

Варто зазначити, що з 2011 по 2014 рік обсяги біржових операцій на вторинному ринку ОВДП зросли в 5,5 разів (на 451%), а їх частка в загальному обсязі торгів ОВДП - на 68%. Примітно, що з 2014 по 2016 рік, частка біржових операцій в загальному обсязі торгів ОВДП зросла лише на 19%, а в абсолютному вираженні біржовий ринок зазнав різке скорочення - оціночно в 2,7 разів (на 62%), а весь вторинний ринок ОВДП скоротився в абсолютному вираженні майже на 70%.

Джерело: річні звіти НКЦПФР, оперативні дані за 2016 р.

Як би там не було, але напевно профучасники прекрасно розуміють, що зростання частки біржового обігу держоблігацій в останні 6 років - це результат спільних дій багатьох учасників ринку: зацікавленість провідних операторів в прозорості та транспарентності ринку, систематичне поліпшення якості сервісів, що надаються фондовими біржами, дії Мінфіну, спрямовані на збільшення інструментарію, що використовується для диверсифікації ризиків, а також дії НБУ в контексті вдосконалення розрахункових моделей (в основному це стосується періоду 2012-2013 років).

Ось тільки не зрозуміло до чого тут НКЦПФР, яка не має ніякого відношення ні до випуску ОВДП Мінфіном, ні до монетарних операцій НБУ, ні до регулювання основних операторів даного сегменту фондового ринку - банків? Можливо, і добре, що ні до чого! Адже результати реформування ринків інших фінансових інструментів поки що не особливо вселяють оптимізму - немає ні можливостей для диверсифікації, ні об'єктивного ціноутворення, ні ліквідності.

Вельми сумнівний також посил, що вводячи нормативні обмеження волатильності ОВДП, можна стабілізувати ринок. Найбільш очевидний для всіх приклад - валютний ринок, де спроби адміністративного утримання курсу, як правило, приводили до куди більш катастрофічних наслідків, ніж ринковий інструментарій. Крім того, доходності на ринку ОВДП об'єктивно пов'язані з динамікою ставок на грошовому ринку, а він був стабілізований саме в 2016 році і саме з використанням ринкового інструментарію. І знову ж таки, де тут НКЦПФР?

У згаданій вище статті авторства Голови НКЦПФР пропонується прийняти на віру тези, що різниця між максимальною та мінімальною дохідністю ОВДП в 2014-2016 роках пов'язана виключно зі зловживаннями учасників ринку, а поступове скорочення цього «коридору» - з діяльністю з регулювання ринку, підвищенням його прозорості. Насправді, такі посили також можна розглядати як то саме маніпулювання, невгамовною боротьбою з яким так спантеличено останнім часом очолюване Тимуром Хромаєвим відомство (НКЦПФР). Правда, мова йде про маніпулювання не ціною, а фактами, але суті це не міняє.

Цілком очевидно, що на звуження спредів та рівня коливань в 2016 році вплинула макрофінансова стабілізація, у чому є заслуга НБУ, але аж ніяк не НКЦПФР. Для людей, нездатних самостійно оцінити взаємозв'язку процесів на фінансовому ринку, варто доповнити таблицю з динамікою дохідності ОВДП динамікою ряду подібних показників (табл. 3). Всі вони демонструють подібну картину: високу турбулентність грошового та валютного ринку, зростання інфляції у 2014-2015 роках, що у 2016 році змінюється набагато більшою прогнозованістю та стабільністю ринків, зниженням процентних ставок і скороченням ризиків.

Показники фінансового ринку у 2014-2016 роках

Показники

2014

2015

2016 (9 місяців)

Зміни 2016/2015

Середня доходність ОВДП (дані НКЦПФР)

25-28%

23-25%

17-18%

-7%

 - різниця між max та min доходністю по операціям з ОВДП

до 20%

до 15%

до 6%

-9%

Облікова ставка НБУ на кінець періоду

14,0%

22,0%

14,0%

-8,0%

 - max значення за період

14,0%

30,0%

22,0%

 

 - min значення за період

6,5%

14,0%

14,0%

 

 - різниця між max та min значенням за період

7,5%

16,0%

8,0%

-8,0%

Індекс споживчих цін на кінець періоду (до грудня попереднього року)

24,9%

43,3%

6,4%

-36,9%

Офіційний курс USD/UAH на кінець періоду

15,77

24,00

25,91

+8,0%

 - max значення за період

15,85

30,01

27,25

 

 - min значення за період

7,99

15,75

23,27

 

 - різниця між max та min значенням за період

98,4%

90,5%

17,1%

-73,4%

Середня вартість нових кредитів в національній валюті на кінець періоду (щоденні дані)

20,7%

20,2%

15,8%

-4,4%

 - max значення за період

22,9%

26,6%

22,8%

 

 - min значення за період

11,1%

14,8%

13,5%

 

 - різниця між max та min значенням за період

11,8%

11,8%

9,3%

-2,5%

Джерела: НБУ, НКЦПФР, Держстат

Повертаючись до різниці між мінімальною та максимальною дохідністю по ОВДП, яка наведена в таблиці і на основі якої далі, як керівництво НКЦПФР, так і ряд народних депутатів та інших політиків, чи то навмисне, чи то з інших міркувань, роблять свої висновки та описують неприродні відхилення в дохідності ОВДП, а по-простому в ціні ОВДП, є ніщо інше, як відображення стабілізації внутрішніх настроїв на ринку! І тільки так!

Більш доступною та більш звичною мовою це можна пояснити наступним чином:

- У 2014 році у нас були анексія Криму, зміна влади, початок війни, банківська криза, криза ліквідності, девальвація. Чи багато охочих було входити в гривню на довгу? Яка реакція ринку? Очевидна відповідь - покупців мало, продавців багато. Що відбувається зі спредом? Відповідь одна - розширюється.

- 2015 рік - триває війна, настрої на ринку невизначені, зовнішніх інвесторів немає, але народ потихеньку звикає до навколишньої ситуації. Спреди потроху звужуються.

- 2016 рік - всі звикли до того, що відбувається, обсяги торгів скоротилися, гривня практично на місці. Відповідно відбувається ще більше звуження розльоту по дохідності.

Тобто, всі дані наведені в таблиці є не аномалії, а зовсім логічна поведінка ринку. Логічна!

Все описане жодним чином не є реакцією на дії НКЦПФР, так як ще раз нагадаю, що комісія на цій частині ринку практично бездіяльна, а декларації про взаємодію з НБУ та Мінфіном - це поки що тільки декларації та перспективи.

До речі, оцінки дохідності ОВДП та «коридорів» - виключно на совісті авторів інформаційних маніпуляцій. Важко судити про те, як саме були враховані доходності, на підставі якої саме вибірки, на яку дату (місяць або інший період)? Наприклад, чи враховані притаманні особливості ціноутворення при угодах РЕПО та інших угодах з відстроченим виконанням, порівнювалися чи доходності ОВДП з різними купонними ставками, особливостями випуску (амортизаційні, ПДВ-облігації), періодами обігу?

Питання об'єктивності вибірки - далеко не на пустому місці, тому що дані про прибутковість не дуже збігаються з щоденними даними НБУ про операції з ОВДП на вторинному ринку.

Тому, перш ніж робити широкі узагальнення, варто відразу позначитися, які ОВДП маються на увазі, за який період (дату) використовувалася вибірка, яка саме була розрахована дохідність (до погашення, ефективна чи інша)?

Крім того, ринок ОВДП відрізняється досить високим ступенем розкриття інформації: це і сайти бірж, і сайт НБУ (щоденні розрахунки середньозважених доходностей у розрізі валют та строків погашень, розрахунки рекомендованих доходностей для прийняття ОВДП в забезпечення), і система розкриття інформації НКЦПФР, і сайт Мінфіну, і сайти інформаційних агентств та провідних профучасників. А тепер нам стають доступні і аналітичні екзерсиси НКЦПФР.

Можна з упевненістю стверджувати, що ринок ОВДП вже давно є досить прозорим та транспарентним. У всякому разі, куди більш прозорим і прогнозованим, ніж більшість інших сегментів ринку капіталу. При цьому, для більшої прозорості ринку інструментів держборгу абсолютно не потрібно розголошувати інформацію про сторони угод та інші конфіденційні дані, що останнім часом стає недоброю традицією.

Є значно більш адекватні і цивілізовані методи підвищення прозорості та привабливості ринку ОВДП, такі як стимулювання ліквідності, впровадження ефективного інституту маркет-мейкерів, перегляд поточної моделі функціонування інституту первинних дилерів, побудова регульованого ринку РЕПО з впровадженням систем грошових гарантій виконання зобов'язань, а також приведення у відповідність функціонування розрахунково-клірингових сервісів, що дозволить в подальшому зробити сприятливий вплив на глибину та ліквідність ринку ОВДП в цілому.

З приводу маркет-мейкерів, то поки що перманентні інформаційні сплески з боку регулятора, в який раз за без малого два роки, так і залишаються деклараціями. Хоча б тому, що виразних «пряників» для маркет-мейкерів поки так ніхто і не запропонував. Як завжди, нітрохи не сумніваючись, покладаються лише на «батоги» у вигляді додаткових вимог. Тому у мене особисто немає відчуття, що за набуттям статусу маркет-мейкера на ринку ОВДП відразу вишикується черга.

Теми побудови ефективної інфраструктури, у т.ч. виразного функціоналу центрального контрагента, мабуть, плавно відносяться на 2020 рік. А поки подискутуємо, намалюємо чергові картинки з квадратиками і стрілочками та вкотре поморочимо голову міжнародним експертам. Справа-то непроста. І в який раз здивуємося: чому ж немає ліквідного ринку РЕПО? Давайте його створимо! А, знову центральний контрагент потрібен, гарантії, управління ризиками? Ну, тоді теж почекаємо 2020 року! Або якого-небудь ще. Куди поспішати?

Адже все це довго, нудно, вимагає опрацювання деталей, а не штурмівщини і гучних заяв. Набагато цікавіше черговий раз затаврувати всіх і вся на ринку, як злісних маніпуляторів і розіслати всім запити.

Взагалі, складається враження, що регулятор грає з операторами фондового ринку в такий собі «морський бій».

- А дайте нам всі ваші угоди за такий-то період ... Ні, нічого не знайшли. («Мимо!»)

- А за таку дату? А чи не було замаху на теракт? А поясніть, чому у вас не кожна угода прибуткова, а тільки 99%? Непорядок, поясніть ... («Поранив!»)

Тому багато хто не чекають, поки результат буде «Вбив!» І йдуть з ринку тому, як пояснити регулятору свою позицію реально можна тільки в судовому порядку.

Причому всі ці запити, звичайно ж, акуратно вимагають кип паперової інформації від профучасників на десятках сторінок. Напевно, саме з цією метою затівався електронний документообіг і щоденна звітність регулятору!

Що тут скажеш, якщо не бережете суб'єктів регулювання, так побережіть хоча б карпатські ліси ...


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: