Директори, баристи чи пожежники? За якими спеціальностями компанії наймають персонал після карантину

10 вересня 2020, 16:30

За позитивним прогнозом міжнародної консалтингової компанії McKinsey, рівень безробіття до докарантинних показників в Європі відновиться не раніше кінця 2021 року. У гіршому випадку — аж у 2024.

Яка ж ситуація сьогодні з безробіттям на українському ринку праці, наскільки глибоким є дефіцит вакансій, чи готові компанії наймати співробітників, і чи є попит на такі спеціальності як HR-менеджери, бариста і пожежники?

Відео дня

Проаналізувавши офіційні дані Державної служби занятості (далі - ДСЗ) за останнє півріччя, можна стверджувати, що роботодавці не поспішають наймати працівників: за підсумками січня-липня 2020 року, дефіцит вакансій в Україні склав майже 355 тис., а кількість зареєстрованих безробітних сьогодні удвічі перевищує кількість відкритих позицій.

Якщо порівняти дані ДСЗ за липень 2020 року з аналогічним періодом 2019-го, то побачимо, що сьогодні кількість зареєстрованих безробітних в Україні склала 518 тис. осіб, а це на 80% більше, ніж в минулому році. Своєю чергою, кількість вакансій, які підприємства подали в службу зайнятості, склала 58 тис., що на 38% менше, ніж торік.

Більшість українських роботодавців не планують до кінця року вводити нові позиції, а в окремих випадках навіть відмовляються від реплейсменту (заміна звільненого)

Варто зважити, що статистика ДСЗ, яка відображає офіційні дані зареєстрованих безробітних та переліку вакансій, неповна. Реальний стан у сфері можна оцінити лише оперуючи й даними щодо нелегальної зайнятості на ринку праці України.

Водночас аналітика від сайтів пошуку роботи і новини на кшталт «кількість безробітних в Україні перестала рости три тижні тому, але показник сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) падає» вказують на те, що рівень нелегальної зайнятості зростає. Це в нещодавньому інтерв'ю підтвердив також й міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Ігор Петрашко.

Повертаючись до офіційної статистики ДСЗ, слід зауважити, що такий суттєвий приріст кількості безробітних за останнє півріччя є наслідком багатьох факторів, в тому числі, й закритих під час епідемії кордонів. Адже більшість людей, які раніше становили категорію «трудові мігранти», сьогодні тимчасово перебувають в Україні. Теоретично, це могло би відкрити для держави і бізнесу чимало можливостей, адже про проблему відтоку робочої сили за кордон не говорив останнім часом тільки ледачий.

Але чи є економічні передумови у бізнесу відкривати нові вакансії і створювати нові робочі місця? Чи є потреба і можливість?

У теперішніх умовах більшість українських роботодавців не планують до кінця року вводити нові позиції, а в окремих випадках навіть відмовляються від реплейсменту (заміна звільненого), заморожуючи вже наявну в штатному розкладі вакансію «до кращих часів», оптимізуючи ресурси та статті постійних витрат.

Однак є професії, які залишаються затребуваними навіть під час криз. Далі я би хотіла розглянути деякі з них, а також проаналізувати попит-пропозицію на ринку для найбільш поширених спеціальностей у бізнесі, таких як топ-менеджери, HR-менеджери, а також продавці-консультанти.

Вища і середня керівна ланка (директор підприємства, виконавчий директор, начальник, згідно з класифікатором професій)

Згідно зі статистикою ДСЗ, дефіцит таких вакансій, як директори підприємств і виконавчі директори, сьогодні складає 8 386 одиниць. Тобто, розрив між кількістю вакансій, які ринок праці пропонує за цією спеціальністю і резюме є доволі істотним, і попит майже у 18 разів перевищує пропозицію.

На мою думку, це свідчить про низку факторів: за останні півроку більшість компаній оптимізували свою організаційну структуру і зробили її більш плоскою, залишивши у штаті тих, хто виконує роботу (doer-ів), а також скоротили кількість управлінських рівнів і частину посад лінійних та середніх менеджерів.

З особистого досвіду скажу, що одним із шляхів оптимізації будь-якої бізнес-структури є сплощення і укрупнення. Тож якщо ви плануєте оптимізувати посади ТОП- і мідл-менеджменту, які є найбільш «дорогими» для бізнесу, починати слід із чіткого аналізу цілей, які стоять перед компанією: процесів і завантаженості співробітників (реальної, а не формально-декларованої). Також слід взяти до уваги класичний span of control, тобто, розуміння, з якою кількістю підлеглих менеджер може працювати, не втрачаючи якості менеджменту в повноцінному циклі планування-організація-координація-мотивація-контроль.

Звичайно, кожному керівникові бізнесу хочеться вірити в ефективність самоорганізованих команд, але варто пам’ятати, що вони не народжуються зрілими, а проходять цей шлях із допомогою менеджменту, тож ідея сприйняти бажане за реальність й позбутися менеджменту може мати суттєві негативні наслідки й вплив на бізнес-процеси компанії.

Цікаво, що сьогодні в Україні чимало людей досі хочуть бути керівниками, попри сучасні тренди й реалії, коли експерти і професіонали нині мають значний професійний вплив і часто об'єднані в матричні структури.

Хоча, можливо, такий суттєвий дисбаланс між великою кількістю безробітних менеджерів та мінімумом вільних вакансій свідчить про кризу перевиробництва «начальників» на ринку праці у попередні роки та силу інерції, коли «ефективним способом управління була армія», як писав відомий американський економіст і консультант в галузі менеджменту Пітер Друкер.

Автодорожники (авторемонтник, асфальтобетонник, знімач-укладальник асфальтових плиток, майстер виробничої дільниці, начальник бригади, майстер шляховий, виконавець робіт)

Історично так склалося, що значний пласт зайнятості в цій сфері - тіньовий. Відповідно, у даних ДСЗ ми бачимо зовсім невелику кількість офіційно зареєстрованих вакансій і безробітних.

Наприклад, по такій спеціальності як «майстер шляховий», дефіцит кадрів складає лише 13 осіб при загальній кількості вакансій 43. Схожа ситуація з такими спеціальностями як «асфальтобетонник», дефіцит кадрів для якої складає лише 149 осіб при загальній к-ті вакансій 300 одиниць. Схожі дані мають й решта розглянутих спеціальностей.

Кількість вакансій, які підприємства подали в службу зайнятості склала 58 тис., що на 38% менше, ніж торік

Разом із цим, я вважаю, що по 7-ми спеціальностях дуже важко судити про таку велику галузь як автодорожнє будівництво, адже існує чимало процесів в укладці асфальту і навряд чи вони обмежуються кількома спеціальностями. Однак у класифікаторі професій ДСЗ спеціальності у галузі автодорожнього будівництва не пропрацьовані інституційно.

До прикладу, існує безліч варіацій таких робочих спеціальностей як слюсарі, техніки й ремонтники, однак, розглядати їх «під фільтром» автодорожнього будівництва немає сенсу, тому що така деталізація відсутня. Чималий дефіцит кадрів можна помітити у спеціальності «виконавець робіт», але немає жодної гарантії, що вона стосується саме дорожньої галузі, однак, така деталізація сьогодні існує навіть для такої сфери як водне господарство, вакансій по якій фактично немає, а у класифікаторі вже з’явилися навіть такі специфічні професії як «фахівець з нетрадиційних видів енергії». З урахуванням того, що окремі державні інституції мають предметний інтерес до автодорожнього будівництва, було б непогано зробити нормативне наповнення професійного ряду більш цивілізованим.

Бариста

На щастя, ця молода професія знайшла відображення в класифікаторі професій ДСЗ і навіть у кризу вона тішить око гармонійним балансом попиту і пропозиції. Бариста з’явилися в Україні порівняно недавно і вже набули чималої популярності, адже від самого початку імідж цієї професії було сформовано як сучасний — хто ж не любить атмосфери сучасної кав’ярні, де стильний хлопець чи дівчина з модною зачіскою чаклує над запашною фільтр-кавою або еспресо, розливаючи її у гарні гофровані горнята. Така слава професії також спричинена відкриттям кав’ярень третьої хвилі, все більшої популярності зернової кави і різноманітних методів її заварювання, що робить цю роботу такою поширеною і все більш затребуваною.

Продавець-консультант

Сьогодні ситуація з наявністю вільних вакансій продавців-консультантів на ринку праці є достатньо складною і попит майже вдвічі перевищує пропозицію.

За останні роки роздрібні компанії чимало інвестували в популяризацію цієї спеціальності, адже саме вони дуже страждали від кадрового «міграційно-сезонного голоду». Однак під час найбільш суворого етапу карантину в березні практично усі точки роздрібної торгівлі non-food retail були вимушені призупинити роботу, а більша частина товарів була заборонена до реалізації. Тож зараз роздрібний сектор стоїть перед серйозним викликом високих орендних ставок, низької купівельної спроможності населення та складністю збереження і оплати робочих місць продавців при відсутності виторгів.

Пожежник

Коли моєму синові було 5 років, то він дуже зацікавився вибором професії, щодня розглядав усе нову й нову: на зміну «вчителю» приходив «тренер їзди на роликах», а згодом він сильно захопився пожежниками. Ця професія йому так сподобалась, що його малюнок із хлопчиком та гасінням пожежі «Ми врятуємо світ» поїхав на виставку дитячих малюнків у Францію в 2016 році. Звичайно ж, я не могла залишити без уваги цю серйозну, важливу і непросту спеціальність. Саме вона сьогодні має збалансований попит і пропозицію на ринку праці. Вважаю, що це свідчить про грамотне управління професійним стрімом і відсутністю кризи «перевиробництва», під час якої випускники з дипломом, наприклад «менеджера», потребують додаткового коучингу для розуміння, куди саме зможуть працевлаштуватися.

Менеджер з персоналу

Сьогоднішня криза, як лакмусовий папір, підсвітила як рівень зрілості менеджменту компаній, так і професіоналізм та цінність багатьох HR-менеджерів, певним «ринковим» чином розставив крапки над і.

Зараз чимало українських компаній чітко усвідомлюють, що people management — це надзвичайно важлива функція у бізнесі, тож у такий непростий кризовий час підсилюють команду HR-ів калібровими фахівцями, щоби ключовий капітал компанії — люди — зберігався й розвивався. І йдеться тут про всі функції в HR: від employer branding (HR-брендинг) до HR-адміністрування та трудових відносин.

Однак навіть сьогодні, попри сучасні тренди, частина підприємств відходить на попередній етап еволюції HR-функції, «віддаючи кадри назад в бухгалтерію», а функцію підбору перекладають на плечі лінійних керівників, що, можливо, і стало основою для суттєвого дисбалансу попиту й пропозиції, який бачимо зараз на ринку.

Хотілося би вірити, що криза стане можливістю для підприємств — переосмислити і об'єктивізувати роль HR в компанії (as is — should be), а для самих HR-ів стане мотивацією для подальшого зростання і розвитку в професії, освоєння суміжних спеціальностей, які дозволять стати ще ефективнішими й затребуваними фахівцями на ринку праці.

Виклики пандемії показали цінність спілкування human-to-human (людина з людиною), що є найважливішою складовою цієї професії, поряд із аналітикою цифр і трендів.

Показати ще новини
Радіо НВ
X