Моя книга року. Що читали економісти, власники й топ-менеджери компаній у 2020-му - фото

Моя книга року. Що читали економісти, власники й топ-менеджери компаній у 2020-му

5 січня 2021, 08:40

Яка книга, прочитана в році, що минає, запам’яталася й виявилося корисною? Владислав Рашкован, Валерій Пекар, Василь Хмельницький, Ігор Гут, Андрій Федорів, Микола Скавронський і ще 11 коротких рецензій

Владислав Рашкован

Заступник виконавчого директора МВФ

Топ-5 книг цього року, які я можу виділити:

1. На гачку. Як створювати продукти, що формують звички. Нір Еяль, Раян Гувер. Ця книга 2018 року для підприємців, є українською мовою. Вона для тих, хто цікавиться поведінкою споживачів, і розповідає про те, як зробити продукти, які формуватимуть (сподіваюся, хороші) стійкі звички у клієнтів. Книга дуже практична. І про неї розповідає фільм «Соціальна мережа». Мені вона здалася дуже цікавою.

Відео дня

2. The passion economy. Адам Девідсон — не знайшов ні українською, ні російською мовою. Назву можна перекласти, швидше за все, як «Економіка пристрасті (або захопленості)». Автор у книзі фактично на величезній кількості кейсів показує, як із вашого хобі або захоплення (пристрасного) зробити бізнес. У цифровому й interconnected світі зробити це відносно легко. Моя дочка Соня недавно на форумі Zavtra розповідала про такі кейси теж на прикладі своїх однокласниць. Книга не супер-практична сенсі — там немає багато порад), але є багато оповідань. Самі собою розповіді можуть надихнути вас.

3. Zкономіка. Як покоління Z змінює майбутнє бізнесу. Джейсон Дорсі, Денис Вілла — книга про економіку покоління Z. Соня нещодавно розповідала на форумі RAU про те, які Gen Z покупці. Так ось ця книга також розповідає, які вони співробітники, допомагає зрозуміти, як добитися їхньої лояльності й залучення. Беручи до уваги збільшення кількості зумерів у компаніях, думаю, книжка буде популярною.

4. Жодних правил. Унікальна культура Netflix. Рід Гастінґс, Ерін Меєр — є російською мовою. Якщо ви читали книгу «Найсильніші» Патті Маккорд, яка вийшла минулого року, то вам, як і мені, буде цікаво почути пряму мову засновника й CEO стрімінгової компанії Netflix (Reed Hastings), який розповідає про унікальну культуру компанії. Хотілося б, щоб і українські CEO/засновники бізнесу ділилися своїм досвідом так, як робить це (зовсім непроста людина) Рід Гастінґс.

5. Майбутнє швидше, ніж ви думаєте. Стівен Котлер і Пітер Діамандіс — у ній дуже багато прикладів про те, що майбутнє вже тут, навіть не за рогом. Просто ви ще не все бачите — в освіті, медицині, медіа тощо. Дуже цікава книга.

Я не кажу, що це список найкращих книг. Це лише список книг, які я купував, тут я давав список найкращих книг 2020 року за версіями різних видавництв.

Василь Хмельницький

Підприємець, засновник холдингової компанії UFuture

Цього року мене сильно вразила книга Рея Даліо Принципи. Мені в цілому подобаються книги, що їх пишуть реальні бізнесмени, які з нуля заробили свої статки. У «Принципах» сконцентрована велика кількість мудрості й інсайтів, заснованих на реальному досвіді автора. У мене є звичка підкреслювати й виписувати ключові моменти з книги, до яких я хочу з часом повернутися. У випадку з «Принципами» я нічого виписувати не став, оскільки довелося б виписати пів книги. Книгу всім рекомендую до прочитання. Упевнений, для багатьох вона теж може стати настільною.

Друга книга, на якій хочу зробити акцент — Як багаті країни стали багатими, і чому бідні країни залишаються бідними Еріка С. Райнера.

Він на простих прикладах пояснює складну систему економіки й розповідає, завдяки чому багаті й успішні країни змогли стати такими. Ключовий секрет — усі вони, так чи інакше, зосередилися на власному виробництві. Сервісний бізнес не може функціонувати, поки люди не почнуть заробляти гроші на виробництвах. Навіть якщо захочуть, вони не зможуть собі цього дозволити. Мені сильно відгукується ця книга й ця філософія. Розвиток виробництва, створення товарів із доданою вартістю — той напрям, куди Україні варто рухатися.

Валерій Пекар

Підприємець, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи, співзасновник платформи Нова Країна

Вузький коридор. Держави, суспільства і доля свободи. Дарон Аджемоґлу, Джеймс Робінсон

Аджемоглу і Робінсон добре відомі своєю книгою «Чому нації занепадають?», де вони спробували відповісти на питання, що турбує всіх: чому одні країни багаті, а інші бідні? У новій книзі автори намагаються знайти відповідь на складніше питання: Чому в одних країнах є свобода, а в інших немає? Який шлях до свободи? Чому не всім вдається його пройти, а здобуту свободу не завжди вдається втримати? Це тим більше важливо, що, як автори вже довели, знайшовши ключ до свободи, в комплекті отримаєш ключі від добробуту і справедливості.

Складніше питання потребує складнішої моделі. Якщо в першій книзі була проста одномірна модель, то тепер запропонована двомірна — площина, на якій чітко видно вузький коридор до свободи. По один бік коридору — деспотична держава, по інший — бездержав’я або у формі безкінечної війни всіх проти всіх, або у формі жорсткої і деспотичної клітки суспільних норм, в якій переважна більшість людей почувається рабами.

Автори детально розглядають десятки прикладів, зокрема шлях до свободи в європейському середньовіччі та китайський тисячолітній деспотизм, зразкову історію США та ризики втратити її надбання, падіння Німеччини у часи Райху та її швидке післявоєнне відновлення, різні шляхи пострадянських країн, державотворчі зусилля Пророка Мухаммада, появу і занепад демократії у середньовічних містах Північної Італії, «паперові» неспроможні держави Латинської Америки та африканські крайнощі, слабкість найбільшої у світі демократії — Індії — та багато інших.

Всі ці та інші історії вкладаються у декілька основоположних принципів, що пояснюють вдалі та невдалі спроби увійти у вузький коридор свободи і втриматися там. Немає простої формули свободи, революції не допомагають, успіх не гарантований, і кінець історії не настане.

Коридор, а не двері — бо шлях до свободи довгий і складний, а збереження здобутої свободи вимагає постійних перегонів. З викладених принципів, між іншим, випливає, що саме має робити Україна на нинішньому етапі, аби увійти у коридор свободи. Свободу не дарують, її виборюють. Дізнайтеся, як саме.

Ігор Гут

Співзасновник DYB [Develop Your Business], член Несторівської групи

Поштовх. Як допомогти людям зробити правильний вибір. Річард Талер, Кас Санстейн.

Поведінкова економіка одне з моїх захоплень. Це світовий тренд, який все більше впливає на сфери нашого життя — сім'я, бізнес, суспільство. Ця книга містить безцінні прикладні поради — що покладете перед очима дитини, те вона й їстиме, яку архітектуру вибору ви створите, те й оберуть клієнти. Так само і в суспільстві — яка музика гратиме на Михайлівській площі, те й слухатимуть люди. В основі «Поштовху» наукова робота, за яку автори отримали Нобелівську премію.

Urban Express. 15 правил нового світу, де головні ролі у міст та жінок. К'єлл Нордстрем, Пер Шлінгман

Цю книгу називають маніфестом урбанізації. Тренди, про які давно говорять шведські мислителі, стрімко проявили себе у 2020-му. Як змінюється світ, як встигнути адаптувати себе та компанію, що вже впливає на наше життя?

Легка, цікава книжка на два вечори, щоб зарядитися ідеями, не боятися змін та почати мріяти.

Ігор Кушнір

Голова правління — президент ХК Київміськбуд

У цьому році було не до читання. Питання, пов’язані з роботою компанії під час і після весняного карантину, займали багато часу й сил. Але кілька книг все-таки прочитав.

Однією з перших варто згадати Клуб 5 година ранку Робіна Шарми. Це не перша книга цього автора: раніше читав і про ченця, який продав Феррарі, і про уроки лідерства. Про 5 годину ранку можу сказати таке. Автор пропонує всім прокидатися рано вранці, оскільки саме в цей час основні сили перебувають на підйомі. Спробувавши на собі цей метод, скажу так: дійсно з’являється вільний час для особистих справ, телефон не дзвонить, є можливість сконцентруватися. Але довго в такому режимі прожити складно, активний ритм життя не дає можливості рано лягати, відповідно, і прокидатися раніше складно. Думаю, книга буде корисна тим, хто живе в поспіху й вічно не встигає — допоможе викроїти кілька годин для себе.

Мій особистий фаворит — Я чув, ти фарбуєш будинки Чарльза Брандта. Книга вийшла ще у 2004 році, але у 2019 Мартін Скорсезе зняв за нею фільм «Ірландець» із Де Ніро і Аль Пачіно, подарувавши їй другу хвилю слави. У мене руки до неї теж дійшли тільки нещодавно. Автор пише, що в основі книги реальна історія кілера, учасника мафіозного клану. Викладено сухо, майже документально, що сподобалося особливо. Що цікаво, спочатку він був звичайною людиною, пройшов Першу світову, але став на слизьку доріжку і чим далі, тим більше. Гарне чоловіче читво, особливо сподобається зацікавленим тим, що відбувається в другій половині 20 століття, історією мафіозних кланів і взаємовідносинами всередині них.

У списку найбільш запалих у пам’ять із прочитаних за цей рік книг і Час — гроші, автобіографії Генрі Форда й Рокфеллера. Почав читати її навесні, періодично відкладаючи. Такі книги потрібні для того, щоб наштовхнути на потрібні думки, допомогти вибрати правильний вектор. Поки читаєш, розмірковуєш, щось придумуєш, у результаті знаходиш потрібну відповідь. Порадив би книгу всім, хто хоче свіжим поглядом подивитися на те, що відбувається.

Коли читаю, зазвичай чергую художню літературу з мотиваційною та книгами з бізнесу. Було ще кілька видань, але найбільше запам’яталися саме ці — згадані вище.

Ілля Кенігштейн

CEO та засновник мережі бізнес-просторів Creative States

Running Man. Як біг допоміг мені перемогти внутрішніх демонів. Чарлі Енґл

Коли ви прочитаєте ці рядки, я вже напевно буду в дорозі на пік Орісаба в Мексиці. Це другий за величиною вулканічний пік (5 636 м) після Кіліманджаро в Африці й четверта гора у світі за відносною висотою. Підйом на вершину з базового табору займає не менше восьми годин, а спуск складним рельєфом — не менше шести. Щоб піднятися на Орісаба, я готувався кілька місяців: через день займався кардіо-тренуваннями, пробігаючи за раз від 5 км на доріжці з підйомом і до 10 км пересіченою місцевістю. Усе заради підйому, заради подолання самого себе. Частково й біг є цим подоланням.

«Ключ до щастя — це вміння підлаштовуватися під обставини. За правильного настрою можна пережити все що завгодно» — цитата з книги «Running Man. Як біг допоміг мені перемогти внутрішніх демонів» як ніколи точно описує моє ставлення до сьогоднішніх реалій. Автор — Чарлі Енґл, ультрамарафонець, рекордсмен із перетинання Сахари, переможець марафону «Марш Гобі» на 250 км, учасник десятків тріатлонів і пригодницьких перегонів.

Чому раджу прочитати саме цю книгу? Моя суб'єктивна відповідь — тому що всі наші біди від того, що ми не бігаємо. Так, ось так, виявляється, усе просто і складно водночас. Просто — тому що біг — це найдоступніше багатьом фізичне навантаження. Тільки дорога, ти й медитативна музика в навушниках.

Про користь бігу відомо давно. Він підвищує вироблення серотоніну (гормону-антистресу) і ендорфіну (гормону щастя). У цьому стані людина здатна мислити тверезо. Просвітлений розум допомагає нам вирішувати будь-які спірні питання та придумувати унікальні проєкти. Навіть коротка дистанція може привести вас до геніального винаходу.

Американці вважають, що щоденний біг формує позитивне мислення і фокусує нашу увагу на світлому боці життя. Це правда. На тлі всього жаху пандемії, який ми переживаємо останній рік, дуже складно зберігати здоровий глузд і критичний підхід до всього. Криза — це марафон. Перші 5 км майже не відчуваєш втоми. Але як тільки справа доходить до бігу в гору, дихання перехоплює, ноги підкошуються, думаєш тільки: «Швидше б добігти до фінішу». Причому, уже навіть не першим, а просто добігти. На карантині ми долаємо щоденний забіг — придумуємо й покращуємо гнучкі офісні формати та пропозиції для резидентів і потенційних клієнтів. Наш рух не схожий на біг у замкнутому колесі. Іноді ми біжимо порожньою дорогою, іноді продираємося крізь непролазні нетрі. Це перешкоди й труднощі, які переживає будь-який бізнес в умовах пандемії. Тільки той, хто регулярно тренується, впорається з новим, сильнішим навантаженням. Ми з командою ніколи не жили у відчутті «теплої ванни», а намагалися завжди «тренувати» підприємницькі навички — сміливість і креативність. Особисто мені їх дарує ранкова пробіжка.

Кожен крок наближає нас до успіху. Адже ми вже зробили головний за день ривок — підвелися з ліжка й побігли. Головне — не скидати темп протягом усього робочого тижня. Бігати чи ні — вирішуйте самі. Але книгу Чарлі Енґла обов’язково почитайте.

Андрій Федорів

Засновник Fedoriv Agency

Принципи. Рей Даліо

Автор увійшов у сотню найзаможніших людей світу за версією журналу Forbes, в сотню найвпливовіших людей світу за версією журналу Time, а також є засновником приватної компанії, що входить у п’ятірку найуспішніших у США за версією журналу Fortune. Вкрай рідко зустрічається настільки глибоке, системне, аналітично-математичне ставлення до бізнесу і життя.

Книга «Принципи» розповідає про те, як Рею Даліо вдалося впродовж кількох десятиліть створити один з найуспішніших інвестиційних фондів США з точки зору керування активами.

Автор доводить нам, що вся реальність це одна математична система і її потрібно досліджувати з боку причинно-наслідкових зв’язків.

Рей Даліо розповідає про свою поразку у 70-х роках, коли він втратив майже все, але потім, завдяки детальному аналізу ситуації, оговтався та побудував одну з найсильніших інвестиційних компаній в Америці. Він першим зрозумів, що коливання на біржі зручно відстежувати за допомогою комп’ютера. Даліо запровадив у інвестиційну компанію комп’ютеризовані алгоритми керування фондовим ринком, що сам винайшов і відцифрував. Так з’явилися тисячі програм, що відстежують коливання на фондовому ринку, це дозволяє обрати найкращу тактику.

Головна ідея Рея Даліо: якщо ви не приділяєте достатньо уваги тому, щоб розібратися як працює світ навколо, не намагаєтесь відстежити причинно-наслідкові зв’язки, ви ніколи не будете ефективними.

Олександр Соколовський

Засновник групи компаній «Текстиль-Контакт»

Якщо чесно, то часу на книги в цьому році було мало. Коли випадала хвилинка на читання, то переважно обирав щось легке, наприклад, нову книгу чудового оповідача — рижанина Слави Се.

Але кілька книг про бізнес і бізнесменів теж із задоволенням почитав. Дуже сподобалася історія Тоні Шия і його книга Доставляючи щастя. Від нуля до мільярда. Напевно, вона насамперед про залученість, про те, що коли займаєшся тим, що подобається, коли вироблений продукт або послуга є предметом пристрасті, і робота до душі, то й фінансового результату домогтися набагато простіше. Ще дуже важливі питання корпоративної культури і відповідного підбору команди. Адже як тільки бізнес зростає, то кількість людей різко збільшується, і дуже непросто вибудовувати внутрішні комунікації. Був цікавим досвід автора у прив’язці до схожих проблем і в моїй компанії. Тепер будемо намагатися більше часу й коштів виділяти на навчання співробітників та сприяти їхньому особистісному зростанню.

Крім того, із задоволенням читаю історії вітчизняних бізнесменів. На початку року це була книга талановитого в усьому, що він робить, Дмитра Дубілета Бізнес на здоровому глузді. У ній чітко викладено 50 ідей автора, як досягати поставлених цілей. А завершую рік просто зараз, читаючи свіжовидану історію бізнес-становлення Макса Бахматова П’ятирічка Бахматова. Дуже легко й пізнавально про ефективність, інновації та становлення автора від резидента Камеді-клаб до дуже серйозного топ-менеджера й бізнесмена.

Микола Скавронський

Комерційний директор Синево

Працюючи в лабораторному бізнесі, просто неможливо пройти повз книгу Bad Blood Джона Керрейру. І якщо ще рік тому ця книга була вузькопрофільною й нішевою, то тепер, коли вже всі жителі України прекрасно розбираються в аналізах і легко відрізняють метод ПЛР від ІФА, ця книга просто зобов’язана стати бестселером.

Вона — про величезні гроші й фантастичний стартап, про великий обман і краплю крові, вона про те, що не кожен харизматичний геній у чорній водолазці — це хороший геній, який творить добро.

Однозначно, що лабораторні ідеї, описані в книзі, будуть реалізовані в найближчі 5−10 років, але на цьому зароблять уже інші люди й компанії, поки ідеалісти-першопрохідці відбуватимуть терміни в ув’язненні. Fake it till you make it працює тільки в разі перемоги.

Маріс Куніцкіс

СЕО DTEK Renewables

Рушниці, мікроби і сталь. Доля народів за версією Джареда Даймонда

Причини успіху націй — це географічна чи історична лотерея? Що найбільше впливає на долі народів — географія, генетика, археологія чи культура? Саме ці питання ставить вчений, лауреат Пулітцерівської премії Джаред Даймонд, намагаючись розгадати, чому одні цивілізації впали самі або під натиском зовнішнього ворога, другі — розквітали й розвивалися, треті — переживали циклічні колапси чи стагнували. Із багатьма висновками, на мою думку, можна дискутувати — наприклад, із фаталізмом географії. Але однак величезна кількість доказів автора змушують-таки задуматися про вплив географічного детермінізму — значення природних сил.

Не дивлячись на науковість, книга абсолютно актуальна: Джаред Даймонд усе-таки згадує про різницю у світосприйнятті культур і пояснює, чому одні племена здатні переймати практики інших цивілізацій, а інші ні. Наприклад, у 1964 р. неписьменний п’ятдесятирічний чоловік із племені Чімбу — у традиційній трав’яний спідниці, пам’ятаючи ще час, коли користувалися кам’яними знаряддями, зумів розбагатіти на кавових плантаціях. За $100 тисяч із зароблених грошей без кредитів купити собі лісопильний завод і придбати цілий парк вантажівок, що доставляли його каву й деревину на ринок. Тому індивідуальні особливості й підприємливість, як фактори успіху, я б ніколи не скидав із рахунків.

Ольга Афанасьєва

СЕО Української асоціації венчурного і приватного капіталу (UVCA) і автор Телеграм-каналу OlgaBooks

Чому ми спимо. Меттью Волкер

Меттью Волкер — експерт зі сну і директор Центру дослідження людського сну Університету Каліфорнії Берклі. Автор пояснює, як зневажливе ставлення до сну впливає на наше здоров’я, креативність, процеси прийняття рішень, здоров’я мозку-серця-імунної системи й багато іншого.

Дуже рекомендую тим, хто багато працює і планує «виспатися в іншому житті». Я навіть випадково кинула пити каву (не планувала) на кілька місяців — до карантину.

Кілька висновків:

  • Вплив мелатоніну на сон можна представити у вигляді тренера, який оголошує початок забігу на марафоні. Він кричить «Бігооом», але сам у забігу участі не бере.
  • Кількість мелатоніну в дійсності може бути відмінною від указаної на упаковці дуже істотно: на 70% менше, до 450% більше. Таким чином, фактично більшу роль відіграє ефект плацебо.
  • Після вживання таблетки кількість мелатоніну в організмі зменшується від початку прийому до «ранку», даючи сигнал, що пора прокидатися.
  • За 5−7 годин тільки 50% кофеїну виводиться з організму. Тобто якщо за полуденком випили чашечку еспресо, то до 1−30 ночі ми ще наполовину «бодрячком».
  • Окрім кофеїну тримати нас без сну можуть: шоколад, морозиво, знеболювальні та таблетки для схуднення.
  • У декафе близько 15−20% кофеїну все одно є.

Як зрозуміти, чи висипаєшся ти:

1 — якщо ви прокинулися, то змогли б ви в 10−11 ранку знову лягти спати? Якщо так, то ви погано і/або мало спите.

2 — Чи можете ви ефективно функціонувати до полудня без кави? Якщо відповідь ні, то швидше за все кавою ви намагаєтеся «вилікувати» недосипання/поганий сон.

Усі тварини сплять по-різному. Наприклад, птахи в польоті зграєю сплять короткими проміжками за такою схемою: ті, хто знаходяться в середині зграї — «присипляють» весь свій мозок, а ті, хто знаходяться по краях — сплять тільки однією півкулею. Таким чином, «охороняючи» інших. Круто як.

Ейнштейн гуляє по Місяцю. Наука і мистецтво запам’ятовування. Джошуа Фоєр

Давно захоплююся темою пам’яті, нейропсихології, і нещодавно підвернулася ця книга, написана Джошуа Фоєром — чемпіоном США із запам’ятовування. Буквально за один рік він «прокачав» свою здатність запам’ятовувати: пройшов шлях від людини, яка забуває дати й навіть важливі події, до чемпіона, який може без помилок напам’ять розповісти сотні знаків після коми числа Пі й вивчити колоду карт за хвилини.

Про свій шлях Джошуа і розповідає в «Ейнштейн гуляє по Місяцю. Наука і мистецтво запам’ятовування». Автор також включає історичний екскурс у ставлення до пам’яті древніх людей ще до винаходу письма, доходячи до нинішнього часу — роботів і супермашин. Було цікаво ознайомитися з прикладами та історичними фактами, почитати про мнемоніку.

Мнемоніка — мистецтво запам’ятовування на основі яскравих абсурдних) образів слів/чисел не на основі сенсу фрази або речення, а на основі виключно асоціацій буквальних. Звідси й пішла назва — Ейнштейн гуляє по Місяцю.

Особливо мені відгукнулися два моменти, якими ділюся нижче.

1. У книзі описано приклад Сократа про те, як єгипетський бог Тот прийшов до фараона з інновацією — писемністю, яка допоможе зробити єгиптян мудрішими й передати знання іншим поколінням. Однак фараон не зрадів новинці, сказавши, що «У душі тих, хто навчиться письменам, вони вселять забудькуватість, — сказав він богу. — Буде позбавлена вправляння пам’ять: пригадувати стануть іззовні, довіряючись листу, за сторонніми знаками, а не зсередини, самі собою. Отже, ти знайшов засіб не для пам’яті, а для пригадування. Ти даєш учням уявну, а не дійсну мудрість. Вони в тебе будуть багато знати з чуток, без навчання, і будуть здаватися багатознавцями, залишаючись у більшості невігласами, людьми, важкими для спілкування; вони стануть псевдомудрими замість мудрих».

Нижче зацитую один приклад, наведений Джошуа в книзі — ставлення до пам’яті й до писемності як до взаємно суперечливих явищ. Частка правди в цьому є — із появою гугла і письма зменшилася необхідність запам’ятовувати, і цей скілл прокачуємо менше. Класичний конфлікт розвитку і розуму. Є над чим замислитися.

2. Для вивчення мови не тільки)

Зараз вчу італійську мову, і тема запам’ятовування мені особливо близька. І в якийсь момент настав у моїй практиці етап, коли розумію, що правила вивчила і розумію. Однак минає час і, роблячи вправи на повторення, припускаюся помилок. Хоча тема начебто уздовж і поперек вивчена. У книзі нагадала собі розгадку і підказку в цьому явищі — можливо, і вам стане в нагоді. Адже всі ми щось вивчаємо.

Отже, кожен, хто здобуває нову навичку або знання, проходить 3 етапи за Полом Фітсом і Майклом Поснером:

  • Когнітивний етап: осмислюємо завдання, намагаємося виробити нові стратегії, щоб ефективніше його виконати.
  • Асоціативний етап: уже менше концентруємося на своїх діях, робимо вже менше серйозних помилок і в загальному підвищуємо власну ефективність.
  • Автоматична стадія: «ми вважаємо, що вже набили руку, і діємо практично машинально. На автоматичній стадії ми втрачаємо здатність свідомо контролювати те, що робимо. І найчастіше це добре: одним клопотом для мозку менше.

Насправді автоматична стадія, схоже, стоїть у ряду з тими корисними здібностями, які винайшла для нас еволюція. Чим менше ми зосереджуємося на своїх щоденних, рутинних діях, тим більше ми можемо сконцентруватися на речах, які по-справжньому важливі, і на речах, із якими ми ще не стикалися. Тобто, як тільки ми оволоділи навичками швидкого друкування, ми прибираємо їх подалі в картотечну шафку нашого мозку і більше не звертаємо на них уваги".

Це називається «точкою окей» — ми вирішили, що вже начебто все непогано, і далі мозок не розвиває цю навичку. Виходом зрушитися далі буде спроба залишатися на Стадії 2, у когнітивній фазі, зупинивши автопілот.

Кирило Бігай

Засновник і головний виконавчий директор міжнародного EdTech-маркетплейсу для вивчення іноземних мов Preply

The hard thing about hard things. Бен Горовіц

Цю історію заслужено можна назвати настільною книгою підприємця. Для бізнесу тут описана маса корисних інсайтів. Деякі з них я знав і прожив на власному досвіді. Наприклад, Горовіц пише, що існує лише два ефективних способи підвищити продуктивність праці співробітників — навчати й мотивувати людей (як фінансово, так і нематеріально). У стартапах регулярне навчання команди вкрай важливе.

Автор розповідає, як заснував компанію-розробника програмного забезпечення Opsware (вона ж Loudcloud). Рік по тому свій перший раунд інвестицій він закрив у 2000 році, якраз напередодні краху компаній-доткомів. Хто не пам’ятає або не застав той час, поясню. «Бульбашка доткомів» — економічне явище, яке існувало з 1995 до 2001 року. Тоді з’явилися більшість великих, відомих сьогодні корпорацій, акції інтернет-компаній стрімко злетіли. Так тривало протягом п’яти років, поки «бульбашка» не луснула. Акції обвалилися, компанії втрачали мільйонні доходи, деякі — розорилися і назавжди зникли з поля зору IT-сфери. Галузь повністю вийшла з-під контролю. Бен урятував Opsware від банкрутства, запустивши нові продукти. У 2007 році Hewlett-Packard купив компанію за $1,65 млрд готівкою. Блискуча історія стійкості й рішучості, актуальна і зараз. Автор зібрав рекомендації з різних аспектів управління компанією — від найму й мотивації співробітників до вирішення складних ситуацій і способів залучення інвестицій.

На тлі світової пандемії ми переживаємо складний період. Підприємці одними з перших відчули наслідки локдауну. Хто не збанкрутував і не втратив віру в краще, попри все намагаються відновити колишні показники продажів. Це своєрідна роадмап для прийняття правильних антикризових рішень у подібні часи. Однак автор не дає легких шляхів, а навпаки пише, що в більшості ситуацій їх просто не існує. Це потрібно визнати і, будучи сміливим, іти далі. Книга про те, що немає ідеального способу побудувати структуру великої організації. Це завжди компроміс між каналами комунікацій, постійні поступки на користь тих чи інших рішень.

Для мене особливо корисним виявився розділ про HR-процеси. Автор порівнює HR із тестуванням при розробленні софту. Тестувальник не створить хороший продукт замість девелопера, зате виявить проблеми й допоможе зробити продукт кращим. Так і HR-фахівець не проконтролює все краще за СЕО. При цьому навички ейчара невід'ємні в побудові стабільної, успішної компанії.

У рецензіях кожен може сам робити висновки. Після цієї книги я переконався: важливо розвивати ключове вміння керівника — здатність керувати собою та своїм настроєм. Від цього залежить цілісність усієї організації і згуртованість колективу. Раджу колегам дотримуватися цієї тактики.

Марія Стефанишин

Директорка компанії Kormotech

Книгою цього року для мене і нашої стратегічної команди стала Давид перемагає Адріана Сливоцького. Практика читати разом дає найвищі шанси конвертувати прочитане у прикладну площину. Однак ми не лише читали, але й навчалися за однойменним курсом, а також провели серію сесій-рефлексій, які занурили нас у важелі асиметричного мислення.

Ми усвідомили, що маємо бути швидкими, бо саме швидкість є суперсилою нашої компанії. Друге, але мабуть основне, що дав нам курс — постійне повернення до питання про те, чи справді клієнт є у фокусі нашого бізнесу і чи можемо ми швидко вирішувати його масштабні проблеми. Більшу частину професійного життя я провела у фінансах і знаю про них багато. Однак бізнес — це про клієнтів, вони головні.

Ефект від прочитаної книги дав нам імпульс для генерації ідей та нових проєктів.

Олександр Носаченко

Керівний директор Colliers International (Україна)

«Мене вразила не стільки бізнес або художня література, а книга про дизайн інтер'єру комерційних приміщень — INTERIOR DESIGN in Ukraine.

Є загальна оманлива думка, що в Україні індустрія дизайну інтер'єру не розвинена. Ознайомившись із проєктами, представленими в книзі, я був приємно вражений, наскільки багато талановитих людей у нашій країні, і які ідеї їм вдається реалізувати. Безумовно must read цього року".

Анна Чуботіна

CEO Arricano

Біологія добра і зла. Роберт Сапольскі

Нейробіолог і професор Стенфордського університету Роберт Сапольскі відомий багатьом за лекціями про біологію поведінки людини, які можна знайти у вільному доступі. 30 років учений провів в Африці, досліджуючи спосіб життя бабуїнів, щоб зрозуміти таємниці хороших і поганих учинків людини, а також механізми стресу. Свої висновки він виклав у книзі «Біологія добра і зла».

Складно уявити, що прийняте людиною рішення — це не завжди результат глибоких роздумів, осмислення, зважувань всіх за і проти. Це можуть бути наслідки роботи системи організму, гормонів та фізіологічних процесів. Звичайно, усвідомлення цього факту зовсім не означає, що з людини знімається відповідальність за її рішення, вчинки й дії. Однак допоможе коректно і з розумінням прийняти себе, ураховувати мотиви поведінки інших людей, беручи до уваги вплив біологічних факторів, які лежать за межами причинно-наслідкових і логічних зв’язків.

Книга написана в оригінальному авторському стилі з властивим для Сапольскі гумором. Актуальність теми важко переоцінити, адже соціальні реалії 2020 року змушують під іншим кутом дивитися на соціальні відносини, екзистенційні прояви й непередбачувані аспекти психології управління або самоуправління емоціями та відносинами.

Олена Обухівська

Директор з комунікацій Arricano

У команді з ворогом. Як працювати з тими, кого ви недолюблюєте, із ким не згодні або кому не довіряєте. Адам Кехейн

Сьогодні ми живемо в такому розподіленому та поляризованому світі, коли загальноприйняті людські цінності втрачають свою колишню вагу. Натомість актуалізується прагнення знайти однодумців. Автор виокремлює чотири варіанти взаємодії між людьми: співпрацю, компроміс, контроль та пристосування. Однак у кожному варіанті він вбачає недосконалість та нерівність, тому спонукає спробувати нові формати, у яких би думки сторін мали значення, а також помічати, що відбувається навколо, а не намагатися подавляти гравців, які поруч.

Мені імпонували влучно підібрані цитати автора: «якщо ти не частина рішення, значить, ти — частина проблеми», «простіше голосувати проти чогось, ніж за щось», «шукайте можливості, а не свою впевненість у процесі», «помилка — це успіх».

Прочитавши цю книгу, мені стало набагато легше аналізувати дії та вчинки людей. Особливо політиків, які більше займаються самовиправданням, створенням собі додаткового значенням та присвоюванням заслуг, ніж вирішенням реальних завдань за прийнятний час та ресурси.

У нас постійно відбувається зіткнення ідей. Головне — не допустити тупиків й егоцентричності, коли ми зухвало переоцінюємо правильність своїх поглядів і недооцінюємо інших людей.

Легка й невелика за обсягом, але ґрунтовна за аналітикою та посланнями книга з мотиваційними установками.

Федір Скиба

CEO глобальної екосистеми для брендів і креаторів AIR Media-Tech

Для відгуку на таку велику аудиторію я вагався між книгами Бена Горовиця The hard things about hard things й Одна справа Гері Келлера і Джея Папасана.

Перша — про жорсткі, реальні ситуації, що мали місце майже у кожній компанії у 2020 році. Складні звільнення, складні розмови, надскладні рішення. В цій книзі — покрокові поради та дослівні діалоги, що належать до категорії «сподіваємось, ніколи не знадобиться».

Але я все-таки обрав «Одну справу». Її ідея трансформувала нашу екосистему AIR Media-Tech у 2020 році і залишає великі надії на результати у 2021.

Ідея книги може здатися дуже простою — робіть одну справу, а не хапайтеся за кілька. Фокусуйтеся — і буде результат. На 200 сторінках розкривають конкретні прийоми, що демонструють глибоку філософію та складність фокусу.

2020 — рік, коли здається особливо неможливим обрати один фокус.

Ця книга про контрінтуїтивний підхід до стратегічного планування й операційного управління.

1. Список справ vs список успіху

Обмежуйте себе максимально, щоб побачити, які завдання з усіх конкретно ведуть до результату. А якщо ви можете вибрати тільки щось одне? Уявіть. Оберіть.

2. Навчіться говорити «ні»

Є окремі книги на цю тему. Але почніть з усвідомлення обмеження власного часу та ресурсу. Що саме трапиться, якщо ви скажете «ні» 8 справам із 10? Які 2 ви б обрали залишили?

3. Багатозадачності не існує. Ми просто перемикаємося — перериваємо процес роботи над одним завданням і перемикаємося на іншу. Це виглядає так: основна робота — перемикання — переорієнтація — відволікання на іншу роботу — перемикання на основну — переорієнтація на основну — основна робота. Ці перемикання й переналаштовування розуму займають значно більше часу, ніж у результаті зосередженого виконання одного завдання. Проведіть експеримент самостійно.

4. Робота над однією важливою справою зменшує стрес. Коли ви зробили одну важливу справу, може здатися, що хтось зробив цілих п’ять. Але якщо ви вибрали правильне завдання — ви будете відчувати задоволення від результату замість тривоги.

5. Яку одну справу я можу зробити, щоб усе інше стало легшим або взагалі неважливим? Спробуйте це відтворити у всіх основних сферах життя: яку одну справу я можу зробити для духовного життя, для важливих відносин, для роботи й бізнесу, для особистого життя, для фінансів, для фізичного здоров’я.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Діліться матеріалом




Радіо НВ
X