За оптимізм треба голосувати грошима
Що українцям варто зрозуміти та прийняти зараз.
Економіка і бізнеси адаптувалися до війни. Якщо вважати, що Нова пошта є датчиком в системі оцінки стану економіки, то маємо позитивну динаміку — ми вийшли на показник 85% у кількості відправлень у порівнянні з 2021 роком. Тобто зараз українські споживачі, які і є нашими клієнтами, відправляють лише на 15% менше, ніж у минулому мирному році.
Клієнт знову став вимогливим. Мене дуже радує той факт, що українські споживачі з середини 2022 року повернулися до вибагливості та високих вимог, які вони зазвичай адресують українським бізнесам. Якщо Нова пошта запізнюється на кілька годин у Херсон, то ми одразу ж отримуємо невдоволення від клієнтів, — і це точно створює привід для оптимізму. Бо саме завдяки цьому негативу, який ми у компанії дуже цінуємо, ми є тими хто ми є. Український споживач завжди своїми високими вимогами був драйвером для нашого зростання і зростання інших українських бізнесів.
За будь-який оптимізм треба голосувати грошима. Так робимо і ми, тому продовжуємо інвестувати у країну, у розвиток компанії та у свою інфраструктуру. Ми відновили свою мережу і стали ще швидше доставляти. Це і створює оптимізм. У цьому році ми добудуємо і відкриємо два великих термінали — в Києві та Одесі.
Все це відбувається на фоні абсолютно фантастичних операційних викликів. Усі наші великі центри сортування посилок працюють щодня по 8−10 годин на генераторах, щоб забезпечувати безперебійність усіх процесів і ми будемо продовжувати це робити і надалі. Понад 2 500 відділень Нової пошти як у великих населених пунктах, так і на деокупованих територіях ми також обладнали генераторами, щоб відділення могли тривалий час працювати без світла і давати можливість людям підзарядити те, що їм потрібно підзарядити. Ми вже стали центрами побутових потреб: перукарі сушать волосся, майстри манікюру створюють дизайн нігтів, вчителі дають онлайн-уроки. Це все відбувається у відділеннях Нової пошти.
Не відкладати розвиток на потім. Навіть у цих воєнних умовах можна працювати. Бізнес у своїй місії має добиватися успіху за будь-яких складних ситуацій. Це і є ознаки справжнього, успішного бізнесу. У Нової пошти все буде добре, і Україна може на нас розраховувати. Тому я закликаю всі українські бізнеси, які є головним чинником розвитку у воєнні часи, не приймати війну як причину відкладати розвиток або виправдовувати свої помилки. Війна — не причина. Ми це оголосили в компанії в березні 2022 і завдяки цьому месседжу Нова пошта продовжила працювати і розвиватися. Тому закликаю кожного українського підприємця, кожного українського менеджера не називати війну причиною щоб не робити.
Маємо бути готовими до довгої і тяжкої війни. Не хочу бути песимістом, але варто реально дивитися на речі. Ми маємо справу з дуже сильним супротивником. Він має орди озлоблених голодних людей, які шоковані добробутом українців, асфальтом у селах тощо. Ми маємо розуміти, що люди у стані злості і ненависті будуть і далі красти, вбивати і гвалтувати.
Я закликаю всі українські бізнеси, які є головним чинником розвитку у воєнні часи, не приймати війну як причину відкладати розвиток або виправдовувати свої помилки
Більше того, наш ворог підвищує ставки. Ми постійно чуємо про нове озброєння, нові закупівлі, нові хвилі мобілізації. І я думаю, що все це відбудеться. Вони хочуть воювати і цю думку треба прийняти. Тому, коли я чую оптимістичні прогнози, що ми зустрінемо наші відпустки на пляжах Бердянська чи Ялти, то я дуже хочу, аби так і було, але ми закладаємо, що протягом року ми ще будемо знаходитися у воєнному стані. Бо на шальки терезів з того боку кладеться наразі ще більший ресурс. Якщо росія збільшує ресурси до нової атаки, то так само і ми маємо спрямовувати свої ресурси. Ще більш потужні і значні, щоб дати відсіч ворогу. Якщо росія має безкрайню орду, яку можна набирати хвиля за хвилею мобілізації, то в Україні, в нашому суспільстві, де людське життя — це головна людська цінність, ми не маємо такого ресурсу і такої свободи. Тому треба думати розсудливо та воювати далі.
Вивільнити енергію підприємців. Українській владі треба робити максимум дій для того, щоб енергія, яка є всередині країни, була спрямована на боротьбу і на захист. Низький уклін нашим партнерам із США та країн Європи за допомогу і підтримку України. Але я все ж ставлю запитання: «Чи все ми зробили, аби мобілізувати величезну енергію, яка є в українській економіці, українському бізнесі?». Коли я спілкуюся з десятками підприємців, які перепрофілювали свій бізнес і раніше продавали електроніку, а зараз збирають БПЛА, то кожен із них мені каже, що у них немає держзамовлення. Вони б могли і хотіли відкрити невелике виробництво, наприклад, із вироблення снарядів 152 мм. Але спробуйте відкрити завод, який виробляє снаряди. Хто там буде раніше: російська ракета чи українська Генеральна прокуратура?
Ми маємо максимально лібералізувати виробництво будь-якої зброї. Розумію острахи наших партнерів. Але українська нація — це нація, яка дбає про власний добробут і про свободу, але ніяк не агресивна нація. Я впевнений, що у перший же день після перемоги українці складуть зброю, окрім наших військових, і знову почнуть виробляти товари, вирощувати пшеницю і надавати послуги.
Ми можемо змінити все, що завгодно, але ми не змінимо своє географічне розташування. Це як хронічна хвороба, із якою ми будемо жити. Навіть немає різниці, яка субстанція буде по ту сторону кордону — чи це буде 18 контрагентів із ядерною зброєю, якщо Росія розпадеться, чи одна країна. Це нічого не змінює для нас. Після 23 лютого усім стало зрозуміло, що ми живемо у прикордонній державі. Це держава, яка знаходиться і завжди буде знаходитись на розломі із цивілізованим світом і диким степом. І нам з цим треба жити.
Якщо ми будемо розраховувати чи знати, що кожного року будемо отримувати половину нашого держбюджету від західних країн-партнерів, якщо ми, не дай Боже, звикнемо до того, що тут не буде власного виробництво зброї, БПЛА й різних засобів захисту для наших солдатів, якщо ми не будемо самі одягати та озброювати свою армію, то — я не знаю, як ми будемо жити у прикордонній державі. Тому нам потрібно прийняти ці нерайдужні думки, — і наші реформи, в тому числі економічні, мають бути набагато радикальніші, ніж зараз. Ми ще довго не будемо жити в нормальному світі, навіть після нашої перемоги, в якій я абсолютно впевнений.
