Банківська система працює надійно і стабільно попри війну. Чому це не диво та що буде далі?

3 травня, 10:26
Ексклюзив НВ
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Чому банки витримали безпрецедентний виклик війни та що відбуватиметься з цінами, валютним ринком і економікою України? А також чи працюють санкції проти росії та що буде з економікою агресора?

Основна мета центрального банку України в умовах війни не змінилася — це забезпечення цінової та фінансової стабільності. Якщо в мирні часи ми цього досягаємо ринковим інструментарієм, то в умовах війни ми вимушені тимчасово зафіксувати курс та запровадити адміністративні обмеження, зокрема на рух капіталу.

Відео дня

Для України досвід посилення валютних обмежень далеко не новий. Вони широко використовувалися в умовах перманентної кризи в 90-х. Значно жорсткіші адміністративні обмеження, ніж зараз, застосовувалися у 2014−15 роках. Загалом більшу частину історії незалежної України обмеження на рух капіталу зберігалися. Ситуація почала змінюватися лише з 2016 року.

Валютні обмеження 90-тих та 2014−15 років супроводжувалися значними відтоками коштів із банків, стрибками курсу та нестабільною роботою банківської системи. Проте зараз ситуація є іншою.

Чому? Якщо коротко: завдяки заздалегідь підготовленому плану дій, який ми змогли імплементувати вже в перші години війни шляхом, з одного боку, оперативного запровадження адміністративних обмежень, а з іншого — підтримки банків. Відносно тривалий досвід застосування інфляційного таргетування з плаваючим курсоутворенням, стійкий фіскальний сектор, відсутність зовнішньоекономічних дисбалансів та значний запас міцності, у тому числі у вигляді міжнародних резервів, — все це дало змогу мінімізувати негативні наслідки для економіки порівняно з попередніми кризами.

Тимчасова фіксація курсу та запровадження обмежень зараз є реальними інструментами утримання фінансової стабільності.

Як це працює на практиці та що буде далі?

Банківська система

Найважливішим для банків було пережити шок перших днів війни. І те, що вони з цим впоралися, — це не диво, а результат тривалої й інтенсивної роботи банківської спільноти та НБУ.

Банківська система зустріла війну здоровою та добре капіталізованою, завершивши 2021 рік із черговим історичним рекордом прибутковості в 77,5 млрд грн. Це підтверджує результат оцінки стійкості банків, яку ми проводили в минулому році, з акцентом саме на якість активів.

Заздалегідь підготовлені плани безперебійної роботи дали змогу банкам швидко забезпечити безперебійні канали зв’язку та енергопостачання, зберегти дані клієнтів, перезапустити інфраструктуру та багато іншого. Тобто здійснити всі необхідні заходи для оперативного переходу до роботи в нових умовах.

Також зранку в перший же день війни Постановою № 18 ми запровадили обмеження як на валютному ринку й на транскордонні операції (про це пізніше), так і на зняття готівки. Вони відносно м’які - громадяни з першого дня війни можуть знімати гривневі кошти в межах ліміту 100 тис. грн на день, з березня — валютні кошти. У березні ми дозволили зняття готівки за кордоном із карток, емітованих українськими банками. Зараз із гривневих карток за кордоном можна знімати еквівалент 100 тис. грн на місяць, із валютних — ту саму суму на день.

Водночас ми всіляко заохочували використання саме безготівкових розрахунків, а не готівкових. Ми не вводили жодних обмежень на такі розрахунки як в Україні, так і за кордоном та в інтернеті. А завдяки вчасно активованим планам із безперебійної роботи банків вони здійснюються як і до війни — 24/7.

У нормальні часи ми б навіть не розглядали питання введення обмежень. Проте в умовах війни, якщо б ми їх вчасно не запровадили і дали змогу всім одночасно забрати кошти з банківської системи, це дуже боляче вдарило б по банкам, посилило б паніку і завдало б ще більших втрат економіці.

Після двох місяців війни банківська система залишається високоліквідною

Ми рекомендували банкам підтримувати економіку кредитуванням, а також пропонувати клієнтам реструктуризацію заборгованості або кредитні канікули за споживчими кредитами у разі необхідності. Також ми дали чіткий сигнал, що банки мають залишатися працювати на ринку навіть у випадку тимчасового невиконання нормативів. Після перемоги вони матимуть достатньо часу для усунення спричинених війною порушень. Всі ці заходи допомагають не відволікати ресурси банків від їх основного завдання — кредитної підтримки економіки.

Що маємо на сьогодні? 69 банків продовжують стабільно працювати. До війни в Україні працював 71 банк, але ми свідомо на початку війни розпрощалися з українськими «дочками» російських державних банків — МРБ (колишнім Сбербанком) та Промінвестбанком.

Після двох місяців війни банківська система залишається високоліквідною. Ліквідність банків (залишок коштів на коррахунках банків та вкладення в депозитні сертифікати НБУ) з початку війни зросла на 72 млрд грн до понад 230 млрд грн. 76% відділень системно важливих банків зараз працюють, у тому числі в регіонах, де ведуться активні бойові дії. І ми бачимо, що їх кількість зростає.

Результатом стабільної роботи банківської системи є збереження довіри українців до неї. Побоювання щодо відтоків коштів не здійснилися, навпаки маємо приріст. Гривневі вклади населення в банках із 24 лютого до 29 квітня зросли на 20% або на 85 млрд грн.

Підвищений попит на готівку, який спостерігався на початку війни, також досить швидко знизився. Як наслідок, в березні обсяг готівки в обігу зріс незначно, лише на 2,8%. Нагадаю, що в перші дні війни деякі мережі магазинів та АЗС не приймали платіжні картки. Проте вони досить швидко зрозуміли, що банківська система та платіжна інфраструктура продовжують працювати. Як наслідок, менш ніж за тиждень цю проблему було вирішено.

Ще одним показником стійкості банківської системи є фактичне значення нормативу LCR, який вимірює достатність запасу високоліквідних активів для покриття можливого відпливу коштів протягом 30 днів. На 1 квітня воно суттєво перевищувало мінімальні вимоги НБУ.

Крім того, у перший день війни НБУ запровадив додатковий інструмент для підтримки ліквідності банків — бланкове рефінансування. Попит на цей інструмент зараз незначний, і банки навпаки достроково повертають кредити (обсяг наданих бланкових кредитів рефінансування станом на 2 травня знизився до 8 млрд грн із пікових 32,3 млрд грн у перший тиждень війни). Проте у разі реальної потреби банки матимуть подушку безпеки у вигляді різних інструментів рефінансування. У майбутньому ми плануємо відмовитися від бланкового рефінансування, коли ризики втрати ліквідності остаточно мінімізуються.

Тож фактично я можу констатувати, що банківська система вже витримала найжорсткіше випробовування. Звичайно, в майбутньому багато залежатиме від розвитку подій на військовому фронті.

Зараз ми з банками на постійній основі оновлюємо плани безперебійної роботи, ураховуючи карту бойових дій, яка змінюється дуже швидко. І я впевнений, що наявний у системи запас міцності та підтримка НБУ дадуть змогу їй впевнено протистояти викликам війни.

Небанківський фінансовий сектор

Сектор також продовжує працювати. Для того, щоб його підтримати, ми пом’якшили низку регуляцій та відтермінували впровадження нових вимог до діяльності фінкомпаній.

Сьогодні 88% учасників страхового ринку продовжують виконувати свої зобов’язання за договорами страхування в повному обсязі та своєчасно. Після перемоги ми плануємо, що вони долучаться до відбудови економіки та соціального захисту населення. Головною вимогою НБУ до страховиків залишатиметься дотримання ними нормативів платоспроможності та ліквідності.

Продовжує працювати й ринок кредитної кооперації, незважаючи на зменшення кількості кредитних спілок. Наступний етап розвитку цього сегменту ринку буде пов’язаний із запуском системи гарантування депозитних внесків учасників кредитних спілок та побудова в Україні дворівневої системи кредитних спілок.

Унаслідок погіршення майнового стану позичальників завданнями для фінансових компаній, які займаються кредитуванням, є якісна реструктуризація простроченої заборгованості та впровадження кредитних канікул за споживчими кредитами. Ми й надалі в їх регулюванні фокусуємося на ринковій поведінці, прозорій структурі власності та захисті прав споживачів. Водночас через війну майже не запроваджуємо пруденційних вимог.

Валютний ринок

У перші години повномасштабного нападу росії НБУ тимчасово зафіксував обмінний курс та запровадив низку валютних обмежень. З першого дня ми коригуємо та оптимізуємо ці обмеження, щоб дати можливість громадянам задовольняти всі життєві потреби, а економіці - працювати, та одночасно не допустити непродуктивного відпливу капіталу.

В умовах війни відмінити обмеження в один день неможливо. Скасовувати їх потрібно поступово, щоб не допустити шоку для ринку. Найзначущим останнім послабленням є надання можливості населенню купувати готівкову валюту.

Які обмеження на рух капіталу є зараз? Максимально обмежені операції резидентів росії й білорусі, а також операції з російськими й білоруськими рублями. Є обмеження на купівлю валюти та на перекази з України. Зокрема, зараз громадянам дозволено переказувати кошти за кордон із метою оплати навчання, лікування та витрат, пов’язаних зі смертю, — без обмежень, а також здійснювати P2P-перекази за кордон у межах лімітів по 100 тис. грн на місяць із гривневих та валютних карток. Обмежено «квазі-кеш» операції з метою запобігання виведенню капіталу за кордон. Додатково ми скоротили граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями. З початку війни для зручності ми створили спеціальну сторінку, на якій можна знайти інформацію про актуальні обмеження, а також відповіді на найпоширеніші запитання.

Поточні обмеження — це той мінімум, який дає змогу нам зараз утримувати фінансову стабільність, не допустити значний відплив валюти за кордон та забезпечити критичні потреби економіки.

Відносно м’які валютні обмеження створюють простір для відновлення ринкових процесів. Якщо на початку війни всі операції на міжбанку здійснювалися з НБУ, то з березня банки нарощують обсяг торгів між собою. Середньоденний обсяг торгів між банками у квітні становив біля $25 млн. Ці обсяги неможливо порівнювати з довоєнними, але це необхідне підґрунтя для подальшого розвитку ринку.

Для нас фіксація курсу та обмеження є тимчасовим рішенням. Ми залишаємося відданими ринковим підходам і курсу на валютну лібералізацію.

Економіка відновлюватиметься, але втрати від війни будуть значними

У міру зростання обсягів пропозиції валюти на ринку завдяки поступовому відновленню експорту товарів ми повернемося до політики плаваючого курсоутворення, за якої курс визначається ринком, а центробанк згладжує надмірні курсові коливання.

Зараз ми маємо адекватний запас міжнародних резервів, незважаючи на вчасне виконання урядом усіх своїх валютних боргових зобов’язань. Станом на початок травня резерви, за оперативними даними, складають 26,6 млрд дол. США. За достатньої міжнародної фінансової допомоги у нас буде можливість утримувати резерви на належному рівні та навіть збільшувати їх.

Ціни

В умовах війни уникнути зростання цін неможливо.

За оцінками НБУ на основі web-scraping (метод збору цін з онлайн-супермаркетів), у квітні інфляція склала 15,9%, а наприкінці року вона може перевищити 20%. Це значний рівень зростання цін, але контрольований. І такі показники є неспівставними з 2015 роком, коли в окремі місяці інфляція сягала 60%.

НБУ має значний досвід боротьби з інфляцією. Загалом у світовій історії не було випадків, коли країна входила у воєнний стан, маючи настільки високорозвинену фінансову систему та монетарну політику.

Допоки ринкові механізми матимуть обмежений вплив на ринок, ми будемо утримувати зростання цін за допомогою фіксації курсу та збереження частини обмежень. Але щойно запрацюють канали монетарної трансмісії і знизиться невизначеність, ми повернемося до режиму інфляційного таргетування (ІТ), який свого часу допоміг здолати ту саму інфляцію у 60%.

Ми поступово відновимо прогнозний цикл та знову почнемо застосовувати облікову ставку для зниження інфляції до цілі НБУ 5% та утримання під контролем інфляційних очікувань. Повернення до ІТ, зокрема, задекларовано в Основних засадах грошово-кредитної політики.

Економіка

Стратегічною перевагою України є працююча банківська система, яка допомагає українській економіці оговтуватися після шоку. Результати наших опитувань свідчать, що частка підприємств, які повністю припинили свою роботу, знизилася з 32% у перші тижні березня до 17% на кінець квітня.

Економіка відновлюватиметься, але втрати від війни будуть значними. Ворог продовжує підступно вбивати наших громадян, нищити будинки та виробничі потужності. Значно зросла міграція, порушилися виробничі зв’язки між регіонами. За нашими оцінками, ВВП у 2022 році скоротиться щонайменше на третину.

Україна потребуватиме значного фінансування. З початку війни ми отримали від міжнародних фінансових організацій та окремих країн понад $4,3 млрд у еквіваленті. І я впевнений, що допомога зростатиме. Це ще один фронт роботи уряду та НБУ.

Національний банк також підтримав фіскальний сектор в умовах війни. У березні та квітні ми викупили військових ОВДП на 70 млрд грн (20 млрд грн у березні та 50 млрд грн — з початку квітня) та на початку війни достроково перерахували частину прибутку до розподілу (це 19 млрд грн). Банки також сплатили авансом дивіденди та податок на прибуток (31,7 млрд грн). Громадяни та бізнес перераховують значні кошти на підтримку армії (15,7 млрд грн), які НБУ оперативно надсилає на потреби оборонного сектору.

Ми розуміємо, наскільки фінансування важливе для того, щоб давати відсіч повномасштабній агресії росії. Водночас наша позиція щодо підтримки бюджету Національним банком однозначна — фінансування з боку НБУ не може бути основним джерелом покриття видатків уряду. Для цього важливо максимально використовувати інші джерела.

Основних таких джерела два.

Перше — зовнішнє офіційне фінансування. Саме воно має стати ключовим джерелом фінансування видатків бюджету. НБУ готовий і надалі тісно взаємодіяти з урядом і робити все необхідне заради залучення коштів від міжнародних організацій та країн-партнерів.

Друге — кошти банківської системи. Банківська система має потенціал до збільшення портфеля ОВДП, важливо лише активізувати ринкові залучення через розміщення військових облігацій Міністерством фінансів.

Зменшення обсягів фінансування бюджету з боку НБУ знизить ризики для макрофінансової стабільності та дасть змогу уникнути втрати довіри до центробанку.

Національний банк фінансуватиме лише критичні видатки уряду в обмежених обсягах та лише шляхом купівлі цінних паперів уряду на первинному ринку. Ми також зберігатимемо максимальну прозорість у висвітленні таких операцій. Можу запевнити, щойно ризики розбалансування ситуації в фіскальному секторі зведуться до мінімуму, ми відійдемо від практики фінансування державного бюджету.

Важливим кроком у цьому напрямі є відкриття Міжнародним валютним фондом спеціального адміністративного рахунку для підтримки України. Участь у наповненні рахунку зможуть взяти уряди держав — членів МВФ та міжнародні організації. Уряд Канади вже анонсував, що виділить 1 млрд канадських доларів.

Крім того, Світовий банк запустив Multi-donor Trust Fund для грантових коштів та ініціативу FREE Ukraine (Financing of Recovery from Economic Emergency in Ukraine), які також допоможуть отримати необхідне фінансування.

Тож у мене є всі причини сподіватися, що у нас є всі шанси швидко відновити економіку України після перемоги. Для цього нам дуже важливо буде впровадити нові реформи у фінансовому секторі та продовжувати інтеграцію в Європейський союз. І Національний банк докладає усіх зусиль для цього.

Епілог: Боротьба на фінансовому фронті

Національний банк звертається до міжнародних фінансових інституцій та пояснює, чому продовжувати роботу з росією сьогодні неможливо. Ця робота є складною та емоційною. Але ми отримали вже багато гарних новини з міжнародного економічного фронту. Це результат спільної роботи як установ, так і окремих економістів. Найвагоміші з них:

— ключові російські банки відключили від SWIFT;

— активи центробанку росії заморожені;

— Visa та MasterCard залишили ринок рф;

— США і Європейський Союз припинили постачання готівкової валюти на територію країн-агресорів;

— Рада директорів ЄБРР абсолютною більшістю погодила ініціацію процедури позбавлення доступу росії та білорусі до всіх ресурсів Банку;

— група Світового банку прийняла рішення про припинення всіх програм у росії і білорусі;

— найбільші торговельно-інформаційні платформи Refinitiv та Bloomberg L. P. призупинили надання послуг усім клієнтам, які працюють на території росії;

— провідні учасники світового страхового ринку (страховики Allianz, Swiss Re, Zurich, Hannover Ret, Generali, брокери Aon, Marsg, Willis Towers Watson) оголосили про припинення бізнесу в росії.

Частина із запроваджених санкцій матимуть ефект з часом, частина — вже працюють. Незадоволеність ними рф, судячи з публічних заяв, зростає, а центробанк росії продовжує «прикручувати гайки» для громадян.

Ефективність санкцій пояснюється, по-перше, рішучістю їх запровадження. Агресор явно не був готовий до такої масштабної відповіді цивілізованого світу. Відповідно зараз змушений підлаштовуватися, часом хаотично, до нових умов за обмеженого часу та ресурсів.

По-друге, багатовекторним характером, адже до санкцій долучилося багато країн, серед яких навіть ті, які раніше були показово нейтральними або прихильними до рф, та міжнародні організації.

По-третє, вони охоплюють багато секторів та чутливих для росії напрямів: від фінансової системи, авіаційної галузі до імпорту критичних компонентів для промисловості, особливо військової.

По-четверте, санкції підтримуються приватним сектором. Проти ключових осіб, підприємств, критичного імпорту, а також призупиненням діяльності в росії відреагували щонайменше 710 іноземних компаній із 46 країн і 39 галузей.

Попри те, що санкції проти рф мають рішучий та безпрецедентний характер, їх все ще недостатньо для того, щоб змусити режим агресора швидко відмовитися від планів продовжувати війну. Тому ми продовжуємо роботу на цьому фронті.

Основні напрями поточної роботи:

— повна ізоляція агресора від світової фінансової системи,

— перекриття доступу росії та білорусії до ресурсів міжнародних фінансових інституцій,

— закриття можливостей російських та білоруських компаній та фінансових установ обходити існуючі санкції та фінансувати війну росії проти України.

Ми постійно шукаємо нові важелі тиску на агресора у взаємодії з міжнародними партнерами. І я впевнений, що ми їх знайдемо.

Тож продовжуємо робити усе, щоб прискорити перемогу, та віримо у Збройні Сили України! Приєднуйтеся до підтримки українських воїнів за посиланням.

Все буде Україна!

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X