Адаптивне місто: Як змінюється міський простір і чи встигає Київ за світовими трендами

23 лютого 2022, 11:45

Пандемія виявила слабкі сторони міст під час кризи. Цифровий розрив, недостатня кількість громадських місць та зелених зон — з метою вирішення цих та інших викликів мегаполіси почали швидко адаптуватися до нових умов.

Здавалося б, складна структура міста насправді є механізмом, який піддається змінам. З якими проблемами передусім стикаються міста та як сьогоднішні будівельні рішення й нові технології допоможуть їх вирішити?

Відео дня

Екологічні виклики мегаполісів

Міста займають лише 3% території земної кулі, при цьому споживають майже 80% енергоресурсів і генерують близько 75% викидів парникових газів. В ООН зазначають, що мегаполіси мають визначальний вплив на основні проблеми екології, зокрема кліматичні зміни та забруднення повітря.

Головною проблемою Києва є хаотичний менеджмент, а також відсутність єдиної стратегії з конкретними цілями, бюджетом, призначенням відповідальних за виконання та проведення публічної звітності

Будівництво значно впливає на навколишнє середовище — починаючи з процесу виробництва будматеріалів, закінчуючи утилізацією відходів після демонтажу об'єктів. Крім того, галузь споживає понад третину всіх енергоресурсів. У результаті на будівництво припадає 40% викидів вуглекислого газу, що безпосередньо позначається на зміні клімату. В економічно розвинених країнах переосмислюють, як має відбуватися процес будівництва з урахуванням актуальних проблем. Насамперед на сферу позитивно вплине перехід на екологічніші аналоги матеріалів. Зокрема, чверть викидів вуглецю у галузі відбувається через виробництво та використання цементу. Зазначається, що його екологічна альтернатива допомагає знизити негативний вплив як мінімум удвічі.

Оскільки головним джерелом викидів СО2 залишається експлуатація будівель, енергоефективність стала одним з головних рішень у будівництві. Тому перевагу віддають якісній теплоізоляції, використанню альтернативних джерел енергії (сонячні батареї, теплові насоси) та системі контролю споживання енергоресурсів. Так, у Європі реалізують програму реновації. Враховуючи, що близько 90% наявних будівель залишаться до 2050 року, таке рішення є рентабельнішим. У ряді випадків зробити ремонт в об'єктах відповідно до стандартів енергоефективності дешевше й екологічніше, ніж побудувати нові.

Своєю чергою, в Україні цього року має розпочатися програма термомодернізації. Наскільки ефективно ініціативу буде реалізовано, покаже час, проте перше враження, зважаючи на відсутність інформаційної кампанії та публічних експертних дискусій, викликає сумніви щодо виконання заявлених планів.

Ще один серйозний екологічний виклик — забруднення повітря, яке, зокрема, впливає на зміну клімату. Для того щоб розв’язати проблему, реалізують спеціальні програми з метою популяризації громадського транспорту, зокрема екологічного, розвивають мережі велодоріжок, будують відповідну інфраструктуру.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Прикладом гармонійного поєднання урбанізації та природи є Сингапур — до 2030 року тут планується збільшити зелені зони на 50%. Своєю чергою, у Базелі (Швейцарія) на дахах нових об'єктів обов’язково мають бути зелені насадження.

На готовність населеного пункту адаптуватися до змін може впливати не лише його прогресивність, а й щільність населення, площа території та географічне розташування. До речі, невеликим європейським містам, на кшталт німецького Гейдельберга або швейцарської Женеви, легше впроваджувати стійкі рішення у своєму плануванні, ніж азійським містам-мільйонникам.

Якщо говорити про Київ, то вигідне географічне розташування, сприятливі природні умови, комфортна кількість населення мінімізують складнощі на шляху до розвитку столиці. Головною проблемою є хаотичний менеджмент, а також відсутність єдиної стратегії з конкретними цілями, бюджетом, призначенням відповідальних за виконання та проведення публічної звітності.

Як змінились міста після Covid-19

У Covid-реальності насамперед почали вирішувати проблему мобільності, зокрема, розвиваючи мережу велосипедних доріг. Так, у Парижі перепрофілювали 50 км автомобільних доріг у велосипедні, у Барселоні збудують ще 160 км упродовж двох років, а в Мілані готуються реалізувати 750 км велосипедних смуг до 2035 року.

У Києві під час пандемії активно розвивались шерингові сервіси — попит на велосипеди та електросамокати серед містян зріс у рази. Водночас актуальним залишається питання інфраструктури, оскільки поточна не справляється з навантаженням. Згідно з проєктом Генплану, у Києві планується будівництво понад 1100 км веломаршрутів до 2040 року — до наявних 65 км велодоріжок.

До того ж карантинні обмеження вплинули на взаємодію людини із простором. Все більше об'єктів як житлових, так і комерційних використовують модернізовані повітряні фільтри, системи моніторингу та покращення якості повітря, технології біодинамічного освітлення. Своєю чергою, приміщення стають просторими та гнучкими завдяки використанню мобільних стін, акустичних перегородок та інших подібних рішень. Швидке реагування мегаполісів на пандемію виявилося й у процесах диджиталізації. У деяких містах США забезпечили безоплатний доступ в інтернет.

У Києві також зробили ставку на цифровізацію міських процесів. Зокрема, запрацювала система електронного квитка у громадському транспорті, також автоматизували процес оплати паркування та запустили онлайн-карту паркінгів. Почасти впровадження цих рішень допомогло столиці піднятися на 16 позицій рейтингу Smart City Index, посівши 82 місце зі 118.

Як технології допомагають змінюватися містам

Якби на міста не впливали такі виклики, як кліматичні зміни чи Covid, що стало б стимулом для змін? Насамперед це зростання міського населення, що означає необхідність грамотного використання ресурсів та забезпечення достатньою транспортною інфраструктурою.

Тому все частіше при міському плануванні віддають перевагу аналітиці даних та інтернету речей (з англ. Internet of Things — технології, які збирають та керують даними від пристроїв у режимі реального часу). В розвинених містах, переважно США, Європи та Китаю, значну частину бюджетних коштів спрямовують саме сюди — за прогнозами, до 2025 року витрати мегаполісів на технології зростуть до $327 млрд (зокрема, у 2019-му вони становили $96 млрд).

У Києві тільки-но почали будувати мережу для передачі даних, яку насамперед прокладуть в об'єктах соціальної інфраструктури. Крім того, планується встановити сенсори контролю споживання ресурсів.

Сьогодні у великих столицях інформацію для аналізу (скільки ресурсів споживають будівлі чи коли рух на дорогах є найбільш завантаженим) можна отримувати з різних джерел, підключених до мережі. Фахівці застосовують ці дані для тестування й запуску проєктів, які досить точно показують, як ті чи інші рішення вплинуть на життя.

Деякі розвинені мегаполіси працюють над своїми цифровими «двійниками» — 3D-візуалізаціями, розробленими за допомогою інформаційного моделювання. Ці рішення включають усі рівні управління містом: від контролю за дорожнім рухом до продуманої забудови території. Вони допомагають керувати енергоспоживанням будівель, оптимізувати інженерні мережі та вуличне освітлення, тим самим роблячи можливим стійкий розвиток мегаполісів. Технологію повноцінних віртуальних «двійників» міста чи його окремих елементів (залежно від цілей) тестують у Сингапурі, Великій Британії та ОАЕ.

Сучасні мегаполіси регулярно стикаються з великою кількістю викликів, які потребують постійних змін. Це стосується і кліматичних криз, і потреб самих жителів. Тому місто майбутнього — це адаптивні системи, які відповідають сучасним запитам, постійно розвиваються завдяки новим технологіям й ставлять в центр людину — як локально, так і глобально.

Показати ще новини
Радіо NV
X