Як вирішити проблему утилізації відходів

0 коментувати
Територія України  трохи більше 60 млн гектарів. 160 тис. з них вкриті промисловими відходами. Для розуміння масштабів уявіть, що два Києва заповнені переробленими, або частково переробленими природними ресурсами

Мова йде про  36 млрд тон твердих відходів.  Очевидно, що це серйозний виклик екології. Спеціалісти вже втомилися бити в набат про катастрофічні наслідки для кожного з нас. Також очевидно, що окрім соціально-екологічних проблем, важливим є економічний напрям. У світі давно навчилися заробляти на переробці промислових відходів. Їхня утилізація  означає їх залучення у нові технологічні процеси з метою одержання корисного продукту. Тобто використання відходів як вторинної сировини, палива, добрива, будівельних матеріалів тощо. Але щоб зрозуміти економічний потенціал країни і те, скільки золота, срібла, міді, марганцю губиться у відходах, зрозуміємо як це працює.

Де ми залишаємо "наші гроші"?

Найбільші обсяги відходів накопичуються у видобувній (вугільні терикони, відвали порожньої породи) і переробній промисловості (особливо в металургії і хімічній промисловості).

Під час видобутку вугілля щорічно на поверхню з надр піднімають десятки мільйонів тонн порожньої породи. Видобуток за 2016 рік разом з втратами становить 36 млн тон.

Наприклад, з видобутком донецького вугілля кількість відходів порожньої породи щорічно зростає на 10%. Ці відходи можна використовувати для заповнення порожнеч вироблених шахт. Нині це актуально для соляних шахт на Західній Україні. Після 70 років використання солей там вже почалися перші провалення.

 

Наприклад, при розробці Криворізького залізорудного родовища втрачається 8-8,5 млн т сировини в надрах. А на шести гірничозбагачувальних комбінатах України щорічно з відходами втрачається до 25% заліза. У Нікопольському марганцевому басейні у відходах збагачення втрати марганцю складають 27%.

На шести гірничозбагачувальних комбінатах України щорічно з відходами втрачається до 25% заліза

Щорічно в Україні утворюється близько 8 млн т золошлакових відходів, а їх зберігання супроводжується низкою вкрай негативних наслідків для довкілля та здоров’я людини. Обсяги вже накопичених відходів сягають майже 300 млн тон, які займають велетенські площі земель. При цьому майже всі золошлакові відвали українських вугільних ТЕС та ТЕЦ вже майже заповнені.

Способи вторинного використання золи широко відомі, але останнім часом в Україні лише 10% її використовується для виробництва будівельних матеріалів , та й то головним чином при виробництві цементу.

Відходи чорної металургії утворюються вже на стадії видобутку руди. При цьому слід зазначити, що близько 70% пустих порід і відходів збагачення можна використовувати для виробництва будівельних матеріалів.

У розвинених країнах утилізують 70-95% відходів від спалення вугілля, а в Нідерландах і Данії — 100%. Загалом в Європі вугільна зола активно використовується як сировина в цементно-бетонній промисловості починаючи з 1950 років

 Підприємства чорної металургії, видобуваючи залізну руду, всі інші компоненти, зокрема мідь, цинк, свинець, золото відправляють у відвали.

У шламосховищах Криворізьких ГЗК, що переробляють залізисті кварцити, вже накопичено 500 млн т відходів збагачення і щорічно вони поповнюються на  десятки мільйонів тон. Комбінат, одержуючи залізорудний концентрат, іншу породу відправляє у відвали, а в ній містяться рідкісні метали, зокрема золото. За деякими експертними оцінками золота у відвали цього комбінату щорічно надходить близько 10 т  і за весь час накопичилося не менш ніж 250 т.

У металургійному виробництві 80% від загальної кількості твердих промислових відходів складають шлаки. Їх щорічно утворюється 30 млн т Ступінь їх використання складає 90-93%.

У шламосховищах Криворізьких ГЗК накопичилося не менш ніж 250 тонн золота в промислових відвалах

Економічний ефект використання шлакоситалів у будівництві обумовлений порівняно невисокою собівартістю виробів, поліпшенням якості і збільшенням довговічності конструкцій і частин будинків.

Техногенні об’єкти чи родовища?

Разом з тим, не всі техногенні об’єкти можна віднести до техногенних родовищ.  Дані про них носять розрізнений характер, дослідження проводились, як правило, не в повному обсязі. 

Відповідно до Закону України “Про відходи” (1998р.) “держава є власником відходів, що утворюються на об’єктах державної власності...” (ст. 9), а у ст.10 сказано, що  “у разі приватизації державних підприємств, внаслідок діяльності яких накопичено певні обсяги відходів, право власності на відходи та обов’язок переходить до нових власників”.

Державним кадастром родовищ та проявів корисних копалин враховується 630 перспективних об’єктів, які виникли внаслідок виробничої діяльності підприємств. З них тільки 12  об’єктів вивчені з детальністю, яка дала можливість апробувати запаси в Державній комісії по запасах корисних копалин України, тобто переведені у ранг родовищ.

Чи можуть бути корисними техногенні об’єкти?

Основною корисною копалиною цих об’єктів є будівельні матеріали. За декількома об’єктами підраховані запаси техногенних відходів, що утворилися в результаті розробки рудних родовищ (Іршанське, Лемнинське Західне, Лемнинське Східне в Житомирській області, Балка Крута та Балка Скажена в Дніпропетровській області та відходи видобутку марганцевих руд – Хвостосховище ім. Максимова в Дніпропетровській області). Крім того, підраховані запаси відходів металургійної  промисловості за об’єктами ВАТ “Дніпровський меткомбінат”.

На розробку і геологічне вивчення техногенних родовищ  надано 5 спеціальних дозволів на користування надрами.

 

Раціональне використання сировини та вторинна переробка твердих промислових відходів 

На сучасних вітчизняних підприємствах гірничої та гірничорудної промисловості здійснюється розробка корисних копалин на 5 тис. родовищ. Однак їх добування та використання проводиться не раціонально. Застосування застарілих методів їх видобутку призводить до того, що в надрах Землі залишається 50% солей, 40% кам’яного вугілля, 25% руди металів. Лише третина одержаних корисних копалин використовується за прямим своїм призначенням, а дві третини потрапляють у відвали та підсипання.

Що робити?

По-перше,  вже зараз облдержадміністраціям необхідно провести інвентаризацію накопичених техногенних утворень в області. А реєстри техногенних накопичень передати в Державну службу геології та надр України. 

По-друге,  техногенні об’єкти в законодавстві потрібно вивести як «особливі». Нині держава не заохочує бізнес до інвестицій і можливості вивчити цей об’єкт без аукціону немає. Навіть більше. Задля того, щоб власник унікальної технології взяв на себе вирішення державної проблеми щодо рекультивації об’єкту, йому потрібно податися на аукціон, створивши собі штучну конкуренцію.

Третє, необхідно внести зміни до Закону України "Про відходи" щодо забезпечення доступу фахівців геологічної галузі та екологічної служби на техногенні об’єкти, що відносяться до приватної власності

Проблему утилізації та переробки відходів можна вирішити швидко. Мова навіть не про систему покарань і заохочень. Питання в іншому. Результатом співробітництва держави і бізнесу в цьому питанні стануть нові економічні можливості, створення нових високотехнологічних галузей з потужним потенціалом, вирішення екологічних проблем і  зростання ВВП.


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: