Карантин вихідного дня та його вплив на сферу туризму

16 листопада 2020, 08:00

Як туризм, культура та креативні індустрії втрачають десятиріччя наполегливої праці та розвитку.

Чутки щодо можливого впровадження карантину вихідного дня почали ширитись ще наприкінці жовтня. Ситуація зі зростанням у геометричній прогресії добової захворюваності на коронавірус в Україні виходила за всі встановлені межі. І, звісно, влада мала оперативно відреагувати, щоб зупинити та зменшити поширення інфікування.

Відео дня

Про введення повного локдауну, на щастя, мови не йшло, адже всі розуміють, що за таких умов увесь бізнес й економіка країни зазнають остаточного краху. Але уряд вигадав частковий локдаун під назвою «карантин вихідного дня», пояснивши, що таке рішення має позитивно вплинути на показники поширення захворюваності та не так боляче вдарити по гаманцях.

Текст офіційної постанови щодо впровадження карантину вихідного дня та посилених протиепідемічних мір від 11 листопада опубліковано на сайті КМУ. В ньому міститься перелік заборонених заходів, які переважно стосуються туристичної сфери, закладів громадського харчування, івент індустрії, закладів, що надають послуги з розміщення (крім готелів).

Я неодноразово давав інтерв'ю та писав статті на тему колосальних збитків, які несуть індустрії туризму та HoReCa, починаючи з весни 2020 року. І от знов найбільш уражені кризою галузі мають потерпати від необґрунтованих рішень.

За підрахунками Міністерства культури та інформаційної політики України, 2% ВВП країни, або понад 83 млрд грн — сукупні втрати бізнесу сфери культури, креативних індустрій і туризму від недоотриманого доходу з початку березня, враховуючи перший локдаун.

Зокрема:

  • Туризм — падіння туристичного потоку на 75%, закриття кордонів. Падіння середньої завантаженості готелів з 50% до 20%. Середні втрати доходу за 1 вікенд — 1 045,66 млн грн.
  • Готелі — падіння середньої завантаженості готелів з 50% до 20%. Середні втрати доходу за 1 вікенд — 119,77 млн грн.
  • Кінотеатри — втрата відвідувачів на 39%. Середні втрати доходу за 1 вікенд — 17,13 млн грн.
  • Культура та креативні індустрії (без ІТ і кіномереж) — втрата 50% доходу через обмеження на проведення заходів та вхід до закладів, втрата платоспроможності. Середні втрати доходу за 1 вікенд — 324,16 млн грн.

Загалом втрати в робочій силі та доходах відкидають галузі туризму, культури та креативних індустрій на рівень 2010 року. Тобто ми втрачаємо десятиріччя наполегливої праці та розвитку.

Вкотре хочу зазначити, що внутрішні туристичні потоки України активізуються саме на вихідних, тобто українці мандрують та відпочивають переважно саме в ці 2 дні на тиждень. Відповідно, для креативної індустрії (музеї, театри, галереї, виставки тощо) та закладів харчування вони є єдиним варіантом отримання заробітку. І мова зараз не про прибутки, а хоча б про вихід в 0. Виникає риторичне питання — навіщо кудись їхати, якщо нікуди сходити? І це в першу чергу велика проблема для тих міст, які «заточені» під туризм — Львів, Одеса, Київ. Локдаун у вихідні дні буквально знищує інтерес до цих місць.

Окремо хочу виділити готелі. Так, їм дозволили працювати у звичному режимі, проте роботу ресторанів та фуд-кортів на території закладів розміщення обмежили. Що ми маємо? Наприклад, іноземний гість заселяється строком на тиждень, з понеділка по п’ятницю він вільно харчується в ресторані при готелі. А що робити в суботу та неділю, коли зачинені всі заклади харчування як у місті, так і в готелі? Зачинитися в номері — не вихід, це однозначно негативно вплине на рішення цього гостя приїхати до готелю або взагалі в нашу країну наступного разу.

Є й інший бік заборони на роботу в вихідні дні — численні порушення. Відверто, система державного контролю за дотриманням карантинних вимог не дуже розвинута, а будь-які штрафи регулярно вдало оскаржуються. Тому є всі підстави припускати, що ми матимемо численний обсяг порушень, адже люди почнуть ухилятись від заборони та пристосовуватись до «нового» життя.

І такі винахідники вже знайшлись. Аби працювати без обмежень під час карантину вихідного дня, бізнесмени «переробили» свої заклади на релігійні організації, на які не поширюються обмеження. Так, у Тернополі ресторан став храмом, а хостел — монастирем. Один кмітливий киянин взагалі перетворив звичайний веломагазин на «Велосипедну церкву України». Пошук лазівок для роботи, на кшталт зміни стандартів роботи під формат — на жаль, ось що чекає нашу державу.

Навіщо уряд знов забороняє діяльність сфер, щільно пов’язаних з туризмом, мені особисто не зрозуміло. Вся ця ситуація схожа на фальш та імітацію боротьби з ковідом. Адже з їхньої логіки виходить, що в будні дні всі ми убезпечені від вірусу, коли товчемося в громадському транспорті.

Аналізуючи численні дослідження щодо ризиків зараження COVID-19, ми розуміємо, що у більшості випадків коронавірус передається від людини до людини повітряно-крапельним і так званим аерозольним шляхом, тобто під час дихання. Вчені всього світу зійшлись у думці, що пріоритетним способом боротьби з поширенням інфікування є такі запобіжні заходи як соціальне дистанціювання і носіння захисних масок.

Втрати в робочій силі та доходах відкидають галузі туризму, культури та креативних індустрій на рівень 2010 року

Зважаючи на чималу конкуренцію серед закладів харчування та розміщення, кожен з них буквально бореться за гостя. Тому в жодному разі не дозволяє собі появи «темної плями» на репутації, пов’язаної з інфікуванням своїх відвідувачів, сумлінно стежачи за якісним дотриманням усіх протиепідемічних мір. Маски, захисні рукавички й антисептики у вільному доступі, регулярна дезінфекція, захищений персонал, контроль дистанціювання — заразитись напрочуд важко. Звісно, я не заперечую, що є й такі, хто не дотримується жодних правил, але це більш як виняток з основної маси сумлінних господарів, які з останніх сил забезпечують своїх співробітників робочими місцями і зарплатами.

Маю на меті запропонувати компроміс. Наприклад, є певні профільні асоціації рестораторів — громадські об'єднання, які активно виступають за позиції представників ринку ресторанних послуг. Можливо, дієвим рішенням могло б стати перекладання визначеної відповідальності за дотримання карантинних норм на такі організації. При цьому дати можливість працювати. За суворими правилами, але працювати.

Заклади відпочинку та рекреації є дуже важливою складовою сфери туризму. Заклади, що надають послуги, здатні задовольнити пізнавальні, релаксаційні та інші потреби мандрівників і туристів, мають прямий вплив на туристичні потоки, отже й на прибутки всіх ланок галузі. Не можна допустити, щоб хвороба здолала людство. Але й перетворення прибутків бізнесу на збитки теж недопустиме.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X