Карантин і бізнес: підсумки трьох тижнів
Катастрофічні цифри втрачених робочих місць, зниження прибутку на 50−75%, передкоматозний стан малого бізнесу і вжиті заходи уряду, які повинні врятувати ситуацію. Що буде далі?
Тривалість карантину в Україні переступила позначку три тижні. Здавалося б, не так вже й довго діють обмеження, однак вся країна відчула на собі удар, якого завдав COVID-19 по національній економіці.
Згідно з результатами дослідження Європейської бізнес асоціації, 18% малих підприємств не переживуть наслідків карантину і закриються назавжди. Іншими словами, кожен 5-й малий бізнес не зможе подолати карантин. Салони краси, готелі, туристичні компанії, івент-агенції закриті вже три тижні, а за підрахунками рестораторів 30% закладів громадського харчування вже не відкриють свої двері новим відвідувачам. Власники і керівники прогнозують, що на відновлення справ піде не менше пів року, а зменшення доходів протягом 2020-го в середньому становитиме 50%. Водночас, 28% опитаних підприємств очікують падіння доходів більш ніж на 60% протягом року.
Все це означає, що величезна кількість українців втратила роботу або було відправлено в неоплачувану відпустку. Як повідомив президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков, за оцінками офіційної статистики, в Україні близько 3,5 млн людей працюють у тіньовому секторі, з них у «карантинних» галузях залучено близько 1 млн, а офіційно в них працюють ще близько 2, 9 млн людей. Склавши ці дані, отримуємо цифру майже 4 млн українців, які не працюють через карантин.
Фахівці Спілки українських підприємців провели власне дослідження стану бізнесу в різних регіонах країни, результати якого відобразилися в таких даних:
• 51% опитаних компаній здатні протриматися в умовах карантину ще один місяць максимум;
• кожна четверта компанія витримає ще два-три місяці роботи в таких умовах;
• 6% вже закрили свій бізнес (переважно — малі та середні підприємства);
Тільки 3% респондентів вказали, що їхній бізнес може працювати тривалий час, але для цього буде необхідно реалізувати низку умов, зокрема, ввести орендні канікули і переглянути власні бізнес-моделі.
Якщо говорити про діагноз, який можна поставити різним категоріям національного бізнесу після трьох тижнів ізоляції, картина виглядає наступним чином.
Як і очікувалося, у мікропідприємств справи геть кепські — власники відзначають втрату прибутку на рівні 90–100%, більшість з них не зможуть відновити діяльність. У малого і середнього бізнесу голова болить через втрату доходу на рівні 25–50%, і це при скороченні штату на 10–25%. Великий бізнес почувається краще, його втрати тримаються на позначці 10–25%, проте, в разі продовження карантину цей показник доведеться підтримувати скороченням кількості співробітників приблизно на чверть до закінчення обмежувальних заходів.
Карантинний удар відчули і банки, ось тільки їхня біда прийшла звідки не чекали — платників-позичальників сильно заспокоїв закон, що забороняє кредиторам нараховувати фізособам пені і штрафи на споживчі кредити (Закон 3220, ухвалений Верховною Радою 17 березня). Внаслідок цього, поточні платежі за кредитами моментально впали на 50–60%. Ситуація трохи поліпшилася після того, як контакт-центри банків почали телефонувати клієнтам і спілкуватися на тему наявності потреби в реструктуризації або кредитних канікул. Після цього «маневру» платежі зросли приблизно на 15–20%. Але стабільних повернень позик на рівні докарантинного періоду банки і фінкомпанії все одно не отримали.
Залишається тільки гадати, чи вистачить у банків власних фінансових ресурсів, щоб витримати падіння платежів за кредитами і водночас продовжувати своєчасно і в повному обсязі розраховуватися з вкладниками з депозитів. Втім, фахівці сектора заявляють, що, оскільки капітали банків дуже зросли після кризи 2014–2016 років, банківська система України здатна витримати подібний шок. Це ж підтверджують і результати стрес-тестування НБУ за 2019 рік. Але не варто забувати, що ніхто в країні не має уявлення про те, як розвиватиметься епідемія коронавірусу.
Що вже зроблено
Крім низки податкових послаблень і пільг, ухвалених урядом для порятунку бізнесу та підтримки населення, 13 квітня на позачерговому засіданні уряд ухвалив у цілому проект Закону «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" в
Засобами Фонду будуть проспонсоровані:
- закупівля товарів, робіт і послуг, зокрема закупівля медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення;
- додаткові виплати до зарплати медичних та інших працівників, безпосередньо залучених до заходів щодо ліквідації COVID-19;
- доплати окремим категоріям працівників, що забезпечують життєдіяльність населення, на період боротьби з поширенням хвороби;
- надання грошової допомоги громадянам, зокрема особам літнього віку, у зв'язку з негативними наслідками поширення COVID-19;
- разову грошову допомогу членам сімей медичних та інших працівників закладів охорони здоров'я, які загинули (померли) від COVID-19;
- надання трансферту ПФУ;
- фінансову допомогу Фонду соцстрахування і Фонду соцстрахування України на випадок безробіття.
Що далі?
Економічний прогноз на 2020 рік прем'єра Шмигаля, вже двічі ним погіршений, банки все одно вважають занадто оптимістичним. Bank of America 2-го квітня заявив, що падіння ВВП України, за оцінками, очікується на рівні 5,6%. Аналітики українських банків також упевнені, що падіння ВВП ми відчуємо вже в першому кварталі. І хоча всі прогнози відрізняються один від одного, в найпесимістичнішому сценарії приходять до однієї позначки — мінус 10% у річному вимірі. За результатами опитування «Економічний вплив COVID-19 на Україну» Американської торговельно-промислової палати, 65% українських компаній не зможуть виконати свої річні бізнес-плани. Хоч би там як, про менші втрати, на які ми сподівалися ще в середині березня, можна забути вже зараз.
Зараз ми підійшли до тієї межі, починаючи з якої владі варто з посиленою обережністю й увагою ставитися до заходів, які вживають. Так, звільнення від податків на землю і нерухомість є перевагою для підприємців, однак може боляче вдарити по місцевих бюджетах, позбавивши їх важливого джерела надходжень на тлі проблем, пов'язаних з епідемією коронавірусу.
Спроби ж робити гривневі запозичення можуть обернутися високою інфляцією,
Якщо ж карантин буде продовжено до кінця травня, більшості малих підприємств доведеться самоліквідуватися. Особливо гостро це відчують заклади громадського харчування.
Втім, цей сценарій поки позначений маркером «песимістичний». Робочим варіантом на цей момент є поступовий вихід з карантинної ізоляції вже у травні. Про це заявив глава уряду, і уточнив, що план повернення країни до звичного способу життя включає в себе завершення навчального року 2019/2020, відновлення роботи громадського транспорту, але за новими правилами, вільне відвідування зон відпочинку тощо. Однак масковий режим триватиме.
