Чи є реальна необхідність у продовженні карантину?
Карантин б'є по економіці. Чи є у нас можливість залишатися на карантині?
На всій території Оттави оголошено надзвичайний стан через поширення коронавірусу, Іспанія вже 25 березня випередила Китай за кількістю померлих від COVID-19, а Дональд Трамп наполягає на завершенні карантину до 12 квітня. Чия правда і на кого орієнтуватися Україні?
25 березня Кабінет міністрів України продовжив карантин до 24 квітня. Через два дні, станом на 27 березня кількість хворих на території країни сягнула 230 осіб, серед них одужав лише один, а померли вже п’ятеро. Столиця на карантині вже два тижні і бізнес встиг це відчути.
Європейська бізнес асоціація провела дослідження про стан українських компаній за період вимушеної дистанційної роботи. Його результати вельми вражають.
Так, 48% опитаних компаній вказали на 20−50% втрат від доходів. Ще 16% прийняли рішення про зміну заробітної плати персоналу, 14% скоротили штат. Результати дослідження дають підставу спрогнозувати наступний сценарій розвитку подій: 23% зменшать зарплату співробітників, 17% — проведуть скорочення персоналу, 6% — тимчасово зупинять справи. Але є серед них 23% респондентів, яких карантин не змусить змінювати чисельність штату або суми винагороди працівникам.
Втрата прибутку на рівні 50% — звучить лякаюче, чи не так? Карантин дійсно завдав серйозної шкоди бізнесу. В ЄБА вважають, що в разі продовження обмежень на місяць найпесимістичніші прогнози можуть виявитися навіть оптимістичними. Малий бізнес вже виснажив свої резерви, а у великого вони повільно, але впевнено скорочуються. Рятування здоров’я громадян, безумовно, завдання виняткової і першочергової важливості для держави, але на цьому етапі варто подумати і про підтримку економіки. ВВП країни в зоні ризику — експерти прогнозують його зниження на 4−5%.
Іноземний бізнес також зазнає збитків, але у більш розвинених країн є можливість використовувати свої «подушки економічної безпеки». Так, США вже запланували проект підтримки економіки з бюджетом $2 трлн. Цей «рятувальний жилет» передбачає податкові знижки, кредити, фінансування лікарень і підтримку бізнесу. Президент Трамп і зовсім заявив про необхідність завершити карантин до 12 квітня. Лідер пояснив, що цю дату обрали з міркувань, що з моменту першого дня і до 12 квітня тривалість карантину становитиме більш ніж місяць.
Як розвиватиметься наша «історія хвороби»?
Експерти Українського інституту майбутнього запропонували два варіанти розвитку подій у разі продовження карантину. Перший розрахований на 2 місяці, другий має песимістичний характер і прогнозує цілий рік самоізоляції населення. Зараз ми орієнтуємося на перший варіант. Згідно з ним, можна очікувати падіння ВВП на 5%. Другий сценарій обвалить наш ВВП на 10%. Падіння економіки спричинить за собою зростання курсу долара, який до кінця 2020 року буде на рівні 30 гривень за долар. Також експерти очікують такі недонадходження в бюджет: за зарплатними доходами — 35−40 млрд грн, з податку на прибуток — 30 млрд грн, з ПДВ — 40 млрд грн.
Насправді ж, рахунок йде не на місяці, а на тижні. Саме тижні важливі для бізнесу, бо в цей момент підприємства зупинили розрахунки за своїми боргами.
Не варто забувати про одну з найважливіших опор нашої економіки — агросектор. Якщо карантин не дозволить провести посівні роботи, Україна залишиться без врожаю в 2020 році.
Чи можна прискорити завершення карантину?
Зараз прогнози аналітиків сходяться в тому, що вакцину проти «корони» винайдуть не раніше вересня. Потім знадобиться час для тестування і виробництва в планетарному масштабі. Це за утопічного сценарію розвитку подій. Чи зможе людство всидіти вдома ще пів року? Звучить нереально. Але резерви виснажуються, і рано чи пізно може настати момент, коли населення України відчує жорстку нестачу коштів для існування. І тоді почнеться масове порушення обмежень.
Тоді може вже час подумати про те, як мінімізувати вплив вірусу, який поставив на коліна світовий бізнес? Як прискорити завершення карантину без загрози життю громадян?
Першу скрипку в цій справі має відігравати держава — бо більше нікому. Йдеться про забезпечення населення необхідними засобами захисту та профілактики зараження:
1. Налагодити серійне виробництво експрес-тестів, знизити залежність від постачальників ферментів і реактивів для них;
2. «Обмундировувати» масками і рукавичками відвідувачів на вході в ТРЦ і спеціалізовані магазини;
3. Проводити температурний скринінг і антисептичну обробку рук людей, які входять у закриті приміщення громадського характеру;
4. Забезпечити карети швидкої допомоги, поліклініки і амбулаторії експрес-тестами на Covid-19;
5. Збільшити кількість контролерів за дотриманням правил захисту в громадському транспорті.
Продовження самоізоляції: актуально чи ні?
Після продовження ізоляції населення до 24 квітня поширилася думка про те, що наслідки карантину не мають бути страшнішими за наслідки Covid-19. Оголошення надзвичайного стану в країні і нове продовження карантину може принести не тільки проблеми з сільським господарством, але й завдати удару по драйверах зростання економіки, завдяки яким торік наш ВВП мав можливість зрости.
Вірусологи пояснюють, що зовнішні обмежувальні заходи не призводять до того, що населення стає стійкішим до вірусу. Їх завдання — максимально розтягнути процес зараження в часі, щоб кваліфіковано і якісно надати медичну допомогу тим, у кого хвороба протікатиме у важкій формі. Водночас фахівці підкреслюють, що Україна ще навіть не підійшла до піку епідемії, а це значить, що найскладніший час попереду. Сумнозвісний досвід Італії та Іспанії показав, як важливо не нехтувати особистою безпекою і дотримуватися рекомендацій Міністерства охорони здоров’я.
Так що ж із двох зол — менше? Що вдарить по Україні сильніше — коронавірус або карантин? Залишається стежити за ситуацією.
